Міжнародна торгівля

План

ВСТУП

Міжнародна торгівля-найстарша форма міжнародних економічних відносин. Вона існувала ще задовго до формування світового господарства і була його безпосередньою попередницею. Саме розвиток міжнародної торгівлі створив економічні умови для розвитку машинного виробництва, що найчастіше могло рости лише на базі імпортної сировини і масового іноземного попиту. Зростання прибутку, обумовлене застосуванням машин, визначило появу надлишкового капіталу і вивіз його за кордон, що поклало початок формуванню світового господарства, прискорило процес інтерналізації продуктивних сил.

Міжнародна торгівля займає ведуче місце в системі всесвітніх економічних відносин. Міжнародної торговий обмін є одночасно і передумовою, і наслідком міжнародного поділом праці, виступає важливим фактором формування і функціонування світового господарства. У своїй історичній еволюції він пройшов шлях від одиничних зовнішньоторговельних операцій до довгострокового великомасштабного торгово-економічного співробітництва. В умовах НТР міжнародний торговий обмін здобуває усе більшого значення.

Це визначає актуальність теми даної курсової роботи.

Метою роботи є розкриття складових міжнародної торгівлі з урахуванням участі України у неї.

В процесі виконання роботи були виконані наступні завдання:

розглянуто сутність, види та показники світової торгівлі;

висвітлені основні методи державного регулювання міжнародної торгівлі;

проаналізований розвиток завнішньої торгівлі в Україні;

затронуті основні тенденції розвитку та динаміку світової міжнародної торгівлі.

1. Теоретичні основи здійснення міжнародної торговлі

1.1. Сутність, види та показники світової торгівлі

У світовому господарстві все більше розвивається така специфічна форма міжнародних відносин, як світова (всесвітня) торгівля. На частку торгівлі припадає приблизно 80 % всього обсягу міжнародних еконо-мічних відносин.

Світова (всесвітня) торгівля — це торгівля, яка передбачає переміщення товарів та послуг за межі державних кордонів. Її ще можна трактувати як відносини країн з метою вивезення (експорту) та ввезення (імпорту) товарів та послуг.

У фіксований митною статистикою обсяг експорту товарів залеж-но від їх походження і призначення входять:

1. Вивезення товарів, виготовлених (вироблених і перероблених) у даній країні.

2. Вивезення вітчизняних товарів, особливо сировини і напівфаб-рикатів, для перероблення за кордоном під митним контролем з на-ступним поверненням.

3. Реекспорт — вивезення товарів, раніше завезених з-за кордону, включаючи товари, які продані на міжнародних аукціонах, товарних біржах тощо.

4. Тимчасове вивезення за кордон вітчизняних товарів (на виставки, ярмарки тощо) з наступним їх поверненням, а також вивезення тимчасо-во завезених зарубіжних товарів (на аукціони, виставки, ярмарки тощо).

5. Постачання в рамках транснаціональних корпорацій (ТНК), а також вивезення продукції в порядку прямих виробничих зв'язків. У обсяг імпорту входить:

1. Ввезення з-за кордону товарів для реалізації на ринку.

2. Реімпорт — зворотне ввезення з-за кордону вітчизняних това-рів, раніше вивезених туди.

3. Імпорт товарів (сировини, напівфабрикатів, вузлів, деталей) для перероблення у даній країні й вивезення за кордон.

4. Тимчасово завезені (на міжнародні виставки, аукціони, ярмар-ки) товари.

5. Імпортне постачання продукції в рамках ТНК.

До товарів, крім матеріальної продукції, або "видимих" благ, нале-жать призначені для продажу продукти інтелектуальної праці — патен-ти, ліцензії, ноу-хау, фірмові знаки та інші види експортних документів.

До міжнародної торгівлі послугами належать транспортні послуги, фрахт, міжнародний туризм, банківські, біржові та посередницькі по-слуги, страхові операції, рекламні заходи, ярмарки, обмін в галузі культу-ри, інформації та інші "невидимі" блага.

В ролі продавців і покупців виступають держави, державні та недержавні організації, окремі особи, приватні, акціонерні та коопера-тивні підприємства й фірми.

Будь-якій державі для успішного функціонування на всесвітньому ринку необхідно мати свою зовнішньоекономічну інфраструктуру — систему, яка може забезпечити просування товарів та послуг від вироб-ника до споживача в іншій країні. У цій системі основними є матеріаль-но-технічна база (склади, які обладнані необхідним устаткуванням) та спеціалізовані організації для післяпродажного технічного обслугову-вання. Країна, яка не має зовнішньоекономічної інфраструктури, змуше-на багато витрачати для забезпечення доступу до зовнішньоекономіч-ної інфраструктури інших держав (для оплати транспортування, стра-хових та банківських послуг, послуг торгових домів чи компаній тощо).

Грошові розрахунки із зовнішньоторговельних операцій та кре-дитування зовнішньої торгівлі здійснюються переважно банківськими установами (не обов'язково спеціалізованими).

Страхуванням вантажів займаються спеціальні заклади страхово-го бізнесу.

Стан зовнішньої торгівлі характеризується низкою показників, се-ред яких основними є її обсяг, динаміка експорту та імпорту, товарна та географічна структура.

Обсяг світової торгівлі визначається в натуральних і вартісних показниках. Вартісні показники переважно розраховуються у націо-нальній валюті й переводяться у долари США для їх порівняння. Краї-ни з високим рівнем інфляції розраховують експорт та імпорт одразу в доларах США. Для вартісної оцінки експорту більшість країн вико-ристовує базу цін ФОБ (FОВ — Frее оn Воаrd ("вільний на борту судна")), за якою продавець зобов'язаний доставити товар у порт відван-таження і завантажити його на борт судна. Для оцінки імпорту найча-стіше використовується база цін СІФ (СІF— Соst, Іnsurance аnd Freight ("вартість, страхування і фрахт")); при цьому продавець за свій раху-нок фрахтує судно, вантажить товар і страхує його від ризиків.

За таких умов вартість світового експорту завжди менша від вар-тості світового імпорту на розмір витрат для перевезення і страхуван-ня вантажів.

Фізичний обсяг світової торгівлі оцінюється у вагових одиницях (тоннах, кілограмах, фунтах) або у специфічних одиницях вимірюван-ня (барелях, бушелях, мішках).

Зміна обсягів торгівлі характеризується динамікою зовнішньо-торговельного товарообороту. Зовнішньоторговельний товарооборот країни — це сума її експорту та імпорту. Різниця між сукупним імпор-том і експортом протягом певного періоду (року, кварталу тощо) становить сальдо торгового балансу. Воно є активним (позитивним), якщо експорт за вартістю перевищує імпорт, і пасивним (від'ємним), коли ситуація протилежна. Покривають негативне сальдо торгового балансу золотом або конвертованою валютою.

Якщо вимірювання ведеться у натуральних одиницях, динаміка зов-нішньоторговельного товарообороту виражається в індексах фізич-ного обсягу експорту та імпорту. Ці індекси відображають тенденції в зміні