бюджетного року можуть виникнути великі і незаплановані потреби в коштах.
Як й у випадку з недоотриманням доходів, розмір незаиланованої потреби є важливим для визначення її серйозності. Крім того, така потреба впливає на політичні рішення, які необхідно прийняти для вирішення проблеми.
Позабюджетні видатки — це, як правило, потреба в коштах, які необхідно виділити, але які не були закладені в бюджет. До таких потреб можна віднести кошти, необхідні для усунення наслідків стихійних явиш (таких, як потопи та землетруси) чи техногенних катастроф (таких, як викид рідких токсичних матеріалів в річкову систему).
Невиконані зобов'язання можна охарактеризувати як конкретні законні чи, в деяких випадках, "потенційні" чи моральні зобов'язання органу влади для вирішення проблеми непередбаченої фінансової кризи. Сюди можна віднести несприятливе судове рішення, за яким встановлюється фінансове зобов'язання органу влади.
Будь-який бюджет стикається з непередбаченими видатками протягом року.
Більшість органів влади вже мають відпрацьовану систему вирішення таких проблем, особливо невеликого масштабу.
Чітка юридична база є важливим елементом будь-якого політичного рішення, за якою встановлюється коло відповідальності органу влади і визначається система, за якою можна віднайти необхідні шляхи виходу з негативних ситуацій. Більшість фінансових изиків оцінити нескладно; з ними можна впоратись, залишаючись в рамках нормального бюджетного процесу. Може використовуватись стандартний набір інструментів оцінки і управління ризиками.
Перед кризою
Варто іще раз наголосити, що для вирішення проблеми непередбачених витрат до настання кризи повинна існувати юридична база. По-друге, ризик, якому піддасться бюджет, має оцінюватись і усвідомлюватись на стадії формування бюджету.
Хороші юджетні системи передбачають резервні фонди для непередбачених витрат для окриття ризиків, які відносяться до гарантій органів влади і впливу змін на обмінні курси вартості обслуговування боргу.
Практичне правило полягає в тому, що резервний онд для непередбачених витрат не повинен перевищувати 1-3% загальної суми бюджету.
Хороший бюджет робить різні припущення при аналізі потенційного економічного впливу на бюджет.
Середньостроковий вплив на вартість обслуговування боргу з огляду на зміни обмінних курсів і процентних ставок мас періодично оцінюватись.
Припущення щодо надходжень та відтоку капіталу мають ретельно перевірятись для прийняття до уваги можливих змін в зовнішньому середовищі.
Економічні ризики, що асоціюються з потенційними зобов'язаннями також мають оцінюватись.
Всі фактори, що перераховані вище, впливають на розмір резервного фонду для непередбачених витрат.
Подолання кризи
Методи, що використовуються для вирішення проблеми незакладених в бюджет видатків і невиконаних зобов'язань, відрізняються один від одного і залежать від розмірів видатків і ситуації в країні.
Коригування бюджету. Якщо сума видатків невелика, то першим етапом є внесення змін до бюджету. Це означає зменшення видатків деінде в бюджеті для компенсаціїб непередбачених видатків. Такий захід, як правило, вимагатиме юридичної ухвали. Може застосовуватись перепрограмування, якщо сума невелика і якщо існує повноваження.
Використання резервного фонду для непередбачених видатків. Це може бути першим варіантом розв'язання проблеми, за умови того, що резервний фонд існує і покриває розмір та природу видатків. Зміни до бюджету можуть і не вноситись, але відповідна рада мас знати про використання фонду.
Використання непередбаченого асигнування, що наступає після запиту додаткового асигнування. Цей метод найчастіше використовується в розвинених країнах, де дефіцит і його обслуговування не є найголовнішими проблемами. Це дозволяє тимчасово використовувати кошти, що виділені під інші програми до того часу, коли кінцева вартість може бути використана як основа для додаткового асигнування.
Використання "фонду на чорний день". Деякі уряди засновують на довгостроковій основі "фонд на чорний день" для фінансування неочікуваних потреб. Як правило, цей фонд задіюється, коли доходи перевищують видатки. Варто зазначити, що створення таких фондів є іще одним засобом подолання дефіциту доходів.
Борг. Взяття боргових зобов'язань для розподілу великих видатків на довший період часу.
Підвищення податків та інші доходи.
Не існує формули для вирішення таких проблем. Часто, рішенням є поєднання деяких з перерахованих вище інструментів.
Однак, усі розвинені бюджетні системи певним чином закладають рішення в бюджет, - чи видатки залежать від існуючих асигнувань, чи до бюджету вносяться зміни.
Боротьба з інфляцією
Подібно до інших питань, що були вже розглянуті, розмір Інфляції визначає серйозність проблеми. 3-5% інфляція може бути подолана без особливих перестановок в більшості бюджетів. 20% інфляція створює серйозні проблеми для виконання бюджетів на рівні їх виконання в попередньому році.
Крім того, інфляція підвищує вартість запозичення коштів. Таким чином, частина бюджету має йти на обслуговування боргу. Звичайно, в той же час, знижується справжня вартість обслуговування вже існуючого внутрішнього боргу.
Подібно до інших питань, що були вже розглянуті, першим етапом боротьби з Інфляцією є, знову жтаки, є етап, коли формується бюджет. До питання врахування іифяв» необхідно підходити з усією обережністю. Найбільш типовими рішеннями є:
1. Замороження заробітної плати робітників і службовців. Якщо це відбувається протягом декількох років підряд, то це може знизити реальний дохід службовців , негативно позначитись на моральному стані, стати причиною втрати роботи, знизити продуктивність праці і, врешті решт, стати головним політичним питанням.
2. Індексування законодавче затверджених програм. Пенсії, допомога по безробіттю, медичні платежі і деякі інші законодавче затверджені програми можуть автоматично індексуватись для дотримання рівня реальних сум.
3. Вибіркове збільшення інфляції. Оскільки інфляція різниться в залежності від економічних галузей, то під час формування бюджету може бути прийняте рішення допустити вибіркове збільшення інфляції в тих сферах, які вважаються найбільш важливими, наприклад, ціни на пальне.
4. Корегування бюджету. Однією відповіддю на інфляцію є припинення фінансування мало пріоритетних програм для підтримання більш важливих, принаймні на найнижчому рівні фінансування в реальній вартості.
Варто іще раз зауважити, що всі кроки, що перераховані
