Ринкова система як механізм розподілу зробленої продукції не має нічого загального з етикою. Домашні господарства, що зосередили у своїх руках значні обсяги матеріальних ресурсів завдяки системі спадкування, у результаті важкої праці й ощадливості, за допомогою ділової хватки або обману, одержують доходи і розпоряджаються великими частками сукупного продукту, зробленого економікою. Інші, що поставляють на ринок некваліфіковані і відносно непродуктивні й у силу цього небагатооплачувані трудові ресурси, одержують убогі грошові доходи і незначні частки суспільного продукту.

3. Економічний цикл та його фази кризи та виробництва

Економічний ріст - це не плавний, що рівномірно відбувається, підйом. У русі суспільного виробництва є роки, коли ріст загального обсягу виробництва відбувається дуже швидко, в інші роки - повільніше, іноді відбувається навіть спад. Регулярно повторювані за визначений проміжок часу коливання в русі суспільного виробництва означають "циклічний" характер його розвитку. Діапазон одиничного циклу охоплює рух економіки від однієї кризи до іншої, або, вважаючи інакше, від однієї крапки злету ("бума") до іншої.

У русі економічного циклу спостерігаються чотири послідовно минаючі фази - "криза", "депресія", "пожвавлення" і "підйом".

Криза — це порушення рівноваги в економіці, що викликає зниження і припинення виробництва, а в найбільш важких випадках - навіть руйнування продуктивних сил. Розрізняють два типи криз виробництва - "криза надвиробництва" і "криза недовироблення" товарів. Для ринкової економіки найбільш характерна криза надвиробництва.

За кризою випливає депресія, протягом якої поступово розходиться надлишок товарів (частина збувається за низькими цінами, частина псується). Реалізація товарів відновляється, падіння цін припиняється. У період депресії обсяг виробництва трохи збільшується в порівнянні з кризовим періодом. У той же час маса капіталів, не знаходячи собі застосування в промисловості і торгівлі, стікається в банки, що збільшує пропозицію вільних грошей. Але в умовах, коли попит на них незначний, норма позичкового відсотка падає до мінімуму.

Фази пожвавлення і підйому характеризуються зростанням виробництва: на фазі пожвавлення відновлюється передкризовий обсяг промислового виробництва, а під час підйому промислова продукція вже перевищує цей рівень, досягаючи нового максимуму в межах даного циклу.

Основною фазою промислового циклу є криза, яка виступає вихідним пунктом для наступних за нею фаз циклу (однак деякі сучасні економісти оцінюють "кризу" і "бум" як поворотні крапки циклу, а основними його фазами вважають фази "спаду" і "пожвавлення").

Список літератури

Современная экономика / Под ред. Мамедова О.Ю. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1996.

Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. – М.: ИНФРА-М, 2003.

Козырев В.М. Основы современной экономики. – М.: Издательство «Финансы и статистика», 1998.

Современная экономика / Под ред. Мамедова О.Ю. – Ростов-на-Дону: Издательство «Феникс», 1996.

Тарасевич Л.С., Гальперин В.М., Гребенников П.И., Леусский А.И. Макроэкономика. Учебник / Под ред. Тарасевича Л.С. – СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 1999.