направлена на закріплення грошового обігу, реалізацію кредитно - грошової політики. Банківський кредит надається, головним чином, комерційними банками для вирішення таких задач, як :
збільшення основного та обігового капіталу господарюючих суб’єктів;
накопичення сезонних (часових) запасів товарно-матеріальних цінностей, незакінченого виробництва, готової продукції;
облік векселів;
задоволення потреб споживачів;
викуп державного майна;
iншi цiлi при неспiвпадiннi надходжень та платежів в процесі кругообороту власного капіталу.
Використання кредиту для виходу з фінансових труднощів, які виникають через безвідповідальне господарювання i збитки, забороняється.
Банки можуть надавати кредити як в національній так i в іноземній валюті. Кредити надаються з укладанням кредитної угоди для кожного позичальника окремо таким чином, щоб ступінь ризику кредитної угоди була мінімальною. Банківське кредитування може бути прямим i непрямим. Прямі (банк - Позичальник) кредитні відносини являються переважним чином превалюючими. У меншій мiрi застосовується непряме банківське кредитування, тобто надання кредиту Позичальнику через посередника. Система банківського кредитування охоплює принципи, об’єкти кредитування, механізм надання та повернення кредиту, а також контроль в процесі кредитування.
Лізинговий кредит - це відносини між юридичними особами, які виникають у разі оренди майна і супроводжується укладанням лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту.
Об`єктом лізингу є різне рухоме (машини, обладнання, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка) та нерухоме (будинки, споруди, система телекомунікацій та ін.) майно.
Суб`єктами лізингу можуть бути лізингодатель (суб`єкт господарювання, що є власником об`єкта лізингу і здає його в оренду), користувач (суб`єкт, що домовляється з лізингодателем на оренду про набуття права володіння та розпорядження об`єктом лізингу у встановлених лізинговою угодою межах), виробник (підприємство, організація та інші суб`єкти господарювання, які здійснюють виробництво або реалізацію товарно-матеріальних цінностей).
Іпотечний кредит - це особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна.
Кредиторами з іпотеки можуть бути іпотечні банки або спеціальні іпотечні компанії, а також комерційні банки.
Позичальниками можуть бути юридичні та фізичні особи, які мають у власності об`єкти іпотеки, або мають поручителів, які надають під заставу об`єкти іпотеки на користь позичальника.
Предметом іпотеки при наданні кредиту доцільно використовувати: житлові будинки, квартири, виробничі будинки, споруди, магазини, земельні ділянки, що є власністю позичальника, і не є об`єктом застави за іншою угодою.
Споживчий кредит виступає у вигляді позичкових коштів, наданих банками, підприємствами або Державою населенню. Основні види споживчого кредиту - продаж товарів з відстроченням платежу, кредити на кооперативне житлове, індивідуальне будівництво, на господарське обзаведення, розвиток фермерства, на операції ломбардів. Надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору. Ця форма кредиту в умовах ринкових відносин отримає подальший розвиток.
Комерційний банк може надавати бланковий кредит тільки в межах наявних власних коштів (без застави майна чи інших видів забезпечення - тільки під зобов`язання повернути кредит) із застосуванням підвищеної відсоткової ставки надійним позичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту і перевірений авторитет у банківських колах.
Консорціумний кредит може надаватися позичальнику банківським консорціумом такими способами:
а) шляхом акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку з подальшим наданням кредитів суб‘єктам господарської діяльності;
б) шляхом гарантування загальної суми кредиту провідним банком або групою банків. Кредитування здійснюється в залежності від потреби в кредиті;
в) шляхом зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за рахунок залучення інших банків для участі в консорціумній операції.
Міжбанківський кредит надається банками один одному, коли в одних виникають вiльнi ресурси, а в других їх недостатньо.
Банківський кредит виходить за межі комерційного, оскільки він не обмежений напрямом, терміном та сумами кредитних угод. Сфера використання банківського кредиту ширша: комерційний кредит обслуговує тільки обмін товарів, а банківський - нагромадження капіталу, перетворюючи в капітал частину грошових доходів і заощаджень населення.
Банківський кредит виступає, з одного боку, як позика капіталу, якщо позичальник використовує його для збільшення обсягу функціонуючого капіталу, а з другого - як позику грошей - платіжних засобів, необхідних для погашення боргових зобов'язань.
Банківський і комерційний кредити тісно пов'язані між собою. Це зумовлено тим, що основою кредитної системи є комерційний кредит, що виявляється в наданні комерційними банками облікового і акцептного кредитів, які пов'язані з обігом векселів. Комерційний кредит обслуговує рух товарів зі сфери виробництва у сферу споживання - виробничого та особистого, оскільки кредитуються не лише підприємства, а й споживачі.
З розвитком кредитної системи банківський кредит розвивається швидкими темпами (порівняно з комерційним), в ньому відбуваються суттєві зміни. Головна з них - зосередження зростаючої частки позикового капіталу у великих банках і використання значної частки національних кредитних ресурсів провідними компаніями.
Банківські позики класифікуються залежно від:
економічної сфери застосування - внутрішні та міжнародні;
структури банківської системи - кредити центрального банку і кредити комерційних банків;
сфери використання - виробничі та споживчі;
строку (терміну) користування: короткострокові - до одного року, середньострокові - до 3 років та довгострокові - понад 3 роки.
Існують також інші критерії класифікації банківських кредитів, що визначаються їх забезпеченістю, ступенем ризику, методами надання та характером погашення.
Міжгосподарський кредит - це відносно нова форма кредиту, тут суб’єктами кредитних відносин виступають різні підприємства та організації, якi дають в борг один одному. Він має спільне з комерційним кредитом, але на відміну від останнього, який має головним чином товарний характер, мiжгосподарчий кредит має на увазі надання грошових коштів в борг. Такі кредити підприємства можуть отримати при тимчасових фінансових труднощах для виконання спільних програм, наприклад, при наданні корпорації своїм підприємствам.
Державний