За підсумками розгляду основних теоретичних підходів до фунда-ментальних понять інвестиційної діяльності можна визначити загальне поняття інвестицій.

Так в світовій практиці під категорією "інвестиція" розуміють "використання майна для отримання грошей". Дане визначення носить економічний характер і включає в себе надзвичайно широке коло відношень.

Правового значення категорія "інвестиція", а точніше "інвестування" набуває тоді, коли законодавець, вимушений врегулювати певні відношення, визначаючи цю категорію, переслідує чисто прагматичну мету - належним чином встановити коло правовідносин, що підлягають регулюванню відповідним правовим актом.

З прикладної точки зору інвестиції - це видатки на створення, розширення, реконструкцію і технічне переобладнання основного капіталу, а також пов'язані з цим зміни оборотного капіталу, оскільки зміни в товаро-матеріальних запасах здебільшого залежать від руху видатків на основний капітал. Тобто інвестиції являють собою сукупність видатків, що реалізуються в формі довгострокових вкладень капіталу в різні галузі економіки. Метою інвестицій є отримання підприємницького прибутку, процента.

Відповідно до норм чинного законодавства України інвестиції відображають всі види майнових і інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інші види діяльності, в результаті якої формується прибуток або досягається соціальний ефект. Державні інвестиції можуть здійснюватися і з метою регулювання розвитку економіки.

На підставі вищевикладеного можна вважати, що істотними специ-фічними рисами інвестицій є: по-перше, володіння матеріальними і нематеріальними цінностями на певній правовій підставі, що дає право приймати рішення про розпорядження ними. До таких прав належить право власності, право патентовласника, утримувача цінного паперу та інші. По-друге, самостійність та ініціатива при прийнятті рішення про їх вкладення в об'єкти підприємницької та інші види діяльності з метою отримання прибутку в майбутньому; по-третє, офіційне надання вкладеним цінностям статусу інвестицій; по-четверте, встановлена законом можливість здійснення інвестиційної діяльності.

2. Вплив іноземних інвестицій на економічне зростання в Україні

Вихід України з тривалої економічної кризи значною мірою залежить від обсягів надходження іноземних інвестицій, оскільки внутрішніх джерел нагромаджених для фінансування в Україні недостатньо.

Іноземні інвестиції - це явище, яке набуло поширення тільки в останні десятиріччя і має тенденцію до подальшого розвитку. Досвід переконує, що їх переваги значно перевищують недоліки. Очевидними перевагами іноземних інвестицій, з точки зору України, як країни-отримувача, є те, що вони:

компенсують дефіцит внутрішніх заощаджень, що виникає в умовах трансформації економіки;

дають змогу передавати науково-технічний, управлінський і
виробничий досвід, що надає можливість підвищити ефективність
виробництва, якість продукції, конкурентоспроможність її на світовому ринку;

свідчать про можливість досягнення у подальшому успіхів у розвитку як всього народного господарства, так і в приоритетних галузях;

сприяють поліпшенню платіжного балансу в державі.

Прямі іноземні інвестиції в економіку України

Журнал Times з посиланням на міжнародний інвестиційний банк JP Morgan наводить дані, згідно з якими у 2001 році прибутковість прямих іноземних інвестицій в українську економіку склала 57,1%, що є самим високим показником серед країн, що розвиваються.[15]

Times приводить список найкращих і найгірших показників прибутковості FDI. Серед найбільш вигідних інвестиційних ринків: Україна (57,1%), Росія (55,8%), Нігерія (36,3%), Еквадор (30,5%), Кіт Д'ивуар (29,5%).

Проте, загальна сума інвестицій в українську економіку була невелика. Відповідно до оцінок експертів, протягом 2001 року в економіку країни було інвестовано біля $1 млрд., що майже в 10 разів менше в порівнянні з обсягом іноземних інвестицій в економіку Польщі. Загалом, за час незалежності України на душу населення приходилося біля $80 іноземних інвестицій. [15]

Економічний коментатор Economist Intelligence Unit Алан Шипман заявив в інтерв'ю ВВС, що тенденція впевненості інвесторів збережеться. Зокрема, він заявив, що у відношенні прямих іноземних інвестицій в Україну серед інвесторів раніше була присутня деяка обережність через перевагу в промисловій структурі країни підприємств важкої промисловості, що досить важко реформувати і які одержує досить значні державні субсидії. Іноземні інвестори воліли інвестувати в боргові зобов'язання української держави. Протягом 2001 року показники в цьому секторі були високими: Україні вдалося реструктуризувати значну частину зовнішнього боргу і домовитися про подальше кредитування. На початку 2001 року український борг був дуже дешевим, однак, протягом року ціна поступово виросла разом із впевненістю інвесторів.

Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor's привласнило Україні рейтинг «В» по довгострокових і короткострокових суверенних кредитах у національній і іноземній валюті. Прогноз рейтингу – «стабільний».[8]

Це найвищий із привласнених іншими ведучими міжнародними рейтинговими агентствами рейтинг України. Зокрема, агентство Мооdу's привласнило Україні рейтинг Caa1 з позитивним прогнозом, Fitch IBCA – «В-» по довгострокових зобов'язаннях і «В» – по короткостроковим.

Рейтинг, привласнений Україні агентством S&P, перевищує рейтинги Туреччини і Пакистану («B-»), і знаходиться на рівні рейтингів Венесуели, Румунії, Монголії, однак нижче рейтингів Росії, Ямайки і Болівії («B+»).

S&P відзначає, що рейтинг України був підвищений завдяки досягнутому в 2000-2001 роках значному прогресу в макроекономічній і фінансовій стабільності. По розрахунках агентства, за два роки реальний ВВП України збільшився на 14%, інфляційний тягар у 2001 році послабилося до 12%, а дефіцит бюджету скоротився до 1,3% ВВП. У звіті S&P відзначається, що обсяг чистого загального державного боргу і зовнішнього боргу в 2001 році скоротився відповідно до 29% ВВП і 23% обсягу експорту в порівнянні з піковими значеннями 1999 року, що складали 54% ВВП і 63% обсягу