На той час було задіяно близько 200 $ млн. венчурного капіталу. Радзієвська Л.Ф. Венчурний капітал в Україні: фактори стабільного розвитку // Науково-технічна інформація. – 2002. - №2. – С.23.

По оцінках Мінекономіки та Євроінтеграції, приведеним у доповіді "Перспективи інноваційного розвитку України ", ринок венчурного капіталу в Україні складає сьогодні приблизно $400 мільйонів (потенційний його обсяг за даними деяких компаній досягає $800 мільярдів). Княжанский В. Продается «украинская идея».Без венчурного капитала инноваций не будет //:День. - №9. – 18.01.2003.

і нараховує не більше десятка працюючих на ньому компаній. Серед них можна назвати Western NIS Enterprise Fund (капітал $150 млн., виділений урядом США для освоєння в харчовій промисловості, сільському господарстві, виробництві будівельних матеріалів, фінансовому секторі України), SigmaBlazer (капітал $100 млн.), фонд прямих інвестицій "Україна" (інвестував $22,5 млн.).

Кількість венчурних фондів, зареєстрованих в Україні на даний час практично не змінилася в порівнянні з минулим роком і становить близко десяти. Там же.

Відмічається, що при таких незначних обсягах венчурного фінансування, попит на венчурний капітал практично відповідає пропозиції. Радзієвська Л.Ф. Венчурний капітал в Україні: фактори стабільного розвитку // Науково-технічна інформація. – 2002. - №2. – С.23.

Така ситуація вказує на нерозвинутість як первинного , так і вторинного вітчизняного ринку інновацій.

Принциповою проблемою, яка стоїть на шляху розвитку венчурного бізнесу і відмічається широким колом фахівців є проблема захисту інтелектуальної власності. Івашина О.Ф. Інституціональні аспекти розвитку венчурного фінансування // Економіка: проблеми теорії та практики. – 2002. –Вип.141. – С.161 – 165.; Батура О. Пікуліна Н. Інституціональні умови розвитку венчурного підприємництва в Україні //Економіка України. – 2001. - №8. – С.34-38. Принциповість проблеми заключається в тому що, знання, на відміну будь-якого іншого ресурсу можуть бути і є лише предметом володіння. Івашина О.Ф. Інституціональні аспекти розвитку венчурного фінансування // Економіка: проблеми теорії та практики. – 2002. –Вип.141. – С.162. Навіть якщо носій знань (конкретна людина), обміняє права власності на свої знання на будь-яку матеріальну винагороду і закріпить цей акт юридичною нормою, це фактично не лишає її самих знань, і в майбутньому така людина стоїть перед вибором – використовувати ці знання в своїх інтересах, чи дотримуватися юридичних норм, згідно якими була передана власність на знання.

Через це надзвичайної ваги набуває законодавча база захисту інтелектуальної власності.

Суспільство повинне створити умови для придбання прав власності на знання і винаходи тим суб'єктам господарювання, які здатні забезпечити найбільшу користь від використання цих ресурсів. Права власності мають стати об'єктом купівлі-продажу і переходити до тих, хто здатний на найбільшу ефективність їх використання К о у з Р. Фирма, рынок и право. - М.: "Дело", 1993. - с. 142. .

В Україні прийнято закон "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі", але він не створив умов для впровадження досягнень науки і техніки у виробництво. Хоч у Законі закріплено права винахідників та юридично оформлено їх відносини з роботодавцями, проте поза увагою законотворців лишилися механізми стимулювання суб'єктів ринку науково-технічної продукції (винахідників і виробників) до використання винаходів Батура О., Пікуліна Н. Інституціональні умови розвитку венчурного підприємництва в Україні //Економіка України. – 2001. - №8. – С.37.. Пропонується посилити заінтересо-ваність патентовласників у реалізації інтелектуальної власності можна шляхом зменшення річного збору за підтримку дій патенту за умови дозволу з їх боку на використання запатентованого ними винаходу. Одночасно можливо істотно зменшити річні збори на патенти тих винахідників, які надають пільгові права на використання своїх запатентованих винаходів вітчизняним виробникам, а не іноземним фірмам Там же..

Крім того, процедура патентування не витримує ніякої критики. Для того, щоб одержати патент з проведенням експертизи, необхідно чекати 4-5 років Шпак А.П. Передача технологій в Україні: ситуація і проблеми // Наука та наукознавство. – 2000. - №1-2. – С18., що є суттєвою перешкодою до укладання ліцензійних договорів.

Спостерігається і нав’язування іноземними контрагентами немправедливих умов договорів, згідно якими передаються права власності не тільки на інтелектуальну власність, що створена під час реалізації проекту, а й на всі попередні розробки. Там же.

Перспективи вирішення цієї проблеми деякі фахівці бачать тому, що вступ України до СОТ передбачає визнання норм усіх договорів і угод цієї організації, включаючи норми Угоди щодо торговельних аспектів прав на інтелектуальну власність (TRIPS). Це зумовлює необхідність реформування національного законодавства у сфері охорони інтелектуальної власності на рівні світових вимог Жаров Б. Адаптация национального законодательства по вопросам собственностп к международно признанньїм нормам. // Предпрннимательство, хозяйство и право. – 2000. - №5. – С.48..

Проте на даній стадії передача технологій є дуже вразливим місцем для венчурного бізнесу в Україні, хоча світовий досвід показує, що майже 2/3 всіх інвестицій венчурного капіталу спрямовується на створення нових фірм, пов'яза-них з технологіями Радзієвська Л.Ф. Венчурний капітал в Україні: фактори стабільного розвитку // Науково-технічна інформація. – 2002. - №2. – С.22..

Ще одне вразливе місце пов’язано з нерозвинутістю фондового ринку України. Адже кінцевим результатом діяльності венчурного капіталіста є продаж акцій підприємства, в яке він інвестував кошти по високій ціні і отримання за рахунок цього прибутку.

У США, наприклад, для полегшення продажу акцій інноваційних фірм, які не мають репутації в широкого кола потенціальних покупців, існує позабіржовий ринок цінних паперів, який офіційно називається "Система автоматичного котирування Національної асоціації біржових дилерів" (NASDAQ). Умови виходу на цей ринок є значно