Прийоми та методи економічного аналізу

1. Класифікація методів та прийомів економічного аналізу

Під методом у широкому розумінні сло-ва слід розуміти шляхи, способи та засоби пізнання дійсності, сукупність органічно пов'язаних принципів та прийомів дослі-дження різноманітних явищ.

Метод економічного аналізу діяльності підприємств, як і будь-якої іншої науки, визначається змістом та особливостями пред-мета, які, у свою чергу, зумовлюються тими конкретними цілями, вимогами та завданнями, що постали на даному етапі розвитку економіки або проглядаються в перспективі. Предмет відповідає на запитання, що ми вивчаємо, а метод — як вивчаємо, якими способами та з допомогою яких саме засобів.

Під методом економічного аналізу розуміють науково обґрун-товану систему теоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціальних прийомів дослідження, що дають змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення і базуються на діале-ктичному методі пізнання.

Метод аналізу реалізується через його науковий апа-рат, тобто через сукупність прийомів дослідження. Метод аналізу має певні специфічні особливості. До них на-лежать:—

використання системи показників, що характеризують дія-льність підприємства;—

вивчення причин зміни показників;—

визначення та вимірювання взаємозв'язків та взаємозале-жностей між ними з допомогою спеціальних прийомів.

Однією з найважливіших особливостей методу економічного аналізу є використання системи показників для вивчення госпо-дарських явищ та процесів. Адже економічний аналіз спромож-ний дослідити лише ті економічні явища, які відображено в пев-них економічних показниках, що мають числову характеристику. Такі, наприклад, властивості продуктів харчування, як смак, ко-лір, запах, корисність, не мають об'єктивної числової характери-стики, а для того, щоб вони могли стати об'єктом дослідження в економічному аналізі, потрібно спочатку розробити відповідну систему показників даних властивостей, виражених у балах. Сис-тема економічних показників базується, як правило, на системах та підсистемах економічної інформації, проте не виключено, що в ході самого аналізу виникатиме потреба в розрахунку нових показників.

Інша характерна особливість методу економічного аналізу — вивчення причин, що вплинули на зміну тих чи тих економічних по-казників. Ураховуючи, що економічні явища обумовлено причин-но-наслідковою залежністю, головним завданням аналізу є роз-криття та вивчення цих причин (факторів).

Найважливішим елементом методики економічного аналізу є технічні прийоми та способи аналізу, які можна назвати інстру-ментарієм аналізу. Вони використовуються ш різних етапах до-слідження для:—

первинної обробки зібраної інформації;—

вивчення стану та закономірностей розвитку об'єктів, що досліджуються;—

визначення впливу факторів на результати діяльності під-приємств;—

підрахунку невикористаних резервів збільшення ефектив-ності виробництва;—

узагальнення результатів аналізу та комплексної оцінки діяльності підприємств;—

обґрунтування планів економічного та соціального розви-тку, управлінських рішень, різних заходів.

Багато прийомів, що використовуються в економічному аналі-зі, запозичено з інших наук: математики, статистики, бухгалтер-ського обліку. Економічний аналіз, пристосовуючи ці прийоми до вивчення свого предмета, вносить у них необхідні зміни. Але певні прийоми притаманні тільки економічному аналізу. Усі прийоми економічного аналізу можна поділити на дві гру-пи: якісні та кількісні. Якісні прийоми дослідження не дають чи-слової характеристики явищ, що вивчаються, а тільки відповіда-ють на питання, як досліджувати економічні процеси, визначають способи підходу до вивчення закономірностей. Якісні прийоми притаманні як процесу наукового пізнання в цілому, так і окре-мим науковим сферам дослідження.

До якісних (абстрактно-логічних) прийомів дослідження відносять: аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, порівняння, еврис-тичні прийоми.

Кількісні прийоми дослідження дають числову характеристи-ку економічних явищ і поділяються на описові та аналітичні.

Описові прийоми дослідження дають можливість визначити розміри, масштаби, тенденції, динаміку розвитку економічних процесів, визначають стан та структуру економічних явищ, певну числову характеристику окремих напрямків діяльності підприєм-ства. До них належать середні та відносні величини, ряди дина-міки, графічний прийом, структурні та типологічні групування.

Аналітичні прийоми уможливлюють не тільки визначення певних значень показників, що характеризують економічні про-цеси, а й дослідження причинно-наслідкових залежностей між явищами, силу впливу окремих факторів на предмет досліджен-ня. У свою чергу, аналітичні прийоми поділяються на прийоми, за допомогою яких вивчаються функціональні (детерміновані) залежності, і прийоми, що використовуються для дослідження стохастичних взаємозв'язків. До перших відносять ланцюгові підстановки, спосіб абсолютних та відносних різниць, індексний спосіб, інтегральний, пропорційного ділення, часткової участі, балансовий прийом. Щодо засобів стохастичного факторного аналізу, то найбільшого поширення набули аналітичні групуван-ня, кореляційно-регресійний метод, дисперсійний аналіз, компо-нентний аналіз. В окрему групу можна виділити прийоми, що дають змогу оптимізувати певні економічні явища: лінійне про-грамування, теорія масового обслуговування, теорія ігор та ін.

2. Методи аналізу впливу наявності та ефективності використання основних фондів на результати господарської діяльності підприємства

Виробничо-господарська діяльність та фінансовий стан підприємства багато в чому залежать від забезпеченості основними фондами та їх використання.

Для характеристики технічного стану основних фондів вико-ристовуються такі основні показники: коефіцієнти спрацювання (зносу), придатності, оновлення, вибуття та кілька інших (допо-міжних) коефіцієнтів.

Розрізняють два види зносу — фізичний і моральній. У свою чергу, кожний із них має ще дві форми.

Фізичний знос — це поступова втрата засобами праці своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей унаслідок їх викори-стання у виробництві (перша форма), а також у стані бездіяльно-сті — під впливом сил природи (корозія металу, вивітрювання) і надзвичайних обставин (друга форма). Що інтенсивнішим є ви-користання основних фондів, то швидшим буде їх фізичний знос. Фізичний знос можна визначити двома способами: на підставі паспортних даних про можливу тривалість експлуатації (кіль-кість виконаних робіт), або за даними обстежень технічного ста-ну основних фондів. Ці методи використовуються, як правило, під час проведення інвентаризації та переоцінки основних фондів.

Моральний знос — це знецінення об'єктів основних фондів унаслідок нових досягнень