Це найбільш поширена форма розрахунків, що використовується в місцевих і міжміських розрахунках між клієнтами, з бюджетом, органами соціального захисту, позабюджетними структурами .

Платіжне доручення — це документ, що являє собою письмово оформлене розпорядження платника банку, котрий його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку на рахунок одержувача коштів.

Окремим різновидом платіжного доручення є платіжна вимога-доручення. При цій формі в розрахунках беруть участь два суб'єкти:

- постачальник (сировини, товарів, робіт, послуг), що має право на одержання платежу;

- платник (одержувач), що має право доручити банку здійснити платіж зі свого розрахункового (поточного, бюджетного) рахунку.

Отже, платіжна вимога-доручення - це комбінований розрахунковий документ, який складається з верхньої частини (вимога одержувача коштів до платника сплатити вартість поставленої йому продукції, робіт, послуг) та нижньої частини (доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку суму, що зазначена в рядку "Сума до сплати літерами").

Розрахунковий чек — це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів.

Чекова форма розрахунків має певні переваги перед іншими формами розрахунків. Це, передовсім, відносна швидкість розрахунків і надходження коштів на рахунок постачальника, що сприяє зменшенню дебіторської заборгованості. Принциповими недоліками такої форми розрахунків є:

недостатня гарантія платежу, оскільки на рахунку чекодавця може не бути потрібних коштів;

неможливість розрахунків чеками на велику суму;

складність оформлення чека.

Акредитив — це грошове зобов'язання банку за дорученням свого клієнта здійснити третій особі (постачальнику, бенефіціару), безпосередньо або через інший уповноважений банк, платежі за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги за умовами, передбаченими в акредитиві.

Банк платника в цьому випадку називають банк-емітент, тобто Акредитиви застосовують при міжміських розрахунках, а також якщо постачальник переводить покупця на цю форму розрахунків, щоб мати гарантію одержання оплати, або в порядку санкцій.

Залежно від того, де акумулюються грошові кошти або чиїми коштами спочатку здійснюється сплата постачальнику, застосовують такі види акредитивів:

покритий - акредитив для здійснення платежів, при якому завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку.

непокритий - акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитиви бувають відкличні та безвідкличні, про що робиться позначка безпосередньо на бланку акредитива. У разі відсутності такої позначки акредитив вважається безвідкличним.

Акредитив вважається відкритим після того, як здійснено відповідні бухгалтерські записи за рахунками та надіслано повідомлення про відкриття та умови акредитива бенефіціару. При цьому дата виконання платіжних доручень, наданих разом із заявою на акредитив, і дата повідомлення бенефіціару мають збігатися.

4. Чому розрахунки платіжними дорученнями частіше використовуються

Платіжне доручення — це документ, який являє собою письмово оформлене доручення клієнта байку, що його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку.

Це найбільш поширена форма розрахунків, що використовується в місцевих і міжміських розрахунках між клієнтами, з бюджетом, органами соціального захисту, позабюджетними структурами.

Платіжне доручення — це документ, що являє собою письмово оформлене розпорядження платника банку, котрий його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку на рахунок одержувача коштів.

Платіжне доручення приймається банком платника до виконання протягом десяти календарних днів з дати його виписки; день оформлення платіжного доручення не враховується. При цьому банк приймає до виконання платіжне доручення від платника за умови, якщо сума цього платіжного доручення не перевищує суму, що є на його рахунку. Платіжні доручення платника у разі відсутності (недостатності) коштів на його рахунку банк приймає лише тоді, якщо порядок приймання та виконання таких платіжних доручень передбачено договором між банком та платником.

У межах договірних відносин платіжні доручення застосовуються в розрахунках за товарними і нетоварними платежами за фактично відвантажену (продану) продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо); у порядку попередньої оплати; для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств; для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії тощо), на їх рахунки, що відкриті в банках; для сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів.

Слід зазначити, що при частковій оплаті розрахункових документів в разі недостатності коштів на рахунках; документальному підтвердженні операцій з перерахування з банківських рахунків на користь клієнтів-одержувачів (фізичних та юридичних осіб) внесених у касу банку коштів;

перерахуванні банком коштів для вжиття заходів щодо виконання рішення (ухвали) суду, санкціонованої прокурором постанови слідчого, постанови державного виконавця про арешт коштів на рахунку; виконанні банком платіжних доручень платника в довільній формі; перерахуванні банком коштів при закритті акредитива застосовується меморіальний ордер.

Розрахунки платіжними дорученнями мають ряд позитивних сторін у порівнянні з іншими формами розрахунків, а саме:

відносно простий і швидкий документообіг;

прискорення руху коштів; можливість використання даної форми розрахунків за нетоварних платежів.

Позитивні ж якості форми розрахунків за допомогою платіжних вимог-доручень полягають у наступному:

вона більше відповідає фінансовим та господарським інтересам постачальників і покупців;

зміцнює договірні відносини в господарстві;

прискорює оформлення розрахункових документів;

платіж здійснюється за згодою платника після попередньої перевірки розрахункових і товарно-транспортних документів постачальника.

Саме тому платіжні доручення найчастіше використовуються при розрахунках.

5. Які переваги і недоліки акредитивної форми безготівкових розрахунків

Головна завада повсюдному й ефективному викорис-танню акредитивів — це велика кількість невідповіднос-тей між документами, що вимагаються та подаються