У структурі загального зовнішньоторговельного обороту (товари і послуги) за 2000 р. торгівля товарами займала 85,5% (за 1999 р. — 83,2%), а торгівля послугами — 14,5% (за 1999 р. —16,8%).

Позитивна динаміка показників зовнішньої торгівлі, яка після тривалого періоду їх скорочення намітилася у 2000 p., продовжувалася й у 2001 р. Так, за І квартал 2001 р. зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг збільшився порівняно з І кварталом 2000 р. на 5,2% і становив 8,4 млрд дол. США. Обсяги експорту товарів і послуг збільшилися на 15,8%, а імпорту — зменшилися на 5,4%. Позитивне сальдо становило 0,8 млрд дол. США (проти негативного 0,04 млрд дол. США у І кварталі 2000 p.).

Продовжується позитивна тенденція збільшення обороту та позитивного сальдо зовнішньої торгівлі товарами.

За І квартал 2001 р. зовнішньоторговельний оборот товарами збільшився на 6,4% порівняно з відповідним періодом минулого року, у т. ч. експорт збільшився на 20,9%, а імпорт зменшився на 5,8%. Позитивне сальдо становило 239,2 млн дол. США проти негативного 636,4 млн дол. США у І кварталі 2000 р.

За I квартал 2001 р. значно зменшилася частка бартеру у зовнішній торгівлі товарами. З експорту вона становила 0,6% від загального обсягу поставок з України, з імпорту — 0,3% (проти відповідно 2,6 та 1,6% у І кварталі 2000 p.).

Експорт давальницької сировини за І квартал 2001 р. становив 2,4% від загального обсягу експорту країни, що у 1,7 раза більше порівняно з відповідним періодом 2000 р.

У той же час у товарній структурі зовнішньої торгівлі України якихось глобальних змін за 2000 р. не відбулося. Як і колись, у загальному обсязі зовнішньої торгівлі висока питома вага сировини і матеріалів і незначна частка товарів високого рівня переробки.

Це обумовлено тим, що на більшості підприємств України зосереджено застарілий виробничий апарат, відсутня сировинна складова і не накопичений потенціал для нововведень, а самі підприємства не мають стійких перспектив з погляду міжнародної конкурентоздатності. Хоча деякі розходження в порівнянні з попереднім роком є. Так, у загальному обсязі експорту товарів у 2000 р. у порівнянні з 1999 р. збільшилася питома вага чорних металів і становив 34,52% — 5031,2 млн дол., продукції хімічної галузі промисловості — 10,58%, чи 1542,3 млн дол., машин і устаткування — 9,32%, чи 1358,1 млн дол. (у 1999 р. — 5,1%).

Найбільше зниження спостерігалося за такими товарними позиціями: продукція рослинного походження — 2,52%, чи 367,9 млн дол. (у 1999 р. — 6,3%), мінерального палива — 9,61 %, чи 1400,0 млн дол. (у 1999 р. — 6,1 %), транспортних засобів — 3,33%, (437,9 млн дол.), текстилю й одягу — 3,69% (537,8 млн дол.).

У товарній структурі імпорту в 2000 р. збільшилася питома вага мінерального палива — з 35,4 до 46,86% (6540,1 млн дол.), машин і устаткування — з 8,5 до 13,91% (1941,0 млн дол.). Зросла частка продукції рослинного походження, рудних матеріалів. Серед основних товарних позицій зменшилася частка продукції хімічної і пов’язаних з нею галузей, транспортних засобів, харчової промисловості.

2.2. Проблема підвищення конкурентоздатності української продукції

Істотний вплив справляє на розвиток зовнішньої торгівлі конкурентоспроможність вітчизняної та іноземної продукції. Митна практика показує, що дуже часто українські споживачі купують за кордоном продукцію, адекватну за всіма ознаками вітчизняній, причому нерідко гіршу і значно дорожчу. Це продукти харчування, спиртні напої, обладнання для нафтогазового комплексу, продукція хімічної промисловості, будівельні машини й обладнання та багато іншого. Це відбувається через те, що просування продукції українського виробника на внутрішньому та міжнародному ринках відбувається занадто пасивно, перш за все через відсутність необхідних знань, навичок і досвіду більшості підприємців.

Іншою стороною цієї проблеми є те, що підвищення функціональних якостей товарів вітчизняної промисловості передбачає взаємовигідний обмін науково-технічними розробками, перш за все у галузях, спроможних забезпечити освоєння і випуск конкурентоздатної продукції.

Також на конкурентоспроможність вітчизняної продукції істотно впливає зміна курсу національної валюти. Відомо, що через підвищення курсу гривні знижується конкурентоспроможність товарів вітчизняного виробництва і стимулюється попит на імпортні товари.

Географія зовнішньої торгівлі України досить широка. Сьогодні підприємства України ведуть торгові операції з понад 180 країнами світу. У десятці основних торговельних партнерів нашої держави знаходиться Республіка Польща. На Європейському континенті Україна поступається в торгівлі лише Росії, Німеччині, Італії та Білорусі.

Міністерство економіки за участю науковців розробило Державну програму стимулювання експорту продукції, в т. ч. високотехнологічних виробництв, яка опрацьовується широким загалом за участю відповідних міністерств, відомств, облдержадміністрацій та членів Ради експортерів при Кабінеті Міністрів України.

2.3. Програма стимулювання експорту продукції

Програма визначає концептуальні основи експортної стратегії України як складової частини політики структурної перебудови економіки. Нею передбачено визначення конкретних заходів системи державної підтримки експортерів, поліпшення механізму і вдосконалення управління зовнішньоекономічною діяльністю та підтримки національного товаровиробника, впровадження в практику найбільш ефективних форм співпраці із зарубіжними країнами.

В умовах жорстокої конкурентної боротьби на зовнішніх ринках українські товари все частіше стають об’єктом антидемпінгових розслідувань, що призводить до закриття найбільш привабливих для вітчизняних виробників ринків збуту. Особливо це стосується конкурентоспроможної продукції металургійної та хімічної галузей вітчизняної промисловості.

Зокрема, на початок 2001 року у 23 країнах уведено антидемпінгові заходи проти імпорту української продукції за 57 товарними позиціями. Порушено та проводяться антидемпінгові, спеціальні і антисубсидиційні розслідування за 29 групами товарів.

Робота в цьому напрямку, а саме збереження традиційних ринків збуту української продукції, повинна стати одним з основних пріоритетів. У контексті