шляхом включення у витрати виробництва і потім перерахована в амортизаційний фонд для фінансування надалі нових капіталовкладень. Норми амортизації регулярно публікуються. Перед нами сильний важіль державного регулювання інвестицій звільнення прибутків від податків, укриття їх в амортизаційному фонді і примусовому використанні для нових капіталовкладень. Ефект прискореного списання основного капіталу має ще ряд наслідків. Додаткове скорочення частки податків у прибутку за рахунок того, що в міру зменшення балансового прибутку її оподатковування через прогресивний характер податкових ставок скорочується. Прискорене списання приводить до відриву балансової вартості основних засобів від їхньої реальної ціни.
Варіювання норм прискореного амортизаційного списання основного капіталу широко використовується у всіх розвитих країнах як засіб державної кон'юнктури і структурної політики, а також для стимулювання наукових досліджень і впровадження їхніх результатів у виробництво. Ефект амортизаційних відрахувань добре помітний у роки сприятливої кон'юнктури, коли період спаду і криз слабшає. Пільги по прискореному амортизаційному списанню рівнозначні скороченню надходжень від податків із прибутків у державний бюджет. Результатом може бути підвищення інших податків або ріст державної заборгованості. Як інструменти державного регулювання використовуються і витрати бюджету на господарські цілі. Це можуть бути державні кредити, субсидії, а також витрати на закупівлю товарів і послуг у приватному секторі.
Державні капіталовкладення здійснюються значною мірою в державному секторі економіки, що грає важливу роль у ДРЕ. Державний сектор містить у собі комплекс господарських об'єктів, цілком або цілком приналежній державі, функціонування яких завжди вигідно для економіки країни, але не вигідно з погляду приватного капіталу. У цілому державний сектор-це об'єкти інфраструктури, що в основному не рентабельні, а також підприємства в сировинних і енергетичних галузях, де потрібні величезні інвестиції, а оборотність капіталу повільна. Частина державного сектора це пакети акцій змішаних приватних державних компаній. Існування в умовах ринкового господарства секторів, що у своїй діяльності керуються засадами, що відрізняються від принципів приватних фірм, дозволяє використовувати ГС для рішення загальнодержавних задач.
Також здійснюється і зовнішньоекономічне регулювання. Це міри стимулювання експорту товарів, послуг, капіталів, науково-технічного досвіду. Кредитування експорту, гарантування експортних кредитів і інвестицій за рубежем, введення або скасування пошлин у зовнішній торгівлі; заходу для залучення або обмеження доступу іноземного капіталу в економіку країни, залучення в країну іноземної робочої сили, участь у міжнародних економічних організаціях, інтеграційних міждержавних об'єднаннях. Окремі інструменти державної економічної політики можуть вживатися в різних цілях, у різних сполученнях і з різною інтенсивністю. У залежності від характеру цілей буде мінятися місце того або іншого інструмента в арсеналі засобів ДРЕ в конкретний період.
ВИСНОВОК
Сучасна економіка являє собою систему змішаного типу, у якій ринковий механізм доповнюється різними формами державного втручання. У країнах зі змішаною економікою держава втягнута в усі стадії відтворювального процесу. Державне регулювання було і залишається істотним фактором суспільного розвитку.
Посилення ролі держави знаходить висвітлення в росту державних витрат і розширенню сфери прямого регулювання економічних процесів.
Сучасна Бєларусь знаходиться на переломному, перехідному етапі розвитку економіки, у ході якого особливо необхідна регулююча роль держави. Це насамперед диктується специфікою перехідної економіки, масштабом і складністю задач по трансформації соціально-економічної системи. Положення сильне ускладнюється економічною кризою, тим, що не вирішено багато актуальних соціальних проблем.
Варто помітити, що не потрібно абсолютизувати необхідність державного втручання в економіку, допускати шаблоновий підхід до його границь і методів. Адже істина завжди конкретна. І в кожнім окремому випадку це треба вирішувати з урахуванням усього комплексу умов і можливостей, соціально-економічних наслідків.
Ефективне рішення проблем, зв'язаних з державним регулюванням економіки, вимагає відповідних умов, фундаментального наукового обґрунтування і високої кваліфікації виконавців, тому втручання держави в економіку доцільно лише в тій мері, у який механізм ринкового регулювання не дає належного ефекту.
ЛІТЕРАТУРА
1. Антонова Н.Б. Государственное регулирование экономики: Учебное пособие. В 2-х частях. – Мн.: Академия управления при президенте Республики Беларусь, 1999
2. Баликоев В.З. Общая экономическая теория. Учебное пособие. – Москва: «Издательство ПРИОР», Новосибирск: ООО «Издательство ЮКЭА», 1999
3. Государственное регулирование экономики. Учебное пособие / Под ред. д.э.н. А.Н. Петрова, д.э.н. М.И. Кныша. – СПб.: Любавич, 1999
4. Ильин С.С., Васильева Т.И. Экономика: Справочник студента. –М.: ООО «Издательство АСТ»; Филологическое общество «СЛОВО», 2000
5. Качуровский Е.П. Беларусь 2000. Новая экономическая стратегия. – Мн.; БГУ, 1999
6. Концепция программы социально-экономического развития Республики Беларусь на 2001-2005 гг. – Мн., 2000
7. Папковская П.Я. Учет внешнеэкономической деятельности: Учебник. – Мн.: ООО «Мисанта», 1997
8. Пол А. Самуэльсон, Вильям Нордхаус. Экономика: Пер. с англ. – М.; «Лаборатория Базовых знаний», 2000
9. Сакс Дж.Д., Ларрен Ф.Б. Макроэкономика/Пер. с англ. –М.: 1999
10. Тарасевич Л.С. Гальперин В.М. Гребенников П.И. Леусский А.И. Макроэкономика: Учебник/Общая редакция Л.С. Тарасевича. Изд. 3-е перераб. и доп. – СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 1999
11. Экономическая теория: Системный курс: Учеб. Пособие/Под ред. Э.И. Лобковича. – Мн.: ООО «Новое знание», 2000
12. Экономическая теория (макроэкономика) ч.III: Учебно-практ. Пособие/Под ред. Н.И. Базылева, С.П. Гурко. – Мн.: БГЭУ, 2000
