Власний, позичений і залучений капітал, який формує, з одного боку, фінансові ресурси підприємства і бере участь у фінансуванні його активів, з іншого боку, є зобов'язанням перед конкретними власниками - держа-вою, юридичними та фізичними особами.

Зобов'язання - це заборгованість підприємства, яка виникла внаслі-док певних подій. Погашення заборгованості, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Зобов'язання бувають довгострокові та поточні. Довгострокові зо-бов'язання - це зобов'язання, які мають бути погашені підприємством після операційного циклу або через дванадцять місяців з моменту їх вини-кнення (довгострокові позики банків, відстрочені податкові зобов'язання, довгострокові векселі, які видані, довгострокові зобов'язання з оренди, інші довгострокові зобов'язання).

Поточні зобов'язання - це зобов'язання, які мають бути погашені протягом операційного циклу підприємств або протягом дванадцяти місяців з дня їх виникнення (короткострокові кредити банків, усі види креди-торської заборгованості та ін.).

Формування фінансових ресурсів відбувається в процесі створення підприємств і реалізації їх фінансових відносин при здійсненні господар-сько-фінансової діяльності. Це проявляється в формуванні, перш за все, статутного капіталу при створенні підприємств, а в процесі їхньої діяльно-сті - відповідних джерел грошових коштів.

Джерела формування фінансових ресурсів різноманітні. При створен-ні підприємств вони залежать від форми власності, на основі якої створю-ється підприємство. Так, при створенні державних підприємств фінансові ресурси формуються за рахунок бюджетних коштів, коштів вищестоящих органів управління, коштів інших аналогічних підприємств при їх реорга-нізації тощо. При створенні колективних підприємств вони формуються за рахунок пайових (часткових) внесків засновників, добровільних внесків юридичних і фізичних осіб тощо. Всі ці внески (кошти) є статутним (пер-винний) капіталом і акумулюються в статутному фонді створеного підприємства.

Отже, статутний капітал - зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, яка є внеском власників до капіталу підприємст-ва.

Статутний капітал є основною частиною власного капіталу та основ-ним джерелом власних фінансових ресурсів підприємства. За рахунок його грошових коштів формуються основні фонди і оборотні активи підпри-ємств. Отже, власний капітал - це власні джерела фінансування підпри-ємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками або залишені ними на підприємстві з чистого прибутку.

До складу власного капіталу (власних фінансових ресурсів), статутно-го (пайового) капіталу, включають також додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток, цільове фінансування та ін.

Додатковий вкладений капітал відображає суму перевищення вар-тості реалізації випущених акціонерним товариством акцій над їх номіна-льною вартістю.

Інший додатковий капітал включає: суму дооцінки необоротних ак-тивів; вартість активів, отриманих безоплатно підприємством від інших юридичних або фізичних осіб та інші види додаткового капіталу.

Резервний капітал відображає суму резервів, створених за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства у відповідності до чинного зако-нодавства або засновницьких документів.

Нерозподілений прибуток являє собою суму прибутку, який залиши-вся у підприємства та реінвестований у його господарську діяльність, а цільове фінансування - сума цільових надходжень, отриманих з бюджету.

Крім власного капіталу, фінансові ресурси підприємств формуються також за рахунок залучених і позикових коштів.

До складу залучених фінансових ресурсів включають кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги, а також усі види поточних зо-бов'язань підприємства по розрахунках:

сума авансів, отриманих від юридичних і фізичних осіб у рахунок по-дальших поставок продукції, виконання робіт, надання послуг;

сума заборгованості підприємства з усіх видів платежів до бюджету, включаючи податки, утримувані з доходів робітників;

заборгованість по внесках до позабюджетних фондів, фонду соціаль-ного страхування, до Пенсійного фонду, по страхуванню майна під-приємства та індивідуальному страхуванню його робітників;

заборгованість підприємства з виплати дивідендів його засновникам;

сума векселів, які видало підприємство постачальникам, підрядникам у рахунок забезпечення поставок продукції, виконання робіт, надання послуг тощо.

До складу позикових фінансових ресурсів входять довгострокові і короткострокові кредити банків, а також інші довгострокові фінансові зобов'язання, пов'язані з залученням позикових коштів (крім кредитів бан-ків), на які нараховуються відсотки та ін.

Усі види фінансових ресурсів відображені у відповідних розділах па-сиву балансу підприємства.

Склад фінансових ресурсів, їхні обсяги залежать від виду та розміру підприємства, роду його діяльності, обсягів виробництва. При цьому обсяг фінансових ресурсів тісно пов'язаний з обсягом виробництва, ефективною роботою підприємства. Чим більше обсяг виробництва і вище ефектив-ність роботи підприємства, тим більше обсяг власних фінансових ресурсів, і навпаки.

Наявність у достатньому обсязі фінансових ресурсів, їхнє ефективне використання, визначають добрий фінансовий стан підприємства: плато-спроможність, фінансову стійкість, ліквідність. У цьому зв'язку найважли-вішим завданням підприємств є пошук резервів збільшення власних фі-нансових ресурсів і найефективніше їх використання з метою підвищення ефективності роботи підприємства в цілому.

Перехід до ринкової економіки, який здійснюється в процесі роздержавлення, передбачає наявність багатьох суб'єктів господарювання різних форм власності: державної, комунальної, кооперативної, орендної, акціо-нерної, приватної, змішаної.

Функціонування кожного господарюючого суб'єкта тієї чи іншої фо-рми власності передбачає і свої особливості в організації фінансів. Вони виявляються в формуванні статутного фонду (капіталу), розподілі прибут-ку, формуванні і використанні фондів грошових коштів, взаємовідносинах з бюджетом тощо.

Більш конкретно особливості організації фінансів у підприємств різ-них форм власності проявляються при формуванні їх фінансових ресурсів. Так, якщо у підприємств державної форми власності фінансові ресурси формуються в основному за рахунок бюджетних коштів, то на підприємст-вах недержавної форми власності вони формуються в основному за раху-нок часткових (пайових) внесків засновників - юридичних і фізичних осіб.

У той же час, в умовах ринку для підприємств навіть державної фор-ми власності в значній мірі скорочуються бюджетні асигнування на різні цілі. З іншого боку, у багатьох підприємств з'являються такі джерела фі-нансових ресурсів, як дивіденди і відсотки по цінних паперах, прибуток від участі в діяльності інших підприємств, прибуток від