Контрольна робота
з дисципліни: „Теорія економічного аналізу”

Зміст

1. Організаційно-економічна модель аналізу техніко-організаційного рівня виробництва і якості продукції

Техніко-організаційний рівень виробництва, якість продукції, обсяг виробництва й обсяг реалізації продукції є взаємопов’язаними показниками. В умовах обмежених виробничих можливостей і необмеженого попиту на перше місце висувається обсяг виробництва продукції. Але в міру насичення ринку і посилення конкуренції не виробництво визначає обсяг продажів, а, навпаки, можливий обсяг продажів є основою розробки виробничої програми. Підприємство повинне робити тільки ті товари й у такому обсязі, що воно може реально реалізувати.

Темпи росту обсягу виробництва і реалізації продукції, підвищення її якості безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток і рентабельність підприємства. Тому аналіз даних показників має важливе значення. Його основні задачі:

оцінка ступеня виконання плану і динаміки виробництва і реалізації продукції;

визначення впливу факторів на зміну величини цих показників;

виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення випуску і реалізації продукції;

розробка рекомендацій з освоєння виявлених резервів.

Джерелами інформації для аналізу виробництва і реалізації продукції служать бізнес-план підприємства, оперативні плани-графіки, фінансова звітність підприємства.

Важливим показником діяльності промислових підприємств є якість продукції. Його підвищення — одна з форм конкурентної боротьби, завоювання й утримання позицій на ринку. Високий рівень якості продукції сприяє підвищенню попиту на продукцію і збільшенню суми прибутку не тільки за рахунок обсягу продажів, але і за рахунок більш високих цін.

Рис. 1 – Об'єкти аналізу

Якість продукції — поняття, що характеризує параметричні, експлуатаційні, споживчі, технологічні, дизайнерські властивості виробу, рівень його стандартизації й уніфікації, надійність і довговічність. Розрізняють узагальнюючі, індивідуальні і непрямі показники якості продукції.

Узагальнюючі показники характеризують якість усієї зробленої продукції незалежно від її виду і призначення:

а) питома вага нової продукції в загальному її випуску;

б) питома вага продукції вищої категорії якості;

в) середньозважений бал продукції;

г) середній коефіцієнт сортності;

д) питома вага атестованої і неатестованої продукції;

е) питома вага сертифікованої продукції;

ж) питома вага продукції, що відповідає світовим стан-дартам;

з) питома вага експортованої продукції, у тому числі у ви-сокорозвинуті промислові країни.

Індивідуальні (одиничні) показники якості продукції характеризують одну з її властивостей:

а) корисність (жирність молока, зольність вугілля, вміст заліза в руді, зміст білка в продуктах харчування);

б) надійність (довговічність, безвідмовність у роботі);

в) технологічність, тобто ефективність конструкторських і
технологічних рішень (трудомісткість, енергоємність);

г) естетичність виробів.

Непрямі показники — це штрафи за неякісну продукцію, обсяг і питому вагу забракованої продукції, питома вага зарекламованої продукції, утрати від шлюбу й ін.

Перша задача аналізу — вивчити динамікові перерахованих показників, виконання плану по їх рівні, причини їхньої зміни і дати оцінку виконання плану за рівнем якості продукції.

По продукції, якість якої характеризується сортом або кондицією, розраховуються частка продукції кожного сорту (кондиції) у загальному обсязі виробництва, середній коефіцієнт сортності, середньозважена ціна виробу в порівнянних цінах.

2. Методи кореляційно-регресійного аналізу

Далеко не всі економічні явища і процеси можуть вивчатися за допомогою цієї методики, тому що в більшості випадків їх не можна звести до функціональних залежностей, коли величині факторного показника відповідає єдина величина результативного показника.

Частіше в економічних дослідженнях зустрічаються стохастичні залежності, що відрізняються приблизністю, невизначеністю. Вони проявля- ються тільки в середньому по значній кількості об'єктів (спостережень). Тут кожній величині факторного показника (аргументу) може відповідати кілька значень результативного показника (функції). Наприклад, збільшення фондоозброєності праці робітників дає різний приріст продуктивності праці на різних підприємствах навіть при дуже вирівняних інших умовах. Це порозумівається тим, що усі фактори, від яких залежить продуктивність праці, діють у комплексі, взаємозалежно. У залежності від того, наскільки оптимально сполучаться різні фактори, буде неоднакової ступінь впливу кожного з них на величину результативного, показника.

Взаємозв'язок між досліджуваними факторами і результативним показником проявиться, якщо взяти для дослідження велику кількість спостережень (об'єктів) і порівняти їхні значення. Тоді відповідно до закону великих чисел вплив інших факторів на результативний показник згладжується, нейтралізується. Це дає можливість установити зв'язок, співвідношення між досліджуваними явищами.

Виходить, кореляційний (стохастичний) зв'язок — це неповна, ймовірна залежність між показниками, що виявляється тільки в масі спостережень. Відрізняють парну і множинну кореляцію.

Парна кореляція — це зв'язок між двома показниками, один із яких є факторним, а іншої — результативним. Множинна кореляція виникає від взаємодії декількох факторів з результативним показником.

Для дослідження стохастичних залежностей використовуються наступні способи економічного аналізу: порівняння рівнобіжних і динамічних рядів, аналітичні угруповання, графіки. Однак вони дозволяють виявити тільки загальний характер і напрямок зв'язку. Основна ж задача факторного аналізу — визначити ступінь впливу кожного фактора на рівень результативного показника. Для цієї мети застосовуються способи кореляційного, дисперсійного, компонентного, дискримінантного, сучасного багатомірного факторного аналізу і т.д.

Найбільш широке застосування в аналізі господарської діяльності знайшли прийоми кореляційного аналізу, що дозволяють кількісно виразити взаємозв'язок між показниками.

Необхідні умови застосування кореляційного аналізу.

1. Наявність достатньо великої кількості спостережень
про величину досліджуваних факторних і результативних показників (у динаміці або за поточний рік по сукупності однорідних об'єктів).

2. Досліджувані фактори повинні мати кількісний вимір і відображення в тих або інших джерелах інформації.

Застосування кореляційного аналізу дозволяє вирішити наступні задачі: