Зміст цієї формули в тому, що, оскільки величина Т заздалегідь дана в умові задачі, з її допомогою по відомим двох величинах завжди можна визначити третю. Саме тому вона широко застосовується в практиці усіляких фінансових і планових розрахунків.

У розглянутому вище прикладі маємо: Д = 360 : 5 = 72 дням (інакше 360 * 40 : 200 = 72). З приведеної формули випливає, що в неї включений ще один показник, що характеризує швидкість обороту оборотного капіталу, - середньодобовий оборот капіталу.

Це дозволяє визначити тривалість обороту в днях:

а також визначити величину коефіцієнта закріплення оборотних засобів.

Цей коефіцієнт - величина, зворотна коефіцієнту оборотності:

а його економічний зміст у тому, що він характеризує суму середнього залишку оборотних засобів, що приходиться на 1 грн. виторгу від реалізації.

У розглянутому прикладі Цю величину можна інтерпретувати в такий спосіб: на 1 грн. виторгу від реалізації продукції в середньому за розглянутий період приходилося 20 коп. вартості запасів оборотних засобів.

Ефект прискорення оборотності оборотних засобів виражається у вивільненні, зменшенні потреби в зв'язку з поліпшенням їхнього використання.

Ефективність використання предметів праці можна оцінити показником матеріалоємності (ME) продукції, що визначається як відношення:

де М - витрати сировини, палива, матеріалів, енергії й ін.;

О - обсяг виробництва.

Зворотний показник називається матеріаловіддачею (МВ) і розраховується по формулі

Чим краще використовуються сировина, матеріали й інші матеріальні ресурси, тим нижче матеріалоємність і вище матеріаловіддача. Для зниження матеріалоємності продукції необхідно поліпшувати використання предметів праці, скорочувати відходи, не випускати бракованих і низькоякісних виробів, не допускати втрат матеріальних ресурсів, використовувати більш дешеві замінники ресурсів, що не знижують якості продукції.

Оборотні засоби після основних фондів займають по своїй величині друге місце в загальному обсязі ресурсів, що визначають економіку підприємства. З позиції вимог ефективного ведення економіки підприємства обсяг оборотних засобів повинен бути достатнім для виробництва продукції в асортименті і кількості, на які є попит на ринку, і в той же час мінімальними, які не ведуть до збільшення витрат виробництва за рахунок утворення наднормативних запасів.

Достатність оборотних засобів встановлюється на основі нормування витрат оборотних засобів по кожному виду продукції, а також визначення оптимального обсягу поточного складського і гарантійного (страхового) запасу, необхідного для забезпечення безперервності виробництва.

На основі визначення як загальної кількості товарно-матеріальних цінностей, так і кожного виду продукції розраховується необхідний обсяг оборотних засобів. Особливість їхнього визначення полягає в тому, що їхня величина залежить не тільки від обсягу оборотних фондів, але і від часу відволікання засобів, необхідних для забезпечення безперервності виробництва. Це досягається шляхом їхнього нормування.

3. Визначення потреби в оборотних засобах

Ефективне використання оборотних засобів багато в чому залежить від правильного визначення потреби них. До одержання виторгу від реалізації продукції оборотні засоби є джерелом фінансування поточних виробничих витрат підприємства. Період часу від моменту споживання виробничих запасів, їхнього перетворення в готову продукцію до її реалізації може бути досить тривалим. Надходження виторгу від реалізації продукції часто не збігається з часом споживання матеріальних ресурсів. Це визначає необхідність формування оборотних засобів у встановленому розмірі.

Для підприємства важливо правильно визначити оптимальну потребу в оборотних засобах, що дозволить з мінімальними витратами отримувати прибуток, запланований при даному обсязі виробництва. Заниження величини оборотних засобів спричиняє нестійкий фінансовий стан, перебої у виробничому процесі і, як наслідок, зниження обсягу виробництва і прибутку. У свою чергу, завищення розміру оборотних засобів знижує можливості підприємства робити капітальні витрати по розширенню виробництва. Заморожування засобів (власних і позикових) у будь-якому виді, будь то складські запаси готової продукції чи припинене виробництво, зайві сировина і матеріали, обходиться підприємству дуже дорого, тому що вільні засоби можна використовувати більш раціонально для одержання додаткового доходу.

На підприємстві визначення потреби в оборотних засобах повинно бути ув'язане з кошторисом витрат на виробництво і виробничий план підприємства. У ньому варто обґрунтувати випуск конкретних видів продукції в потрібній кількості й у визначений термін.

Незважаючи на нестабільність господарських зв'язків, ненадійність постачальників, труднощі придбання якісної сировини і комплектуючих виробів, у виробничому плані повинні бути відпрацьовані питання, від яких залежать забезпечення виробництва і потреба в оборотних засобах. Задача значно спрощується, якщо вчасно укладені господарські договори і визначені всі умови постачань (ціни на товарно-матеріальні цінності, розміри партій, що поставляються, умови і форми розрахунків і ін.). Якщо з постачальниками вже склалися господарські зв'язки, то умови і періодичність постачань товарно-матеріальних цінностей, їхньої оплати нескладно врахувати при розрахунку потреби в оборотних засобах.

Одночасно з визначенням кола постачальників складається повний перелік видів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, малоцінних і швидкозношуваних предметів, запасних частин, при необхідності передбачається використання тари - покупної чи власного виробництва, разової чи оборотної. Окремого опрацювання потребують питання упакування певних видів продукції, тому що вона поліпшує товарний вид продукції і вимагає додаткових витрат.

У завершальній частині виробничого плану відбиваються можливі виробничі витрати по випуску продукції, що визначають у сумі виробничу собівартість продукції. Саме величина виробничих витрат лежить в основі визначення потреби в оборотних засобах.

Розглянуті позиції виробничого плану необхідно проробляти не тільки на майбутній період, але і на перспективу на два-три роки для того, щоб оцінити можливу динаміку витрат на виробництво і зміну величини оборотних засобів для утворення виробничих запасів і заділів незавершеного виробництва. Виробничі запаси повинні бути мінімальними стосовно до конкретних умов постачання і достатніми, щоб забезпечити безперебійну роботу підприємства, тобто оптимальними. Однак у перспективних розрахунках, крім цього,