Конкурентоспроможність – це сукупність споживчих властивостей виробу, що характеризують його відмінність від виробу-конкурента за ступенем відповідності конкретним суспільним потребам, а також з урахуванням витрат на їхнє задоволення. Точна оцінка рівня конкурентоспроможності продукції може здійснюватися за трьома групами показників: технічних, економічних, організаційних.

Визначення конкурентоспроможності виробів за технічними показниками здійснюється у такій послідовності:

Економічні показники, що формують ціну споживання виробу, охоплюють такі вартісні елементи:

Груповий параметричний показник виробу за економічними вимірниками визначається простим додаванням структурних елементів ціни споживання, а показник конкурентоспроможності розраховується за використанням вагових коефіцієнтів.

У процесі визначення конкурентоспроможності тих або інших виробів мають бути враховані також організаційні показники, які охоплюють систему знижок з продажної ціни, умови платежу за товар, терміни й умови постачання, гарантії тощо.

Практика господарювання допускає використання дещо простішого методу оцінки конкурентоспроможності виробів, який зводиться до обґрунтування і вибору головних техніко-економічних параметрів та присвоєння певної кількості балів (за прийнятою п’яти або десятибальною системою) усім конкуруючим між собою виробам. Для кожного з цих виробів визначається певна сума балів – інтегральний показник конкурентоспроможності на ринку. Конкурентоспроможність виготовлених і призначених для продажу на ринку виробів можна також визначити за ціновими показниками, порівняльною вартістю та прибутковістю. У випадках цінової конкуренції виріб вважається конкурентоспроможним, якщо його якісні показники, дизайн і продажна ціна не поступаються таким самим характеристикам аналогів.

При визначенні рівня конкурентоспроможності продукції вирішального значення набуває співвідношення між категоріями “вартість” (уречевлена у товарі суспільна праця продуцентів) та “корисність” (споживча вартість у суспільному масштабі).

Для підвищення якості виробів визначальний характер має вдосконалення їхнього проектування.

Важливим інструментом підвищення якості проектних робіт є запровадження систем автоматичного проектування – САПР. Використання таких систем дозволяє скоротити терміни досліджень і розробок у 1,5-2 рази, зменшити матеріаломісткість запроектованих виробів і об’єктів на 5-10%, витрати при будівництві та експлуатації нових об’єктів – на 10-15%.

До методів, що дозволяють більш обґрунтовано прогнозувати і забезпечувати високий рівень техніко-економічних показників виробів, що проектуються, належить функціонально-вартісний аналіз (ФВА). Метод ФВА охоплює головним чином аналітичні прийоми проектування.

У переліку заходів, що забезпечують досягнення і підтримання впродовж тривалого часу конкурентоспроможності виробів, необхідно відзначити важливість запровадження міжнародних стандартів, які розробляються Міжнародною організацією стандартизації – ІСО і використовуються для сертифікації виробів, що експортуються в інші країни і реалізуються на світовому ринку. Збільшенню конкурентоспроможності має сприяти також періодичний перегляд і уточнення державних стандартів України з урахуванням інноваційних процесів і нових вимог споживачів.

Для набуття іміджу надійного партнера підприємствам України варто створювати і сертифікувати також власні системи якості – сукупність організаційних структур, відповідальності, процедур, процесів і ресурсів, що забезпечують здійснення належного керування якістю.