У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


виробленої продукції конкретного виду; група виробів; центр відповідальності; підприємство в цілому. Багатоступінчастий облік маржинального доходу подає необхідну інформацію для прийняття рішень при формуванні і виборі асортименту продукції, доцільності прийняття нових замовлень, зняття з виробництва застарілої і підготовці виробництв нової продукції.

Крапка критичного обсягу виробництва (крапка беззбитковості) показує той обсяг виробництва, при якому величина виручки від реалізації продукції дорівнює її повної собівартості. Дана залежність і можливість її вивчення дозволяють виявити виріб з більшою рентабельністю, забезпечують одержання інформації, що дозволяє швидко переорієнтувати виробництво у відповідь на зміну умов ринку. Наочно це можна представити за допомогою графіка.

N

Витрати z

Доход,

тис. грн. постійні маржинальний

20 витрати доход

MD=Z е z v

10

перемінні витрати

10 20 30 40 50 К Обсяг продукції, штук

N – обсяг виробництва у вартісному вираженні;

Z – повна собівартість продукції;

Z v – перемінні витрати;

Z e – постійні витрати;

MD – маржинальний доход;

К – крапка критичного обсягу виробництва.

Рис. 1.3. Визначення крапки беззбутковості в системі "директ-костінг".

Директ-костінг подає інформацію про можливість використання в конкурентній боротьбі демпінгу - продажу товарів по свідомо занижених цінах, що зв'язано з установленням нижньої межі ціни. Цей прийом застосовується в періоди тимчасового скорочення попиту на продукцію для завоювання ринків збуту. Таким чином, завдяки "директ-костінгу" розширюються аналітичні можливості обліку, причому спостерігається процес тісної інтеграції обліку й аналізу.

Організація виробничого обліку по системі "директ-костінг" зв'язана з низкою проблем, що випливають з особливостей, властивій цій системі.

Виникають труднощі при поділу витрат на постійні і перемінні, оскільки чисто постійних чи чисто перемінних витрат не так вже багато.

"Директ-костінг" не дає відповіді на питання, яка повна собівартість продукту. Тому потрібен додатковий розподіл умовно-постійних витрат, коли необхідно знати повну собівартість готової продукції.[21]

1.3. Аналіз беззбитковості виробництва

Аналіз беззбитковості базується на залежності між виручкою від реалізації, витратами і прибутком у короткострокового періоду, коли виробництво продукції обмежене визначеними виробничими потужностями, збільшення чи зменшення яких за короткий відрізок часу неможливо. Однак залучення додаткових трудових чи матеріальних ресурсів у плині короткого проміжку часу цілком реально. В основі аналізу беззбитковості лежить розподіл сукупності витрат по постачанню, виробництву і реалізації продукції на постійні і перемінні. Задачі аналізу беззбитковості:

визначення крапки беззбитковості; визначення кількості одиниць продукції, яку треба реалізувати для одержання запланованого прибутку; установлення ціни продукції, що дозволяє забезпечити попит і прибуток на запланованому рівні; вибір найбільш ефективних технологій виробництва; прийняття оптимального виробничого плану.[7]

Звідси очевидно, що аналіз беззбитковості є одним з методів аналізу попиту в умовах ринкової економіки.

Математична залежність між прибутком, обсягом виробництва і витратами буде такою:

NP = pq – ( c + vq); (1)

NP – чистий прибуток;

q - кількість проданих одиниць продукції, натуральні одиниці;

p – ціна реалізації одиниці продукції, грн.;

v – перемінні витрати на одиницю продукції, грн.;

c – сукупні, постійні витрати, грн..

На чистий прибуток впливають фактори:

обсяг виробленої чи реалізованої продукції; ціна одиниці реалізованої продукції; перемінні витрати на виробництво, реалізацію і управління; постійні витрати, зв'язані з виробництвом, реалізацією і управлінням підприємством.

Насамперед необхідно визначити обсяг виробництва і реалізації, при якому підприємство забезпечує відшкодування усіх витрат.

Крапка беззбитковості - це такий обсяг продукції, при реалізації якого виручка покриває сукупні витрати. У цій крапці виручка не дозволяє підприємству дістати прибуток, але і збитки теж відсутні. Відповідно до формули (1) крапка беззбитковості буде на рівні виробництва, на якому

c + vq = pq – NP (2)

оскільки NP = O, pq = c + vq (3)

Для визначення крапки беззбитковості можна також використовувати показник валового, чи маржинального прибутку (MR). Для визначення цього показника приводяться різні підходи: "різниця між продажною ціною і питомими перемінними витратами називається валовим прибутком на одиницю продукції" чи "з ціни продажу продукції віднімаються перемінні витрати чи часткова собівартість продукції (ЧС) і визначається маржинальний прибуток". В усіх випадках його розрахунок і використання засновані на тому, що в передбачуваному діапазоні виробництва ціна продукції і питомих перемінних витрат постійні. Отже, і різниця між продажною ціною і перемінними витратами на одиницю продукції повинна бути постійна. Для забезпечення беззбитковості виробництва ця різниця, чи маржинальний прибуток, повинен покрити постійні витрати.

Ціна одиниці продукції = Питомі постійні витрати + Питомі перемінні витрати

В крапці беззбитковості маржинальний прибуток дорівнює питомим постійним витратам.

При дотриманні цього правила кожна одиниця продукції не приносить ні прибутку, ні збитку. Тоді:

Крапка беззбитковості = Сукупні постійні витрати

Питомі постійні витрати

Чи: Крапка беззбитковості = Сукупні постійні витрати

Маржинальний прибуток

Формула беззбитковості:

Qкр. = З / MR

Qкр. – критичний обсяг продажів, чи крапка беззбитковості, натур. од.;

MR – маржинальний прибуток, грн., MR = p – v;

Метод маржинального прибутку дозволяє швидко визначити, який обсяг продукції підприємству необхідно виробити і реалізувати для одержання бажаної величини прибутку в планованому періоді. Так як прибуток дорівнює різниці між виручкою від реалізації продукції і витратами, виручка буде дорівнює сумі прибутку і сукупних витрат, що складаються з постійних і загальних перемінних витрат, чи

pq = np + c + vq; але pq – vq = np + c.

УMR = np + c – сукупний (загальний, сумарний) маржинальний прибуток повинний, по-перше, покривати постійні витрати і, по-друге, бути достатним для одержання запланованого прибутку. Але так як MR = p – v, планова кількість продукції (Qпл.), що підприємство повинне виробити для одержання необхідного прибутку, можна розрахувати по формулі:

Qпл. = (np + c) / MR

Аналіз беззбитковості дозволяє


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11