Поліпшення інвестиційної привабливості України, першочергове залучення іноземних інвестицій у пріоритетні галузі, подальша дерегуляція економіки, забезпечення рівних умов діяльності всіх інвесторів — вважаються найважливішими пріоритетами економічної політики України. З метою активізації інвестиційної діяльності необхідно:

розроблення проектів нових та внесення змін до діючих урядових актів щодо створення умов для розширення інвестиційних можливостей держави, гармонізації законодавства України з міжнародним, забезпечення захисту прав іноземних інвесторів, створення сприятливих умов формування додаткових інвестиційних ресурсів;

підготовка та запровадження системи заходів щодо визначення пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, підвищення привабливості науково-технологічної сфери та високотехнологічних виробництв для інвесторів, підвищення інвестиційної привабливості регіонів, функціонування вільних економічних зон, поліпшення регуляторного клімату в окремих секторах підприємницької діяльності;

запровадження системи інформування дипломатичних представництв іноземних держав про можливості інвестування в українську економіку та хід приватизації, проведення міжнародних форумів, економічного співробітництва, презентацію привабливих інвестиційних проектів та програм, встановлення ділових контактів.

Одним з основних пріоритетів зовнішньоекономічної політики України, який визначено програмними документами Президента і уряду, є щонайскоріший вступ України до Світової організації торгівлі.

Важливим етапом процесу лібералізації торгівлі також є створення зони вільної торгівлі з ЄС. Цей напрямок дає можливість полегшити процес переходу економіки до ринкової та переорієнтувати торговельні потоки на більш перспективні ринки країн, що входять до ЄС, за рахунок усунення країнами ЄС внутрішніх тарифів на український експорт.

Слід відзначити також діяльність спільних міжурядових комісій, які є і надалі мають бути ефективним інструментом розвитку співробітництва з країнами—партнерами.

На даний час створено 56 таких комісій з питань торговельно-економічного співробітництва, які працюють над проблемами лібералізації зовнішньої торгівлі, поліпшення торговельних режимів, залучення іноземних інвестицій, доступу українських товарів на зарубіжні ринки.

3. Розвиток світової міжнародної торгівлі

3.1. Динаміка світової зовнішньої торгівлі

Зовнішня торгівля на сучасному етапі є надзвичайно динамічною. Це зумовлено значною мірою розвитком спеціалізації та кооперуван-ня виробництва в міжнародному масштабі, скасуванням багатьох об-межень у міжнародній торгівлі, високими темпами розвитку "нових індустріальних країн".

Панівні позиції у світовій торгівлі займають розвинуті країни. На їх частку припадає 2/3 обсягу експорту і така ж частка імпорту. Відповідно на країни, що розвиваються, і країни з перехідною економі-кою припадає близько 1/3 світових експорту та імпорту.

Найбільшими експортерами світу є Німеччина, США, Японія, Фран-ція, Великобританія, Італія, Канада, Нідерланди, Бельгія.

Незважаючи на загальну тенденцію до зростання, у міжнародній торгівлі відзначаються значні коливання, що зумовлено економічними кризами, загостренням енергетичної кризи, нестачею сировини та інши-ми проблемами. Так, у 1991 р. темпи зростання становили 2,9 %, у 1992 р. — 5,2 %, у 1993 р. — 3,9 %, у 1994 р. — 9,2 %.

Стабільне та стійке зростання міжнародної торгівлі зумовлюється багатьма чинниками, основними з яких є:

а) розвиток та поглиблення міжнародного поділу праці й інтерна-ціоналізація виробництва;

б) зростання торговельно-економічної інтеграції з формуванням спільних ринків, зон вільної торгівлі тощо;

в) лібералізація міжнародної торгівлі;

г) науково-технічна революція;

д) формування у країнах з перехідною економікою економічних моделей, орієнтованих на зовнішній ринок.

Зовнішня торгівля на сучасному етапі перетворилася на важливу сферу економіки будь-якої країни. Збільшується її вплив на світовий економічний розвиток.

Роль зовнішньої торгівлі в економіці кожної країни зростає, не-зважаючи на те, що міжнародні торговельні зв'язки нестійкі. Внаслі-док цього в структурі товарообороту та в напрямках зовнішньотор-говельних потоків постійно відбуваються зміни.

3.2. Тенденції розвитку міжнародної торгівлі

Сьогодні в міжнародній торгівлі суттєво скорочується питома вага сировини і різко підвищується частка готових виробів. В таких країнах, як Німеччина та Японія, частка готової продукції в експорті становить близько 90 %. Загалом у товарній структурі світового експорту понад 2/3 — це продукція обробної промисловості, причому її питома вага постійно зростає, а менш ніж 1/3 — сировина і продовольчі товари.

Високими темпами зростає міжнародна торгівля машинами і об-ладнанням, продукцією електротехнічної промисловості.

В експорті дедалі більшого значення набуває наукомістка продук-ція. Це спричинило розширення торгівлі послугами. Темпи зростання торгівлі послугами у 90-ті роки значно перевищили темпи зростання міжнародної торгівлі "видимими" товарами. Експорт — імпорт по-слуг стимулює міжнародну торгівлю товарами виробничого характеру.

Характерною рисою сучасного етапу є збільшення частки торгівлі індустріальних країн між собою. На неї припадає понад 70 % все-світньої торгівлі. Частка країн, що розвиваються, у світовій торгівлі не досягає і 20 %. Економічно менш розвинуті країни намагаються поси-лити свої позиції в світовій торгівлі, диверсифікуючи її, тобто одночасно розвиваючи багато її напрямків та розширюючи асортимент то-варів.

Важливого значення в сучасних умовах набуває торгівля патен-тами, ліцензіями, ноу-хау та іншими експертними документами і пов'яза-ний з нею обіг товарів, послуг, капіталів.

Висновки

У світовому господарстві все більше розвивається така специфічна форма міжнародних відносин, як міжнародна торгівля. На частку торгівлі припадає приблизно 80 % всього обсягу міжнародних еконо-мічних відносин.

Міжнародна торгівля — це торгівля, яка передбачає переміщення товарів та послуг за межі державних кордонів. Її ще можна трактувати як відносини країн з метою вивезення (експорту) та ввезення (імпорту) товарів та послуг. Роль міжнародної торгівлі, її значимість у господарських зв'язках визначається тим, що вона торкається практично усіх видів МЕВ, зв'язує всі країни світу в єдине господарське ціле. Міжнародна торгівля має найважливіше значення для економічного росту і розвитку окремих країн у світовій економіці, що динамічно розвивається. Експерти ЮНКТАД відзначають: “Зі збільшенням обсягу експорту відбувається розширення внутрішнього виробництва товарів і послуг, з'являються