На вартісні показники впливають ціни. Тому вартість, наприклад, експорту може зменшитись, навіть якщо збільшуються фізичні обсяги проданих товарів, коли ціни на них знизились. І навпаки, збільшення вартісних показників зовнішньоторговельного товарообігу може відоб-ражати не фізичне збільшення торгівлі, а зростання товарних цін.

Географічна структура міжнародної торгівлі — це розподіл торго-вельних потоків між окремими країнами та їх групами, виділеними за територіальною або організаційною ознаками. Наприклад, Азія, Афри-ка, Європа, Америка — за територіальною ознакою; країни ЄС, країни НАФТА, країни МЕРКОСУР тощо — за організаційною ознакою.

Товарна структура міжнародної торгівлі характеризує товарне на-повнення експорту та імпорту (сільськогосподарські продукти, про-дукти видобувної промисловості, промислові товари тощо).

Ступінь активності у світовій торгівлі є однією з головних ознак участі країни у міжнародних економічних відносинах. Для її оцінки використовуються такі показники:

а) експортна квота;

б) імпортна квота;

в) структура експорту;

г) структура імпорту;

д) порівняльне відношення частки країни у світовому виробництві ВВП/ВНП та її частки у світовій торгівлі.

Експортна квота відображає відношення обсягу експортованих то-варів і послуг до ВВП/ВНП. На рівні галузі — це питома вага експортованих галуззю товарів і послуг в їх загальному обсязі.

Імпортна квота — це відношення обсягу імпорту до ВВП/ВНП. Питома вага експорту та імпорту у ВВП/ВНП є кількісним індикато-ром відкритості економіки у першому наближенні. Комплекснішим показником відкритості вважають зовнішньоторговельну квоту. Вона виражається відношенням обсягу зовнішньоторговельного обороту до ВВП/ВНП.

Структура експорту — це відношення або питома вага експортова-них товарів за видами і ступенем їх перероблення. Цей показник характеризує спрямованість експорту (сировинна, машинно-технологіч-на тощо) та роль країни в міжнародній галузевій спеціалізації.

Структура імпорту характеризує склад і відношення обсягів сиро-вини і готової кінцевої продукції, які ввозяться в країну.

Показник порівняльного відношення частки країни в світовому виробництві ВВП/ВНП та її частка в світовій торгівлі характеризу-ють відповідність вироблених товарів світовому рівню якості та рівень розвитку галузі. Так, якщо частка країни у світовому виробництві певного виду товару становить 5 %, а частка у світовій торгівлі цим видом товару 1 %, то це свідчить про невідповідність якості цього виду товару світовим вимогам, а отже, і про низький рівень розвитку галузі загалом.

1.2. Зовнішньоторговий мультіплікатор, принцип порівняльної переваги і причини, що впливають на обсяги імпорту в країну

Інтенсивний розвиток зовнішньоекономічних зв'язків вимагає визначити їхній вплив на розвиток економіки країни. Експорт і імпорт, як і інші складові сукупних витрат, діють з мультиплікаційним ефектом. Тому для кількісної оцінки впливу зовнішньої торгівлі, на ріст національного доходу і ВНП економічна теорія розробила і використовує в практиці модель зовнішньоторгового мультиплікатора. Великий внесок у її створення і розвиток внесли Д. Кейнс, Р. Кан, П. Самуельсон і інші економісти.

Первісна зміна експорту, подібно зміні інвестицій, породжує ланцюгову реакцію, що, зменшуючись з кожним наступним циклом, дає ефект багаторазового посилення первісної зміни. Аналогічно мультиплікатору інвестицій, мультиплікатор експорту (Мх) обумовлений внутрішніми процесами в сфері споживання і може бути визначений через граничну схильність до споживання (MRC) чи граничну схильність до заощадження (MRS):

Mx=1/MRS=1/(1—MRC)

Вплив збільшення експорту на обсяг виробництва визначається на підставі формули: ВНП=МрDх.

Але міжнародна це не тільки експорт, але й імпорт. І якщо частина отриманого експортного доходу йде на імпорт, те внутрішня купівельна спроможність скоротиться. Імпорт діє як витік, аналогічно заощадженням (імпорт має негативний знак). Тому аналізувати імпорт можна аналогічно функції заощадження. З уведенням поняття граничної схильності до імпорту (MRM), як відносної зміни обсягу імпорту до зміни доходу, формула мультиплікатора приймає вид:

Mp=1/((MRS-MRM)DX)

А вплив зміни експорту з урахуванням імпорту на зміну обсягу виробництва можна описати формулою:

DВНП=1/(MRS-MRM)DX

Дія мультиплікатора зовнішньої торгівлі не нескінченна. Мультиплицирування носить загасаючий характер, величини чергових приростів неухильно скорочуються, тому що значення граничної схильності до споживання імпортних товарів менше одиниці.

Впродовж визначеного проміжку часу, збурювання, викликане приростом інвестицій в одну з країн, згладжується, системи знову приходять у стан рівноваги. Велику роль в усуненні порушеної рівноваги торгового балансу і перешкод на шляху розвитку міжнародної торгівлі покликано грати активне державне регулювання.

У загальному виді міжнародна торгівля є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і в такий спосіб збільшувати загальний обсяг виробництва. Суверенні держави, як і окремі особи і регіони країни, можуть виграти за рахунок спеціалізації на виробах, що вони можуть робити з найбільшою відносною ефективністю, і наступного їхнього обміну на товари, що вони не в змозі самі ефективно зробити.

Першорядний по важливості ефект зростаючих витрат укладається в тому, що вони ставлять границі спеціалізації. З цієї причини нерідко продукція, зроблена усередині країни, прямо конкурує з аналогічною чи точно такою же імпортною продукцією.

Згідно теорії порівняльних переваг, розробленої Д. Рікардо, країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, альтернативна ціна яких нижча, тобто які вони можуть виробляти з відносно нижчими витратами порівняно з інш. країнами. В цьому випадку торгівля буде взаємовигідною для обох країн незалежно від того, чи є виробництво в одній з них абсолютно більш ефективним, ніж в іншій. Ціна імпортного товару визначається через ціну товару, який потрібно експортувати, щоб оплатити імпорт, тому кінцеве співвідношення цін при торгівлі визначається внутрішнім попитом на товари в кожній із країн, що торгують. В результаті торгівлі на основі відносних переваг кожна країна отримує позитивний економічний ефект, який називавється виграшем від торгівлі.

Теорія порівняльних переваг справедлива по відношенню до будь-якої кількості товарів і будь-якій кількості країн, а також для аналізу торгівлі між окремими районами, областями, республіками однієї