Висновки

1. Матеріальною основою виробництва є виробничі фонди у вигляді засобів праці. У процесі функціонування засоби праці і предмети праці по-різному й у різній мірі переносять свою вартість на вартість виробленого продукту.

2. Оборотні фонди, тобто матеріальні ресурси на відміну від основних фондів використовуються в одному виробничому циклі, і вартість їх переноситься на продукт відразу і повністю.

3. До складу оборотних фондів включають: виробничі запаси; незавершене виробництво та напівфабрикати власного виготовлення; видатки майбутніх періодів.

4. Протягом одного виробничого циклу оборотні засоби роблять кругообіг, що складається з трьох стадій: на першій - оборотні засоби з грошової форми переходять у товарну, а засоби - зі сфери обігу в сферу виробництва, на другій - переходять безпосередньо в процес виробництва і перетворюються спочатку у виробничі запаси і напівфабрикати, а після завершення виробничого процесу - у готову продукцію, на третій стадії готова продукція реалізується, у результаті чого оборотні фонди зі сфери виробництва переходять у сферу обігу і знову приймають грошову форму. Збільшення тривалості кругообігу оборотних засобів приводить не тільки до відволікання власних засобів, але і до необхідності залучення додаткових засобів для того, щоб не порушувати безперервність виробництва.

5. Для характеристики оборотності оборотних засобів застосовується ряд показників:. коефіцієнт оборотності оборотних засобів, тривалість обороту, середньодобовий оборот капіталу, коефіцієнт закріплення оборотних засобів, показник матеріалоємкості продукції та матеріаловіддачи

6.Достатність оборотних засобів встановлюється на основі нормування витрат оборотних засобів по кожному виду продукції, а також визначення оптимального обсягу поточного складського і гарантійного (страхового) запасу, необхідного для забезпечення безперервності виробництва.

При плануванні оптимальної потреби в оборотних засобах до уваги приймаються засоби, що авансуються для створення виробничих запасів, заділів незавершеного виробництва і нагромадження готової продукції на складі. Для цього використовують три методи: аналітичний, коефіцієнтний і метод прямого рахунку.

Аналітичний метод припускає визначення потреби в оборотних засобах у розмірі їх середньофактичних залишків з урахуванням росту обсягу виробництва. При коефіцієнтному методі запаси і витрати поділяються на залежні безпосередньо від зміни обсягів виробництва (сировина, матеріали, витрати на незавершене виробництво, готова продукція на складі) і не залежні від нього (запасні частини, малоцінні та швидкозношувані предмети, витрати майбутніх періодів). Метод прямого рахунку передбачає обґрунтований розрахунок запасів по кожному елементу оборотних засобів з урахуванням всіх змін у рівні організаційно-технічного розвитку підприємства, транспортуванню товарно-матеріальних цінностей, практиці розрахунків між підприємствами.

Норма оборотних засобів є не що інше, як кількість днів, протягом яких оборотні засоби відвернені в матеріальні запаси, починаючи з оплати рахунка за матеріали і закінчуючи моментом їхньої передачі у виробництво. Вона містить у собі:

транспортний запас

час на розвантаження, приймання і складську обробку матеріалів,

час на лабораторний аналіз матеріалів

час на підготовку матеріалів до виробництва.

поточний складський запас.

гарантований (страховий) запас,

Норматив оборотних засобів обчислюється як добуток норми оборотних засобів у днях на середньодобовий випуск товарної продукції по виробничій собівартості. Визначаються також норма і норматив оборотних засобів по товарам уже відвантаженим, але документи по яким ще не здані в банк.

7. В господарській практиці виділяють три стратегії управління оборотними засобами – обережну, обмежувальну та помірну. Обережна стратегія передбачає порівняно високий обсяг оборотних засобів підприємства для виконання виробничої програми. Обмежувальна стратегія передбачає, що фінансовий менеджер зводить до мінімуму обсяг оборотних засобів підприємства, здійснюючи жорстку економію на запасах сировини, матеріалів та готової продукції. Помірна стратегія є компромісом між обережною та обмежувальною стратегіями.

8. Ефект прискорення обертання оборотних засобів виражається у вивільненні, зменшенні потреби в них у зв'язку з поліпшенням їх використання. Розрізняють абсолютне і відносне вивільнення оборотних засобів. Абсолютне вивільнення відображає пряме зменшення потреби в оборотних засобах. Відносне вивільняється відображає як зміну величини оборотних засобів, так і зміну об'єму реалізованої продукції. Ефективне використання оборотних засобів грає велику роль в забезпеченні нормальної роботи підприємства, в підвищенні рівня рентабельності виробництва.

9. Раціональне і економне використання оборотних фондів - першочергова задача підприємств, оскільки матеріальні витрати складають, як правило, більшу частину собівартості промислової продукції. Зниження матеріаломісткості виробу (витрата матеріальних ресурсів в натуральному і вартісному виразі на одиницю продукції) досягається різними шляхами, серед яких головними є упровадження нової техніки, технології, вдосконалення організації виробництва і праці, на третій стадії готова продукція реалізується, у результаті чого оборотні фонди зі сфери виробництва переходять у сферу обігу і знову приймають грошову форму.

4. Основна риса сучасного перехідного періоду - брак у підприємств оборотних засобів. Прискорення оборотності оборотних засобів досягається різними заходам на стадіях створення виробничих запасів, незавершеного виробництва і на стадії звертання.

Література

1) Бочарова Т.А.. Использование организации денежного оборота производства в финансовом механизме формирования денежных ресурсов Финансы и кредит 2002, № 19, стор.18-25.

2) Плоткін Я.Д., Пащенко І.Н. „Виробничий менеджмент” -Львів:

3) Овсийчук М.Ф., Сидельникова Л.Б. „Финансовый менеджмент: Методы инвестирования капитала”. -М.: Буквица, 1996.

4) Хрипач В.Я.”Экономика предприятия”. Экономпресс, 2000.

5) Цандер Е. „Менеджмент малих і середніх підприємств”-К.: Основи, 1997.

6) Шепеленко Г.И. Экономика, организация и планирование производства на предприятии: Учебное пособие для вузов. -2-е изд.: "Март", 2000.

7) Економіка підприємства: під заг. ред. С.Ф. Покропивного. -2-е вид., перероб. і доп. -К.: КНЕУ, 2001.

8) Економіка підприємств: Навч. посіб. для студентів екон. фак. і вузів. -Тернопіль: Екон. думка, 2000.

9) „Основи економічної теорії”під ред. Ю.В.Ніколенка. -К.: Либідь, 1998.1) Экономика предприятия: Учебник под ред. О.И.Волкова. -М.: ИНФРА-М, 1997.

10) „Основы управления финансами” под