виробленої продукції конкретного виду; група виробів; центр відповідальності; підприємство в цілому. Багатоступінчастий облік маржинального доходу подає необхідну інформацію для прийняття рішень при формуванні і виборі асортименту продукції, доцільності прийняття нових замовлень, зняття з виробництва застарілої і підготовці виробництв нової продукції.
Крапка критичного обсягу виробництва (крапка беззбитковості) показує той обсяг виробництва, при якому величина виручки від реалізації продукції дорівнює її повної собівартості. Дана залежність і можливість її вивчення дозволяють виявити виріб з більшою рентабельністю, забезпечують одержання інформації, що дозволяє швидко переорієнтувати виробництво у відповідь на зміну умов ринку. Наочно це можна представити за допомогою графіка.
N
Витрати z
Доход,
тис. грн. постійні маржинальний
20 витрати доход
MD=Z е z v
10
перемінні витрати
10 20 30 40 50 К Обсяг продукції, штук
N – обсяг виробництва у вартісному вираженні;
Z – повна собівартість продукції;
Z v – перемінні витрати;
Z e – постійні витрати;
MD – маржинальний доход;
К – крапка критичного обсягу виробництва.
Рис. 1.3. Визначення крапки беззбутковості в системі "директ-костінг".
Директ-костінг подає інформацію про можливість використання в конкурентній боротьбі демпінгу - продажу товарів по свідомо занижених цінах, що зв'язано з установленням нижньої межі ціни. Цей прийом застосовується в періоди тимчасового скорочення попиту на продукцію для завоювання ринків збуту. Таким чином, завдяки "директ-костінгу" розширюються аналітичні можливості обліку, причому спостерігається процес тісної інтеграції обліку й аналізу.
Організація виробничого обліку по системі "директ-костінг" зв'язана з низкою проблем, що випливають з особливостей, властивій цій системі.
Виникають труднощі при поділу витрат на постійні і перемінні, оскільки чисто постійних чи чисто перемінних витрат не так вже багато.
"Директ-костінг" не дає відповіді на питання, яка повна собівартість продукту. Тому потрібен додатковий розподіл умовно-постійних витрат, коли необхідно знати повну собівартість готової продукції.[21]
1.3. Аналіз беззбитковості виробництва
Аналіз беззбитковості базується на залежності між виручкою від реалізації, витратами і прибутком у короткострокового періоду, коли виробництво продукції обмежене визначеними виробничими потужностями, збільшення чи зменшення яких за короткий відрізок часу неможливо. Однак залучення додаткових трудових чи матеріальних ресурсів у плині короткого проміжку часу цілком реально. В основі аналізу беззбитковості лежить розподіл сукупності витрат по постачанню, виробництву і реалізації продукції на постійні і перемінні. Задачі аналізу беззбитковості:
визначення крапки беззбитковості;
визначення кількості одиниць продукції, яку треба реалізувати для одержання запланованого прибутку;
установлення ціни продукції, що дозволяє забезпечити попит і прибуток на запланованому рівні;
вибір найбільш ефективних технологій виробництва;
прийняття оптимального виробничого плану.[7]
Звідси очевидно, що аналіз беззбитковості є одним з методів аналізу попиту в умовах ринкової економіки.
Математична залежність між прибутком, обсягом виробництва і витратами буде такою:
NP = pq – ( c + vq); (1)
NP – чистий прибуток;
q - кількість проданих одиниць продукції, натуральні одиниці;
p – ціна реалізації одиниці продукції, грн.;
v – перемінні витрати на одиницю продукції, грн.;
c – сукупні, постійні витрати, грн..
На чистий прибуток впливають фактори:
обсяг виробленої чи реалізованої продукції;
ціна одиниці реалізованої продукції;
перемінні витрати на виробництво, реалізацію і управління;
постійні витрати, зв'язані з виробництвом, реалізацією і управлінням підприємством.
Насамперед необхідно визначити обсяг виробництва і реалізації, при якому підприємство забезпечує відшкодування усіх витрат.
Крапка беззбитковості - це такий обсяг продукції, при реалізації якого виручка покриває сукупні витрати. У цій крапці виручка не дозволяє підприємству дістати прибуток, але і збитки теж відсутні. Відповідно до формули (1) крапка беззбитковості буде на рівні виробництва, на якому
c + vq = pq – NP (2)
оскільки NP = O, pq = c + vq (3)
Для визначення крапки беззбитковості можна також використовувати показник валового, чи маржинального прибутку (MR). Для визначення цього показника приводяться різні підходи: "різниця між продажною ціною і питомими перемінними витратами називається валовим прибутком на одиницю продукції" чи "з ціни продажу продукції віднімаються перемінні витрати чи часткова собівартість продукції (ЧС) і визначається маржинальний прибуток". В усіх випадках його розрахунок і використання засновані на тому, що в передбачуваному діапазоні виробництва ціна продукції і питомих перемінних витрат постійні. Отже, і різниця між продажною ціною і перемінними витратами на одиницю продукції повинна бути постійна. Для забезпечення беззбитковості виробництва ця різниця, чи маржинальний прибуток, повинен покрити постійні витрати.
Ціна одиниці продукції = Питомі постійні витрати + Питомі перемінні витрати
В крапці беззбитковості маржинальний прибуток дорівнює питомим постійним витратам.
При дотриманні цього правила кожна одиниця продукції не приносить ні прибутку, ні збитку. Тоді:
Крапка беззбитковості = Сукупні постійні витрати
Питомі постійні витрати
Чи: Крапка беззбитковості = Сукупні постійні витрати
Маржинальний прибуток
Формула беззбитковості:
Qкр. = З / MR
Qкр. – критичний обсяг продажів, чи крапка беззбитковості, натур. од.;
MR – маржинальний прибуток, грн., MR = p – v;
Метод маржинального прибутку дозволяє швидко визначити, який обсяг продукції підприємству необхідно виробити і реалізувати для одержання бажаної величини прибутку в планованому періоді. Так як прибуток дорівнює різниці між виручкою від реалізації продукції і витратами, виручка буде дорівнює сумі прибутку і сукупних витрат, що складаються з постійних і загальних перемінних витрат, чи
pq = np + c + vq; але pq – vq = np + c.
УMR = np + c – сукупний (загальний, сумарний) маржинальний прибуток повинний, по-перше, покривати постійні витрати і, по-друге, бути достатним для одержання запланованого прибутку. Але так як MR = p – v, планова кількість продукції (Qпл.), що підприємство повинне виробити для одержання необхідного прибутку, можна розрахувати по формулі:
Qпл. = (np + c) / MR
Аналіз беззбитковості дозволяє