Тема: Теорія економічного аналізу

Зміст

1. Організаційно-інформаційна модель аналізу факторів виробництва

Економічний аналіз базується на системі економічної інформації, покладеної в основу оптимальних управлінських рішень. Управління сучасним підприємством, великим господарським комплексом спирається на використання усіх видів інформації про його роботу (рис. 1).

Інформація органів господарського управління | Зовнішня звітність підприємства

Планова інформація | Нормативна інформація. Інформація про конструкторську і технологічну підготовку виробництва | Господарський облік (оперативний, бухгалтерський, статистичний) | Звітна інформа-ція

Аналіз інформації і підготовка рішень щодо управління | Виробничо-господарська діяльність

Рис. 1. Схема утворення і використання економічної інформації для аналізу і управління виробництвом

Об'єктивне відображення процесів виробництва, обороту, розподілу і споживання, використання природних, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів - основна вимога, що повинна задовольняти системи інформації, обліку і звітності.

Облік повинний подавати своєчасну інформацію про економічні процеси, а оскільки до управління виробництвом усе більше залучаються широкі маси трудящих, що беруть участь у контролі й аналізі виконання планів, пошуках резервів, то інформація повинна бути ясною і доступною.

Економічний аналіз виступає основним споживачем інформації, а тому є найбільш чуттєвим до її недоліків. Таким чином, аналіз господарської діяльності передбачає наявність певної організаційно-інформаційної моделі (ОІМ), побудова якої є необхідною передумовою організації комплексного аналізу. Модель припускає вибір раціональної системи економічних показників, в якій останні знаходяться в певній субординації і взаємозв’язку, що найточніше відображає економічну дійсність і сприяє активному впливові на неї.

Згідно зі схемою 1, об’єктами економічного аналізу (ОІМ аналізу факторів виробництва) є:

Схема 1. ОІМ аналізу факторів виробництва

Блок 1

1.1. Матеріально-технічна база, її наявність, рух, стан і функція управління.

1.2. Прогнозування матеріально-технічного балансу.

1.3. Фактори, що обумовлюють матеріально-технічний баланс. (зовнішні і внутрішні): кількість машин, чисельність населення, стан платоспроможного попиту, науково-технічний прогрес, внутрішні фінансові ресурси.

Блок 2

Існуюча зараз систем показників діяльності підприємства включає в себе різного роду показники: абсолютні і відносні, кількісні і якісні, натуральні, вартісні, трудові, умовно-натуральні, загальні для всіх галузей і диференційовані, наскрізні для всіх рівнів управління і такі, що застосовуються лише на окремих рівнях, планові і звітні. Для даного виду моделі використовуються наступні показники:

2.1. Вартісні показники: абсолютний розмір основних фондів в цілому і за видами на початок періоду, надходження, вибуття і наявність на кінець періоду в грошових одиницях.

2.2. Натуральні показники: абсолютний розмір за видами (число одиниць обладнання за типами, спеціалізації по площі).

2.3. Кількісні показники: вартісні і натуральні.

2.4. Якісні показники: наприклад, співвідношення основних промислово-виробничих фондів за видами.

2.5. Питомі показники: фондовіддача, фондомісткість, рентабельність.

Блок 3

Інформаційне забезпечення або джерела інформації.

3.1. Правове, господарське і фінансове законодавства по власності; капіталовкладення, основним фондам тощо.

3.2. нормативна база – технічні проекти споруди, обладнання, норми і нормативи.

3.3. Звітна інформація:

3.3.1. Поточний бухгалтерський облік: журнали-ордери або машинограми за бухгалтерськими рахунками.

3.3.2. Звітність: бухгалтерський баланс, вартість основних промислово-виробничих фондів і розмір їх зносу.

3.3.3. Статистичний облік.

3.3.4. Оперативний облік – зведення, довідки, інша інформація.

3.3.5. Позаоблікова інформація – технічні паспорти обладнання, інвентарні описи, службові записки по основним фондам.

Блок 4

Методи обробки інформації

4.1. Порівняння – порівняння з найкращим, з минулим (динаміка), з планом, з середніми даними.

4.2. Групування.

4.3. Середні величини.

4.4. Балансова ув’язка наявної інформації по руху обладнання (фондів): з допомогою балансової ув’язки відбувається аналіз руху основних фондів.

+ +

4.5. Графічний метод.

4.6. Ряди динаміки – в часі з урахуванням динаміки цін.

4.7. Метод аналітичного вирівнювання (пов’язаний з індексацією).

4.8. Метод елімінування – при проведенні факторного аналізу.

4.9. Кореляція – факторний аналіз.

4.10. Лінійного програмування – для оцінки обґрунтованості розміщенні основних промислово-виробничих фондів згідно з вибраним технічним проектом.

4.11. Теорія масового обслуговування – використовується для визначення оптимального розміру підприємства, числа робочих місць і розміщеного в ньому обладнання.

Блок 5

Методи, прийоми узагальнення і реалізації результатів аналізу

5.1. Систематизація результату в залежності від мети.

5.2. Узагальнення і групування результатів аналізу за факторами.

5.3. Розрахунок і узагальнення невикористаних резервів.

5.4. Розробка заходів по підвищенню ефективності використання матеріально-технічного балансу.

5.5. Визначення необхідних обсягів в матеріально-технічному балансі.

5.6. Прийняття управлінських рішень.

5.7. Контроль за їх виконанням.

Розглянута ОІМ може розроблятися на підприємстві незалежно від форми власності, оскільки дозволяє правильно визначити напрям інвестиційної політики, виходячи зі стану виробничого обладнання підприємства. Аналогічні організаційно-інформаційні моделі складаються і за другими показниками діяльності підприємства, оскільки аналіз інформаційної діяльності дозволяє виокремити “вузькі місця” у виробничому процесі підприємства, визначити його ресурси і потенційні можливості для підвищення ефективності виробництва, дати об’єктивну оцінку результатам господарської діяльності. В загальному вигляду схема побудови інформаційної моделі містить наступні блоки (схема 2):

Схема 2. Загальний вид ОІМ.

2. Зміст і завдання економічного аналізу в умовах формування ринкових відносин

Перехід до ринкової економіки жадає від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і керування виробництвом, активізації підприємництва і т.д. Важлива роль у реалізації цієї задачі приділяється аналізу господарської діяльності підприємств. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, улаштовуються плани й управлінські рішення, здійснюються контроль за їх виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і працівників.

Метою економічного аналізу є вивчення наслідків діяльності всіх підприємств і господарських заснувань, визначення впливу факторів на їхні відхилення для виявлення надалі недоліків і резервів, а також розробка методів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва і реалізації, підвищення ефективності і стабільності їхньої роботи. Предметом економічного аналізу є фінансово-господарська діяльність підприємств і організацій.

Економічний аналіз господарської діяльності займає важливе місце в системі економічних наук.