“Аналіз розрахунків з бюджетом по податку на прибуток”

ПЛАН

Вступ.

Одним із напрямків діяльності Уряду є розробка взаємо узгодженої системи макроекономічних параметрів показників платіжного балансу, бюджету, кредитно-грошової системи, а також обґрунтованих прогнозів розвитку економіки держави.

Розвиток ринкових відносин збільшує відповідальність та самостійність підприємств у підготовці та прийнятті управлінських рішень по забезпеченню ефективності їх праці. Результати виробничої, комерційної, фінансової та інших видів господарської діяльності залежать від різноманітних факторів, які знаходяться в різній ступені зв’язку між собою та підсумкових показників.

Методика по аналізу фінансово-господарського стану підприємства та організацій охоплює аналіз фінансових результатів та фінансового положення підприємства, основних факторів, що забезпечують ці підсумки, обсяг й собівартість виробництва і реалізації продукції, ефективність використання основних засобів, матеріальних і трудових ресурсів.

Стійка діяльність підприємства залежить як від обґрунтованості стратегії розвитку, маркетингової політики, від внутрішніх можливостей ефективно використовувати всі існуючі в його розпорядженні ресурси, так і від зовнішніх умов, до числа яких відносяться податкова, кредитна, цінова політика держави та ринкова кон’єктура. Через це в якості інформаційної бази аналізу фінансового стану повинні виступити звітні данні підприємства, деякі задані економічні параметри і варіанти, при яких змінюються інші умови його діяльності, котрі потрібно враховувати при аналітичних оцінках та прийнятті управлінських рішень.

Фінансове положення (стан) є комплексним поняттям і відображає рейтинг підприємства на фінансовому ринку. Його кредито і податкоспроможність і характеризується системою показників, які визначаються на конкретну дату.

Задовільний фінансовий стан – це стійка платоспроможність, достатня забезпеченість власними оборотними засобами та ефективним їх використанням з господарською доцільністю, чітка організація розрахунків, наявність стійкої фінансової бази.

Незадовільний фінансовий стан характеризується неефективним розміщенням засобів, їх іммобілізацією, незадовільною платіжною готовністю, простроченою заборгованістю перед бюджетом, постачальником і банком, недостатньою стійкою потенційною фінансовою базою в зв’язку з несприятливими тенденціями в виробництві, неправильно обраною стратегією розвитку, некомпетентністю керівництва тощо.

Метою аналізу фінансово-господарського стану являється:

визначення завантаженості підприємств, організацій податками та зборами по періодах звітного року, від слідкування їх нарахування;

аналіз показників, які впливають на кінцеві фінансові результати;

розробка пропозицій, спрямованих на нормалізацію виробництва і реалізацію продукції, а також покращення фінансового стану шляхом диференційованого підходу до підприємства кожної галузі;

джерела надходження коштів до бюджету.

Загальна оцінка стану фінансово-господарської діяльності підприємства визначається його навантаженням податковими та неподатковими платежами, тобто встановлюється питома вага по видах платежів реалізованої продукції у різних періодах звітного року.

1. Суть та характеристика податку на прибуток, розрахунки з бюджетом по податку на прибуток.

Податок на прибуток є класичним варіантом прямого податку. З січня 1995 року основним видом прямого податку, який стягується з юридичних осіб в Україні став податок на прибуток, який був введений в дію Законом України від 28 грудня 1994 року “Про оподаткування прибутку підприємства”. Всі попередні три роки характеризувалися коливанням в законодавстві від оподаткування доходів до оподаткування прибутку.

Закон України «Про оподаткування доходів підприємств та організацій» був прийнятий 21 лютого 1992 року і протягом усього 1992 року діяв на теріторії України. В умовах пошуку оптимальних податкових важелів з початку 1993 року в якості основного прямого податку був введений податок на прибуток (Декрет Кабінету Міністрів від 26 грудня 1992 року «Про податок на прибуток підприємств і організацій»). Однак, незважаючі на більш прогресивний характер, він був відмінений Законом України «Про державний бюджет України на 1993 рік» і починаючи з з другого кварталу 1993 року, був відновлений в дії Закон України «Про оподаткування доходів підприємств і організацій». Така зміна в 1993 році була зумовлена спроба зверстати держбюджет, не збільшуючі його дефіціту. Одним з важелів цієї політики було вибрано повернення до найбільш напруженому податковому тиску, хоча такий крок і передставляється більш ніж спірним. І знову ж бюджетним законом було продовжено дію Закону України «Про оподаткування доходів підприємств і організацій» в 1994 році (Закон України «Про державний бюджет на 1994 рік»), хоча й з цілим рядом змін не на користь платників податків (збільшення ставки податку, скорочення пільг). 22 травня 1997 року був прийнятий Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства».

Платниками податку на прибуток відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства” від 22.05.97 р. (зі змінами та доповненнями) є:

- з числа резидентів – суб’єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи організації, які здійснюють діяльність спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами;

- з числа нерезидентів – фізичні та юридичні особи, створені у будь-якої організаційно-правової формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ, що мають дипломатичний статус або імунітет;

- філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податків із числа резидентів, які не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади;

- постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України, або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників.

Об’єктом оподаткування є прибуток, що визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на:

суму валових витрат платника податку;

суми амортизаційних відрахувань.

Прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковуються за ставкою 30% до об’єкту оподаткування.

Валові доходи від страхової діяльності (крім страхування ризиків життя) страховиків-резидентів оподатковуються за ставкою 3% від суми валового доходу, отриманого від страхової діяльності.

За ставкою 15% оподатковується:

прибуток від продажу інноваційного продукту, заявленого при реєстрації в