Економічний аналіз як наука являє собою систему спеціальних знань, пов'язану:

з дослідженням економічних процесів у їхньому взаємозв'язку, що складаються під впливом об'єктивних економічних законів і факторів суб'єктивного порядку;

з науковим обґрунтування бізнес-планів, з об'єктивною оцінкою їхнього виконання;

з виявленням позитивних і негативних факторів і кількісним виміром їхньої дії;

з розкриттям тенденцій і пропорцій господарського розвитку, з визначенням невикористаних внутрішньогосподарських резервів;

з узагальненням передового досвіду, із прийняттям оптимальних управлінських рішень.

Завдання економічного аналізу визначаються сукупністю цілей і завдань управління та його функціональних елементів. Їх значення та масштабність не є постійним і змінюються під впливом зміни ринкового середовища і кон’юнктури менеджменту. Головними завданнями економічного аналізу є:

визначення місця економічної системи будь-якого порядку у ринковому середовищі, стратегії і тактики їх поведінки;

обґрунтування цільових економічних програм, індикативних планів та бізнес-планів;

оцінка виконання цільових завдань розвитку економічної системи, причин і факторів, які зумовили позитивні і негативні зміни;

виявлення невикористаних резервів поліпшення економіки досліджуваного об’єкта;

визначення пріоритетів стратегічного розвитку економічної системи, оцінка ефективного використання ресурсного потенціалу;

розробка й обґрунтування заходів, спрямованих на активізацію використання резервів та прийняття оптимальних управлінських рішень.

Економічний аналіз дуже тісно зв'язаний із поруч економічних і неекономічних дисциплін. Ці зв'язки з відокремленням аналізу не тільки не звужуються, а, навпаки, стають ще більш численними, що обумовлено в першу чергу місцем аналізу в системі економічних наук, його методологічним характером і ще тією роллю, що він виконує в системі керування виробництвом на підприємстві. У першу чергу серед наук, з якими зв'язаний економічний аналіз, потрібно виділити економічну теорію, що вивчає економічні закони, механізм їхньої дії, створює теоретичну основу для розвитку всіх економічних дисциплін. При проведенні аналітичних досліджень необхідно враховувати дія цих законів. У свою чергу економічний аналіз певним чином сприяє розвитку економічної теорії. Численні аналітичні дослідження накопичують зведення про прояв тих чи інших економічних законів. Вивчення цих зведень дозволяє формулювати нові, раніше невідомі закони, робити глобальні прогнози розвитку економіки чи країни світової економіки. Глибокий аналіз господарської діяльності підприємства неможливо провести, не знаючи галузі й організації виробництва на аналізованому підприємстві. У свою чергу результати економічного аналізу використовуються для удосконалювання організації виробництва, упровадження наукової організації праці, передового досвіду і т.д. Аналіз сприяє підйому економіки конкретних підприємств і галузі в цілому.

Економічний аналіз дуже тісно зв'язаний із плануванням і керуванням виробництвом. В аналізі широко використовуються планові матеріали. Тому аналітик повинний добре знати основи державного регулювання економіки і методику планування виробництва на аналізованому підприємстві. Науково обґрунтоване планування і керування національною економікою і підприємствами неможливо здійснювати без широкого використання результатів економічного аналізу. Він створює інформаційну базу для розробки планів і вибору найбільш доцільних управлінських рішень.

Економічний аналіз тісно зв'язаний також з фінансуванням і кредитуванням підприємств. Без знання діючого порядку фінансування і кредитування відповідних галузей національної економіки, взаємозв'язків з фінансовими і кредитними органами і заснуваннями неможливо кваліфіковано проводити аналіз господарської діяльності. З іншого боку, ставки виплат у бюджет, умови одержання кредитів, відсотки виплат за користування кредитами й інший фінансово-кредитний інструментарій постійно удосконалюються з урахуванням результатів аналізу, що показує ефективність впливу цих способів на виробництво.

Таким чином, економічний аналіз є синтезованою наукою, що сформувалася шляхом інтеграції цілого ряду наук і об'єднала окремі їхні елементи. У свою чергу результати аналізу використовуються іншими науками при вивченні тих чи інших сторін господарської діяльності.

Аналітичне дослідження, його результати і їхнє використання в керуванні виробництвом повинні відповідати визначеним вимогам. Зупинимося на найважливіших принципах аналізу.

Аналіз повинний базуватися на державному підході при оцінці економічних явищ і процесів результатів господарювання. Інакше кажучи, оцінюючи визначені прояви економічного життя, потрібно враховувати їхня відповідність державній економічної, соціальний, екологічної, міжнародній політиці і законодавству.

Аналіз повинний носити науковий характер, тобто базуватися на положеннях діалектичної теорії пізнання, враховувати вимоги економічних законів розвитку виробництва, використовувати досягнення НТП і передового досвіду, новітні методи економічних досліджень.

Аналіз повинний бути комплексним, тобто охоплювати усі ланки і сторони діяльності і усебічно вивчати причинні взаємозв'язки в економіці підприємства. Одним з вимог до аналізу є забезпечення системного підходу, коли кожен досліджуваний об'єкт розглядається як складна динамічна система, що складається з ряду елементів, визначеним способом зв'язаних між собою і зовнішнім середовищем. Вивчення кожного об'єкта повинне здійснюватися з обліком усіх внутрішніх і зовнішніх зв'язків, взаємозалежності і взаємопідкореністю його окремих елементів.

Аналіз господарської діяльності повинний бути об'єктивним, конкретним, точним. Він повинний базуватися на достовірній, перевіреній інформації, що реально відбиває об'єктивну дійсність, а висновки його повинні улаштовуватися точними аналітичними розрахунками. З цієї вимоги випливає необхідність постійного удосконалювання організації обліку, внутрішнього і зовнішнього аудита, а також методики аналізу з метою підвищення точності і вірогідності його розрахунків.

Аналіз повинний бути діючим, активно впливати на хід виробництва і його результати, вчасно виявляючи недоліки, прорахунки, недогляди в роботі й інформуючи про це посібник підприємства. З цього принципу випливає необхідність практичного використання матеріалів аналізу для керування підприємством, для розробки конкретних заходів, для обґрунтування, коректування й уточнення планових даних. У противному випадку ціль аналізу не досягається.

Аналіз повинний проводитися за планом, систематично, а не від випадку до випадку, тобто необхідне планування аналітичної роботи на підприємствах, розподіл обов'язків по її виконанню між виконавцями і контроль за її проведенням.

Аналіз повинний бути оперативним. Оперативність означає уміння