статистичного обліку і фінансової звітності; в) розгляд вимог кредиторів за зобов'язаннями боржника, які виникли в процедурі розпорядження майном боржника і санації.
До другої групи повноважень слід віднести: самостійне розпорядження майном; розробку і подачу на затвердження комітету кредиторів плану проведення санації боржника; відкриття спеціального рахунку для проведення санації і розрахунків з кредиторами; укладення цивільно-правових договорів.
В доплановій санації управляючий санацією повинен вчиняти такі операції, які направлені на забезпечення виробничо-господарської діяльності підприємства-боржника.
Процедура санації боржника реалізується за допомогою плану санації. План санації — це комплексна програма фінансового оздоровлення боржника і застосування спеціальних заходів по відновленню його платоспроможності з вказівкою терміну їхньої реалізації.
В плані санації в обов'язковому порядку повинні бути передбачені: умови участі інвесторів (при їхній наявності) в повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, у тому числі шляхом перекладу боргу (частини боргу) на інвестора; термін і черговість виплати інвестором боргу кредиторам і умови відповідальності інвестора за невиконання узятих згідно плану санації зобов'язань.
Якщо санація здійснюється за рахунок внутрішніх джерел боржника, то в плані санації указується термін і черговість оплати боржників боргу кредиторам.
В плані санації повинен передбачатися термін відновлення платоспроможності.
Якщо план санації не містить всіх перерахованих істотних умов, то суд його може не затвердити.
Заходами відновлення платоспроможності можуть бути: реструктуризація підприємства, перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; ліквідація дебіторської заборгованості; продаж частини майна боржника; виконання зобов'язань боржника власником або інвестором; продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу і інші способи.
В Законі не розкривається (ст. 18) або дається фрагментарно (ст. 1) зміст всіх пропонованих заходів по відновленню платоспроможності боржника (ст. 18 Закону), що значно знижує застосування процедури санації. На наш погляд, процедура санації в такому Законі повинна бути детально регламентована, оскільки інвестування будь-якого виробництва повинне мати чітку програму і юридичні гарантії його збереження.
План санації розробляє арбітражного керівника протягом 3 місяців з моменту оголошення процедури санації. Потім він підлягає розгляду на засіданні комітету кредиторів. Скликати його керівник санацією зобов'язаний в 4-місячний термін з дня введення процедури санації.
План санації вважається схваленим, якщо за нього на засіданні комітету кредиторів було віддано більше половини голосів кредиторів — членів комітету.
Терміни підготовки і схвалення плану санації, на наш погляд, представляються дуже тривалими і було б розумним їх скоротити удвічі. Річ у тому, що фактично управляючий санацією здійснює свої повноваження без плану протягом тривалого (більше 4 місяців) терміну. При цьому арбітражний керівник може відмовитися від невигідних операцій тільки в 3-місячний термін.
В результаті таких правових дій, природне, виникають збитки, які повинні відображатися в плані санації і погашатися за рахунок додаткових джерел фінансування. Про яке інвестування може йтися, якщо сума збитку, що підлягає сплаті контрагентам, буде перевищувати загальну суму грошових вимог реєстрових кредиторів? Тому судова практика пішла по шляху встановлення конкретних термінів підготовки, схвалення і уявлення на затвердження суду плану санації.
При схваленні плану санації комітет кредиторів може змінити навіть хід руху справи про банкрутство і вирішити долю арбітражного керівника. Для цього Закон наділив комітет широкими повноваженнями (п. 5 ст. 18 Закону).
Якщо план санації буде схвалений комітетом кредиторів, то він разом з протоколом протягом 5 днів підлягають передачі в господарський суд.
Слід мати на увазі, що якщо протягом 6 місяців з дня введення процедури санації не буде пред’явлено в суд план санації, то суд ухвалює рішення про визнання боржника банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури.
Схвалений комітетом кредиторів план санації підлягає затвердженню судом. При розгляді його суд дає тільки правову оцінку обраних заходів по
відновленню платоспроможності боржника, порядку переходу майна боржника, термінам відновлення платоспроможності боржника. Якщо план санації суперечить законодавству, то суд відмовляє в його затвердженні.
Ця обставина не перешкоджає приведенню плану санації у відповідність з вимогами законодавства і пред’явленню його знову в господарський суд.
За підсумками процедури санації арбітражний керівник представляє письмовий звіт зборів комітету кредиторів не пізніше ніж за 15 днів до закінчення встановленого терміну процедури санації або за наявності підстав для його дострокового припинення.
До звіту керівника санацією повинні додаватися документи, перераховані в пунктах 2, 3 ст. 21 Закону. Звіт керівника санацією і протокол зборів кредиторів прямують в господарський суд не пізніше 5 днів після проведення зборів. До звіту додається реєстр вимог кредиторів і при наявності — скарги кредиторів. Господарський суд повинен розглянути і затвердити звіт керівника санацією у разі ухвалення зборами кредиторів таких рішень: а) про виконання плану санації, закінчення процедури санації; б) про поводження в господарський суд з клопотанням про припинення санації у зв'язку з відновленням платоспроможності боржника і переходом до розрахунків з кредиторами
На погляд О.О. Терещенка, відмінність вказаних рішень полягає в тому, що в першому випадку має місце повне погашення заборгованості в терміни, встановлені планом санації, в другому боржник накопичив грошові кошти і може приступити до оплати своїх грошових зобов'язань перед кредиторами згідно реєстру. Таким чином, поняття відновлення платоспроможності слід розуміти як фактичну оплату боргу перед кредиторами, так і реальну можливість провести розрахунки за грошовими зобов'язаннями протягом терміну, встановленого Законом Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посібник. — К.: Вид-во КНЕУ, 2000..
Якщо платоспроможність боржника дійсно відновлена, то суд затверджує звіт керівника санацією. У разі обґрунтованості скарг кредиторів або відсутності ознак відновлення платоспроможності суд відмовляє в затвердженні звіту.
Затвердження судом звіту керівника санацією є підставою для припинення провадження у справі,