Розрізняють такі форми демпінгу:*

спорадичний (епізодичний) — це епізодичний продаж зайвих товарів на зовнішній ринок за заниженими цінами;*

доцільний — експорт товарів за цінами, нижчими, ніж ціни внут-рішнього ринку, або навіть нижчими, ніж витрати виробництва;*

постійний — постійний експорт товарів за заниженими цінами;*

зворотний — завищення цін на експорт порівняно з цінами продажу цих товарів на внутрішньому ринку;*

взаємний — зустрічна торгівля двох країн одним і тим самим товаром за заниженими цінами.

Одним з нетарифних засобів регулювання міжнародної торгівлі є правові інструменти, які детальніше вивчаються міжнародним правом, але тісно пов'язані з міжнародною економікою. Найважливішими з них є торгові угоди та правові режими.

Торгові угоди укладаються між урядами країн здебільшого на 5— 10 років і ратифікуються парламентами. За рішенням сторін вони можуть переглядатися і продовжуватися.

2. Україна як суб?єкт міжнародної торгівлі

2.1. Основні тенденції розвитку зовнішньої торгівлі

Розвиток зовнішньої торгівлі України в 1990-х рр. характеризувався суперечливими тенденціями і в цілому неоднозначним її впливом на національну економіку. До 1994 р. відбувалося жорстке регулювання експорту через систему квотування та ліцензування, адміністративний контроль експортних цін, а також через прямі заборони експортування окремих видів продукції (зокрема, сільськогосподарської).

Починаючи з кінця 1994 р. відбулася значна лібералізація режиму експорту, і абсолютна більшість з наведених вище обмежень була скасована, хоча в 1998 р. через поширення на Україну світової фінансової кризи уряд був змушений повернутися до обов’язкового продажу 50% валютної виручки на валютному ринку України. А часткове відновлення системи квот і ліцензій з окремих видів металопродукції та хімічних товарів було зумовлене регулюванням їх експорту відповідно до міжнародних зобов’язань України.

Дещо інші тенденції спостерігалися протягом 90-х рр. у галузі регулювання імпорту. На початку згаданого періоду в Україні імпорт був майже цілком лібералізований і часто його стримував лише значно занижений курс національної валюти.

Починаючи з середини 1994 р., коли можливості захисту вітчизняних виробників за допомогою валютного курсу почали вичерпуватися, проявилася тенденція до значного зростання протекціонізму шляхом збільшення рівнів тарифного захисту, запровадження заходів нетарифного регулювання, передусім системи сертифікації імпортної продукції щодо її відповідності чинним в Україні стандартам, технічним, екологічним, санітарним та іншим вимогам.

Досить жорсткі заходи були передбачені законом про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції (сезонні підвищення тарифів і квоти, обтяжливі сертифікаційні процедури). Крім того, істотні обмеження імпорту були запроваджені рядом прийнятих у другій половині 1990-х рр. законів та урядових постанов щодо підакцизних товарів (підвищення рівнів імпортного мита, дискримінаційний режим стягнення акцизів та ПДВ стосовно відповідних імпортних товарів).

Однак ближче до кінця 1999 рр. у зв’язку з переговорним процесом щодо вступу до Світової організації торгівлі (СОТ) Україна знову почала лібералізувати свій імпортний режим в аспекті рівня тарифного захисту відповідно до Концепції трансформації імпортного тарифу на період до 2005 р. У результаті на 1 квітня 2000 р. середньозважений рівень імпортного мита становив в Україні 7,14%, в тому числі на промислові товари — 5,48%, сільськогосподарські та продовольчі товари — 25,4%. Причому лібералізація імпортного тарифу йде фактично з випередженням встановленого концепцією графіка. Загалом зазначені ставки імпортного мита вже сьогодні досягають рівня країн з розвиненими ринковими системами.

Україна в цілому рухається в напрямку більшої свободи торгівлі і на сьогодні вже має формально досить відкритий для світової економіки режим регулювання, хоча він і спотворюється певними секторальними відхиленнями в напрямку протекціонізму, а також наявністю багатьох неформальних перешкод для розвитку торгівлі.

Прогресуюча в цілому функціональна відкритість економіки України корелює з наростанням і підвищенням залежності відтворювальних процесів в економіці від зовнішньої торгівлі, що знаходить прояв у зростанні статистичних показників залежності динаміки ВВП країни від експорту та імпорту.

Можна констатувати, що високий рівень зовнішньої відкритості української економіки є головним чином вимушеним, тобто результатом занепаду споживчого попиту на внутрішньому ринку. Це діяло як певний компенсаторний механізм для національної економіки, що перебувала в тривалій економічній кризі. Крім того, високий рівень зовнішньої відкритості став результатом гіперзалежності країни від імпортних, передусім російських, енергоносіїв. Експорт за таких умов став вимушеним засобом заробляння критично необхідного обсягу іноземної валюти для фінансування енергетичних поставок в Україну, які займають майже половину всього імпорту.

Прискорений розвиток зовнішньої торгівлі не став позитивним фактором інтегрування країни в світову економіку через відсутність відповідних структурних зрушень в експортному потенціалі країни та збереження нераціональності її імпортної структури, яка замість стимулювання інноваційних процесів консервує застарілу енергоємну економіку. Крім того, орієнтація експортного потенціалу на продукцію з низьким ступенем обробки, для якої характерною є гостра цінова конкуренція на світовому ринку, робить країну надзвичайно залежною від коливань попиту на ринках країн — імпортерів української продукції, їх тарифних і нетарифних заходів щодо українського експорту.

Таблиця 1

Товарна структура зовнішньої торгівлі у 1998 р. (млн дол. США)

Показники | Експорт | Імпорт

всього | частка у загальному обсязі, % | всього | частка у загальному обсязі, %

Всього | 12637,42 | 100,0 | 14675,56 | 100,0    

У тому числі за групами товарів

живі тварини та продукція тваринництва | 272,83 | 2,16 | 221,00 | 1,51

продукти рослинного походження | 642,85 | 5,09 | 184,75 | 1,26

жири і масла тваринного та рослинного походження | 131,90 | 1,04 | 93,58 | 0,64

продукція харчової промисловості | 331,78 | 2,63 | 551,89 | 3,76

мінеральні продукти | 1163,57 | 9,20 | 6320,82 | 43,07

продукція хімічної та пов’язаних з