Середовище опосередкованого впливу зазвичай справляє більш складний вплив на організацію, ніж середовище прямого впливу. Складність ця визначається багатьма параметрами, наприклад, невизначеністю інформації про характер впливу, тривалістю дії якого-небудь фактора, неможливістю спрогнозувати абсолютно усі наслідки такого впливу. Вони мають, як правило, стратегічний характер і потребують від організації розробки ефективної стратегії поведінки.

Стан економіки в країні і в світі істотним чином впливає на поведінку організації. Вона є своєрідним барометром ефективності підприємництва.

Економічна обстановка для організації

- обсяги грошових коштів, котрі можуть витратити покупці на придбання певних товарів і послуг. Наприклад, якщо прогнозуються низькі доходи населення, організація може обрати шлях зменшення запасів готової продукції або зниження собівартості, скорочення виробництва і чисельності працюючих.

- вартість усіх ресурсів, а отже, і види ресурсів, що закуповуються організацією і ту суму, яку вона може сплатити. Наприклад, при прогнозуванні зростання цін на ресурси організація може зробити їх запаси. Вартість зберігання може бути компенсована ціною на той чи інший вид ресурсів;

- наявність і доступність грошових ресурсів, котрі може отримати організація для своїх потреб, тобто доходи на інвестований капітал або займи. Наприклад, погіршення умов в податковій або кредитно-грошовій системах створює складнощі організації в отриманні кредитів по низьким відсотковим ставкам. Зниження податків на доходи громадян сприяє притоку вільної грошової маси в інвестиції;

- надлишок або нестача робочої сили, отримані внаслідок скорочення або збільшення робочих місць. Це справляє вплив на рівень заробітної плати працівників при укладанні трудової угоди.

В певній системі способи управління економікою є результатом політичних цілей і задач уряду, що знаходиться при владі. Політичне середовище впливає на організацію в наступних напрямках.

- Закони, котрі приймає парламент можуть з’явитися наслідком політичної обстановки в державі; оподаткування доходів підприємницьких організацій; установлення пільг або пільгових торгових мит; регулювання зовнішньоекономічної діяльності; обмеження заробітної плати; розвиток або призупинення приватизаційних процесів і багато чого іншого;

- Дія груп особливих інтересів і тиск лобістів, котрі можуть відображати відповідні течії в економічній, соціальній і культурній сферах. Наприклад, лобістський тиск в парламенті дозволив прийняти Закон про оренду з викупом як форму приватизації державних підприємств;

- Створення сприятливого середовища для розвитку підприємництва за рахунок фактора політичної стабільності і дій держави на міжнародній арені.

Організації працюють в певному соціально-культурному середовищі, в якому переважають ті чи інші установки, життєві цінності і традиції. Соціально-культурне середовище може впливати на

- визначення продукції або послуг, що виробляються організацією, котрі люди прагнуть купляти;

- організація роботи колективу підприємства з урахування традицій, що склалися. Так, люди, що тривалий час працюють на одному підприємстві, виробляють певний “стиль” поведінки, якого вони додержуються. Молоде покоління може не сприймати цих традицій і створювати “виклики” – етичну практику ведення бізнесу, прийняту в тій чи іншій країні;

- образ життя споживача, що залежить від моральних і релігійних норм та через нього попит на товари. Наприклад, жінки азіатських країн з різних релігійних причин носять одяг чорного кольору;

- ставлення окремої особи до роботи, що в свою чергу, впливає на її ставлення до величини зарплати і умов праці, що пропонуються бізнесом.

Технологія є, з одного боку, внутрішньою перемінною, а з іншого – фактором зовнішнього середовища. З позицій зовнішнього середовища технологія відображає рівень науково-технічного розвитку, котрий впливає на підприємництво в наступних напрямках:

- ефективність діяльності організації у виготовленні і продажу продукції;

- швидкість застарівання продукції, що випускається і використовуваної технології;

- очікування споживачам появи нових товарів і послуг, які організації зможуть випускати в майбутньому;

- вплив на внутрішні перемінні нових інформаційних технологій, що дозволяють значною мірою спростити усю систему управління.

Розвиток науково-технічного прогресу має складний і всебічний вплив на діяльність організацій. НТП має наступні наслідки економічного та соціального характеру.

- Відбувається структурна перебудова усіх сфер застосування техніки, що супроводжується поетапним корінним технічним переозброєнням галузей виробничої і невиробничої сфер, особистого споживання і домашнього господарства. Від організацій потрібні великі капіталовкладення.

- Значно розширюються і оновлюються виробничі споживчі вартості, що підвищують їх якість. Це відбувається під впливом диференційованого попиту широкого кола споживачів і підвищення гнучкості виробництва. Значного розвитку отримує мале і середнє підприємництво, здатне швидко реагувати на попит, що змінюється.

- Змінюється екологічний бік відтворення. Для організацій різко скорочується можливість використання доступних для традиційної техніки і технологій природних ресурсів. При цьому з’являється можливість залучати у виробництво нові природні ресурси і забезпечувати їхню глибоку переробку. Організації мають можливість отримати з кожної одиниці ресурсів більше кінцевого продукту і в той же час зменшити обсяг викидів і відходів, що забруднюють навколишнє середовище.

- Значно зростають темпи економічного зростання, підвищення продуктивності праці, зниження вартості продукції.

- Подаються нові вимоги до працівників організацій. Вимагаються якісні зміни в змісті знань і навичок усіх працівників, причому робити це потрібно в короткі терміни, інакше досягнення НТП не зможуть бути реалізовані повною мірою.

- Набувають якісної перебудови форми організації виробництва і управління.

Науково-технічний прогрес впливає на організацію у взаємозв’язку з технологічним середовищем і супроводжується якісною перебудовою економічних і соціальних відношень, змінює соціально-психологічний клімат в організації.

Міжнародне середовище відображає умови діяльності організацій, до яких вони повинні пристосувати свою продукцію або послуги.

Організації, які