Економічна діяльність.

План роботи:

Аналіз ефективної інноваційної діяльності.

Інноваційна політика — складний, не позбавлений ризику процес, проходження якого визначається багатьма передумовами: технічними, фінансовими, економічними, соціальними11 Андрощук Г. Государственная инновационная политика //Бизнес информ. – 1997.№1. Інноваційна політика об`єднує науку, техніку, підприємництво, економіку і управління. Вона заторкає все соціально-економічне середовище, включаючи виробництво, банки, науково-технічні кадри, рівень науково-технічної грамотності населення, і є, в принципі, сукупністю заходів, зв`язаних з просуванням нової, або покращеної продукції на ринок збуту.

Добре скоординованої та всеохоплюючої системи організаційно-економічного управління інноваційними процесами й інвестиційними ресурсами у нашій країні поки що не існує. Таку систему необхідно терміново створювати використовуючи окремі наявні і впроваджуючи нові її структурні елементи.

Запровадження у сферу інноваційно-інвестиційної діяльності ринкових методів господарювання вимагає докорінної трансформації традиційних організаційних форм і подолання невиправданого монополізму, формування активно діючої системи фінансування й стимулювання новинок і нововведень.

Статистичні структури науково-технічних утворень, їхні надмірні розміри та жорстку спеціалізацію на використанні окремих стадій інноваційного циклу доцільно замінити на мобільні асоціативні організації – малі інноваційні фірми, науково-технічні і науково-впроваджувальні кооперативи, тимчасові творчі колективи та інші гнучкі структури.

Яскравим прикладом ефективної інноваційної діяльності може бути київське мале підприємство “КОМОС” (назва є похідною від словосполучення “команда Осауленка” – засновника фірми і відомого винахідника у галузі електроніки). Ця фірма зібрала під своїм “дахом” кілька десятків інженерів вищого класу і створила новітні телевізори з електронно-променевою трубкою, у якій вперше вдалося істотно знизити напругу живлення, зменшити використання шкідливих добавок, суттєво поліпшити якість зображення. Технічна новинка, що здатна безвідмовно функціонувати протягом 20 років, привернула великий інтерес зарубіжних підприємців. Нова телевізійна трубка пройшла нещодавно випробування на відомій південнокорейській фірмі “Самсунг”. Ретельні випробування показали, що за п’ятьма параметрами ця трубка переважає кращі зразки світових фірм (за окремими – навіть у 20 разів).

Сучасні інноваційні процеси мають місце за започаткованої в Україні широкомасштабної конверсії підприємств та організацій військово-промислового комплексу. Інтенсивне нарощування конверсії здійснюється відповідно до розроблених національних програм і пріоритетів: устаткування і технології для харчової та легкої промисловості; медична та інша техніка для охорони здоров’я; складна побутова техніка та інші товари народного споживання. За конверсійними програмами в Україні вперше розпочато або передбачено продукування нових виробів цивільного літако- та суднобудування, найсучасніших засобів зв’язку і телекомунікацій, лазерної та гіроскопічної навігаційної техніки тощо. Водночас на підприємства цивільних галузей індустрії передаватимуться новітні технології обробки металів і продукування надчистих матеріалів.

Ефективна інноваційна діяльність потребує використання нових форм управління циклом “наука – техніка – виробництво”. До них, зокрема, належить створення і функціонування мережі так званих технопарків та “інкубаторів”.

Створення технопарків, спеціалізованих на розробці нових технологій і видів продукції, є можливим і ефективним у багатьох напрямках (залежно від функцій і рівня кооперування інноваційно-виробничої діяльності). Найбільш поширеними можуть бути парки (центри): технологічні, промислові, грюндерські, дослідно-конструкторські.

Для формування інноваційного бізнесу практично необхідні спеціалізовані організаційні утворення типу “інкубаторів”, які здатні формувати сприятливе підприємницьке середовище з усім спектром наукових, виробничих, фінансово-кредитних послуг. Такими можуть стати центри розвитку бізнесу та підприємництва, регіональні технологічні й інноваційні центри у вузах та наукових організаціях, структурні ланки об’єднань підприємств асоційованого спрямування. Діяльність державних і приватних “інкубаторів” може охоплювати: наукове консультування і попередню експертизу інноваційних проектів; фінансову підтримку наданням венчурного капіталу, власних коштів спонсорів, державних субсидій; поліресурсне забезпечення; формування підприємницького середовища діяльності та позитивного гудвілу.

Ефективний інноваційний менеджмент неможливий без формування і постійного оновлення високопрофесійного науково-технічного персоналу та відповідних менеджерських кадрів, здатних ефективно діяти у ринковій системі господарювання.

Інноваційні процеси в Україні стануть спроможними ініціювати потужні імпульси розвитку ефективної, соціально орієнтованої економіки за умови створення належного правового та інформаційного поля.

Треба якомога швидше завершити законодавче забезпечення таких галузей: науково-технічної стратегії України; інтелектуальної власності, правового статусу наукових працівників та інженерних кадрів; регулювання діяльності науково-дослідних організацій, технопарків та “інкубаторів”; оцінки і оплати інтелектуальної праці; контрактно-конкурсної системи розробки і реалізації інноваційних проектів; стимулювання міжнародного науково-технічного співробітництва, активної зовнішньоекономічної та спільної з іноземними партнерами науково-підприємницької діяльності; винахідництва і патентно-ліцензійної роботи на підприємствах і в організаціях різних форм власності.

Треба негайно приступити до формування сучасної інформаційної індустрії для обслуговування інвесторів, продуцентів та споживачів продукції інноваційної діяльності.

Поліпшення якості засобів і предметів праці відіграє важливу роль в інтенсифікації виробництва. Зростання продуктивності, надійності та довговічності виробів рівнозначне нарощуванню обсягів їхнього випуску без збільшення витрат на матеріальні й трудові ресурси. Висока якість предметів споживання повніше задовольняє матеріальні і культурні потреби людей, знижує питому вартість їх придбання (в розрахунку на одиницю часу використання).

У цілому підвищення технічного рівня та якості продукції: 1) впливає на зростання продуктивності суспільної праці, темпи і ефективність науково-технічного прогресу, структуру виробництва і функціональний розподіл потужностей; 2) забезпечує краще використання основних фондів, економію матеріальних ресурсів, зростання ефективності інвестицій; 3) сприяє повнішому задоволенню різноманітного попиту споживачів, виходу підприємств на світовий ринок і збільшенню експорту, формуванню іміджу підприємства як економічно надійного партнера на ринку. Якість продукції