| -379
Сума постійних витрат розбита по складовим елементах, що також важливо для аналізу витрат.
Таблиця 2.9.
Звіт "Про прибутки і збитки". Маржинальний підхід.
Показники | Сума, тис. грн.
1 | 2
Виручка від реалізації продукції | 33692,2
Перемінна частина собівартості реалізованої
продукції:
Перемінна частина собівартості готової продукції | 21179,0
Мінус: кінцеві залишки готової продукції | 1487,6
Перемінна частина собівартості реалізованої | 19691,4
продукції:
Маржинальний доход | 14000,8
Мінус: постійні витрати: | 14379,4
загальногосподарські | 6618,2
комерційні | 15,9
виробничі | 7745,3
Прибуток до оподатковування | -378,6
Крім собівартості реалізованої продукції, тут показані собівартість і готової продукції, що усуває необхідність залучення інших форм звітності для визначення величини даного показника.
Фінансовий результат від реалізації продукції при визначенні повної собівартості, розрахований за закордонною методикою, відрізняється від фінансового результату, розрахованого по вітчизняних принципах. Причина укладається в наступному.
Таблиця 2.10.
Звіт "Про прибутки і збитки". Маржинальний підхід.
Показники | Сума тис. грн.
Виручка від реалізації продукції | 33692,2
Перемінна частина собівартості реалізованої продукції:
Валовий доход | 6142,1
Комерційні витрати | 15,9
Адміністративні витрати | 6618,2
Всього витрат | 6634,1
Прибуток до оподатковування | -492,0
У вітчизняній практиці абсолютно всі непрямі витрати розподіляються між видами продукції і є складовими повної собівартості продукції.
У закордонній практиці витрати, не зв'язані з виробництвом продукції, розглядаються як витрати за періоди. Вони не розподіляються між видами продукції, а показуються в звіті загальною сумою. Таким чином, застосування елементів "директ-костінгу" у вітчизняному обліку витрат, упровадження міжнародного досвіду по обліку витрат і результатів кардинально змінює вітчизняну концепцію калькулювання, обліку і розрахунку фінансових результатів, зокрема основного фінансового результату - від реалізації продукції.[20]
2.4.2. Аналіз собівартості, обчисленої по перемінних витратах
Застосування різних методів обліку витрат впливає на величину собівартості продукції і тим самим на величину прибутку. При методі обліку перемінних витрат на продукт відносять тільки перемінну частину виробничих витрат, і вони розподіляються між залишками готової продукції і собівартістю реалізованої продукції, а всі постійні витрати розглядаються як витрати, що відносяться на період часу.
Таким чином, собівартість продукції буде виглядати в такий спосіб (табл. 2.11).
На збільшення собівартості, як і у випадку числення повної собівартості в більшому ступені вплинуло збільшення цехових витрат – 80,2% загального збільшення.
Таблиця 2.11.
Собівартість продукції, обчислена по перемінних витратах
Статті витрат | 2001 р. | 2002 р. | Зміна, %
Матеріали | 8529,2 | 9014,4 | 5,7
Комплектуючі | 1805,8 | 2160,4 | 19,6
Заробітна плата основна | 1935,6 | 1989,4 | 2,8
Відрахування | 700,5 | 747,6 | 6,7
Перемінна частина цехових витрат | 3450,9 | 7267,2 | 110,6
Разом собівартість: | 16422 | 21179 | 29
Розрахувавши собівартість по перемінних витратах одиниці кожного виду продукції, помітимо, що й у цьому випадку відбулося зниження собівартості одиниці продукції, такої як ТЕНи (табл.2.12.).
Таблиця 2.12.
Перемінна собівартість одиниці продукції, грн.
Вид продукції | Собівартість | Зміна
одиниці продукції
2001р. | 2002р. | абс. | відносна, %
Електродвигуни | 6347 | 10981 | 4634 | 73,0
Електрочайники | 29 | 52 | 23 | 79,3
Електрокип’ятильники | 11 | 12 | 1 | 9,1
Ротор | 355 | 710 | 355 | 100,0
Деревообробка | 31 | 63 | 32 | 103,2
Запобіжники | 27 | 49 | 22 | 81,5
ТЕНи | 39 | 30 | -9 | -23,1
Класифікація витрат на постійні і перемінні, що лежить в основі "директ-костінгу", обумовлює особливості економічного аналізу і управління. Однією з цих особливостей організації аналізу є аналіз взаємозв'язку обсягу виробництва собівартості і прибутку на базі даної класифікації. Такий розподіл витрат допомагає вирішити задачу максимізації маси і приросту прибутку за рахунок відносного скорочення тих чи інших витрат. Воно також дозволяє судити про окупність витрат і дає можливість визначити "запас фінансової міцності" підприємства на випадок ускладнення кон'юнктури й інших утруднень. Аналіз взаємозв'язку обсягу виробництва, собівартості і прибутку проводиться за допомогою графіка (рис.1.3) і різних арифметичних розрахунків. Основним моментом є визначення крапки беззбитковості чи порога рентабельності.
Поріг рентабельності - це така виручка від реалізації, при якій підприємство вже не має збитків, але ще не має і прибутків. Результату від реалізації після відшкодування перемінних витрат у точності вистачає на покриття постійних витрат, і прибуток дорівнює нулю.[24]
Спробуємо визначити значення порогу рентабельності для заводу "ОЕМЗ". При цьому зробимо допущення, що обсяг виробництва продукції дорівнює обсягу її реалізації.
Таблиця 2.13.
Вихідні дані для визначення порога рентабельності
Показники | тис. грн. | У % і у відносному вираженні
(до виручки від реалізації)
1.Виручка від реалізації | 35527 | 100% чи 1
2. Перемінні витрати | 21179 | 59,6% чи 0,596
3. Результат від реалізації після відшкодування перемінних витрат (маржинальний доход) | 14348 | 40,4% чи 0,404
4. Постійні витрати | 14507
5. Прибуток (ст.3-ст.4) | -159
Прибуток = результат від реалізації після відшкодування перемінних витрат - постійні витрати = 0
чи: Прибуток = поріг рентабельності * результат від реалізації після відшкодування пер. витрат у відносному вираженні - постійні витрати = 0
З останньої формули одержуємо значення порога рентабельності:
Поріг рентабельності = Постійні витрати / Результат від реалізації після відшкодування перемінних витрат у відносному вираженні
У даному випадку поріг рентабельності дорівнює:
14507 тис. грн. / 0,404 = 35908 тис. грн.
Витрати, Результати від реалізації після
тис. грн. відшкодування перемінних витрат
15000
К Постійні витрати
14507
13000 Поріг рентабельності
0
15000 35908 Виручка від реалізації, тис. грн.
Рис. 2.3. Визначення порогу рентабельності.
Поріг рентабельності також можна визначити графічним способом, що заснований на рівності результату від реалізації після відшкодування перемінних витрат і постійних витрат при досягненні граничного значення виручки від реалізації.
У крапці К