Наведена модель показує підприємницьку діяльність організації з її основними функціями, чотири з яких (фінанси, маркетинг, персонал, матеріально-технічне забезпечення (закупки) показують відношення з елементами зовнішнього середовища прямого впливу. Виробнича функція реалізується лише при взаємозв’язку цих чотирьох функцій. З точки зору зв’язку організації з зовнішнім середовищем до перелічених функцій можна додати наступні функції:

1. Створення і удосконалення продукту.

Науково-дослідні і проектні роботи, спрямовані на розробку нових технологічних процесів або нової продукції для покращення підприємницької діяльності, підвищенні ефективності, розширення пропонування нової продукції.

2. Зв’язки з громадськістю (так звані “паблік рілейшинз”). Управління відносинами і здійснення їх між організацією і громадськими структурами або засобами масової інформації.

Ці функціональні види діяльності складають безпосереднє внутрішнє середовище організації або “мікрорівень”.

Фактори зовнішнього середовища прямого впливу безпосередньо пов’язані з основними функціями управління і справляють взаємний вплив один на одного. На вплив зовнішнього середовища організація виробляє реакцію – спосіб зменшення цього впливу або його використання з вигодою для себе.

Середовище опосередкованого впливу може впливати на організацію через зміну характеристик елементів прямого впливу або зміну параметрів внутрішніх елементів, але їхній вплив проявляється не одразу, а на протязі тривалого часу.

При аналізі впливу факторів зовнішнього середовища на конкретну організацію важливо розуміти, що розглянуті загальні характеристики проявляються лише через зв’язок з його факторами. При цьому одні фактори можуть мати всі характеристики, а інші лише окремі з них. Крім того, ці характеристики змінюються в часі під впливом факторів одне на одного.

Постачальники матеріальних ресурсів (постачання сировиною, матеріалами, запчастинами, готовими виробами, машинами і обладнанням, оргтехнікою, канцтоварами і т.п.).

Якщо фірма має обмежене число постачальників, розміщених в тому ж регіоні, то середовище для неї є простим, малорухомим (на певному етапі розвитку території) і передбачуваним. Деякі фірми залежать від безперервного потоку комплектуючих, що поставляються значною кількістю постачальників.

Фінанси. Організації мають різних потенціальних постачальників фінансових засобів. До них можуть бути віднесені:

- банки (надання фінансових послуг);

- інвестиційні і трастові компанії (вкладення грошей під відсотки, заставу та ін.);

- акціонери (купівля акцій);

- приватні особи (акцептні векселі або облігації організацій).

Для великих організацій мають місце всі контрагенти. Для них середовище більш сприятливе в порівнянні з підприємствами малого і середнього бізнесу.

Постачальники комунальних послуг (тепло-, водо- і енергопостачання, вивіз сміття і т.п.). Всі організації певного регіону, міста, селища практично ведуть справи з одним постачальником – монополістом. Він визначає умови надання послуг, з якими організації-клієнти вимушені зміритися. В даному випадку маємо приклад взаємопов’язаних зовнішніх перемінних.

Люди, потенційна робоча сила, являють собою не лише особливий вид ресурсів, але й є важливішим фактором зовнішнього середовища.

У відношенні трудових ресурсів організація має справу з:

- необхідними спеціалістами, менеджерами, дешевою і дорогою робочою силою;

- конторами з працевлаштування, що надають допомогу в пошуку робочої сили;

- учбовими закладами, що навчають робочих і службовців та підвищують кваліфікацію спеціалістів;

- профспілками, які захищають права і інтереси працюючих;

- державними інститутами, які видають нормативні документи, що регулюють наймачів з трудовими ресурсами.

Трудові ресурси створюють взаємопов’язане середовище організації. Наприклад, відсутність необхідної кваліфікованої робочої сили робить проблематичною для організації перспективу впровадження нової технології або випуску певного виду продукції.

Діяльність будь-якої організації знаходиться під впливом великої кількості законів та інших нормативних актів.

Насамперед, кожна організація має свій правовий статус, що визначається Статутом. Завжди існує правове обмеження на ресурси, що споживаються організацією, багато нормативних актів визначає використання робочої сили (охорону праці, техніку безпеки, порядок прийняття і звільнення працівників, використання праці неповнолітніх), захист оточуючого середовища, захист прав споживачів і т. ін.

В світовій практиці не існує підприємництва, котре не регулювалося б державою. Для цього існує значна кількість органів державного контролю і регулювання.

В потоці підзаконних актів середовище організації, що створюється державними органами, стає непевним і рухомим. Непевність середовища посилюється протилежними вимогами, які містяться в документах різних державних органів.

Органи регіонального і місцевого самоврядування також справляють сильний вплив на діяльність організацій, які знаходяться на певній території. Регулюючих постанов цих органів багато, видаються вони набагато частіше законодавчих документів в інтересах певної території, міста, селища і відображують специфіку лише цієї території.

Дуже часто розпорядження “місцевого” значення вступають в протиріччя не лише з відомчими нормами, але і з законами, маючи при цьому “виконавчу” силу вище держаних нормативних актів.

Споживач є провідною ланкою в діяльності організації, впливаючи на неї в наступних напрямках:

- визначає характер цілей організації, тобто факт її існування;

- визначає товари і послуги, які організація буде виробляти;

- вирішує за якою ціною буде купувати товар (це можливо в умовах конкуренції);

- впливає на відношення організації з постачальниками матеріальних і трудових ресурсів;

- впливає на рішення – де і як продавати продукцію;

- встановлює, як фінансувати і організовувати післяпродажне обслуговування продукції;

- визначає параметри перемінних організації – задач, структури, технології.

В багатьох випадках не споживачі встановлюють ціну на пропоновану продукцію, а конкуренти. Вони визначають, якого роду результати діяльності можна продати, і яку ціну за них можна запросити.

Монополізм веде до технологічного застою, ігноруванню інтересів споживачів, а конкуренція є двигуном прогресу. Для виживання на конкурентному ринку керівники вимушені реагувати на нововведення шляхом перетворення своєї організації в більш новаторську і ефективну в своїй області діяльності.

Розглядаючи конкурентів як фактор зовнішнього середовища, слід враховувати,