розпорядника коштів (відомча класифікація видатків КВК). Дає можливість повний економічний аналіз і контроль за витрачанням бюджетних коштів. Вона засвідчує, якому міністерству, відомству спрямовувати кошти, тобто містить перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр формування і використання фінансових ресурсів розпорядниками бюджетних коштів. Наприклад, код Міністерства фінансів України – 350, Волинської обласної державної адміністрації – 773.
Відомча класифікація видатків бюджету затверджується Міністерством фінансів України. Міністром фінансів Автономної республіки Крим , керівником місцевого фінансового органу і визначається відповідно до Закону України „ Про Державний бюджет України” та рішень про місцеві бюджети, (частина 3 статті 22 Бюджетного кодексу ).
4. За бюджетними програмами (програмна класифікація видатків (КПКВ). Застосовується при формуванні бюджету за програмно цільовим методом і щорічно визначається у законі про Державний бюджет України відповідно до вимог частини третьої статті 38 Бюджетного кодексу.
Формування програмної класифікації видатків державного бюджету при складанні проекту закону про державний бюджет здійснюється за структурою кодування. Наприклад, 773000 – головний розпорядник (Волинська обласна державна адміністрація) ; 773100 – відповідальний виконавець у системі головного розпорядника ( апарат Волинської обласної державної адміністрації) ; 7731010 – напрям діяльності в одній бюджетній програмі („Здійснення виконавчої влади у Волинській області” )
Державний бюджет України на 2004 рік сформовано із застосуванням програмної класифікації видатків державного бюджету, кожен код якої відповідає коду нової функціональної класифікації видатків. Наступним кроком є запровадження програмної класифікації видатків місцевих бюджетів. Згідно наказу Міністерства фінансів України місцеві органи влади при складанні і виконанні місцевих бюджетів у 2004 році використовували тимчасову класифікацію видатків місцевих бюджетів (розроблену на основі функціональної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 03. 12. 1997 р. № 265 із змінами та доповненнями).
Згідно зі статтю 55 Бюджетного кодексу, Законом України про державний бюджет визначається перелік захищених статей видатків бюджету. Захищеними статтями видатків бюджету визначаються статті видатків Державного бюджету України, обсяг яких не може змінюватись при проведенні скорочення затверджених бюджетних призначень. Перелік захищених статей видатків визначається законом України про Державний бюджет України на кожен бюджетний період.
Перерозподіл видатків у межах загального обсягу головного розпорядника коштів, що призводить до зміни затверджених бюджетних призначень по загальному та спеціальному фондах, здійснюється лише за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. В процесі виконання державного бюджету у виняткових випадках за обґрунтованим поданням головного розпорядника коштів Міністерство фінансів України здійснює перерозподіл видатків за економічною класифікацією в межах загального обсягу його бюджетних призначень по загальному та спеціальному фондах державного бюджету.
Порядок передачі бюджетних призначень, передбачений частиною шостою статті 23 Бюджетного кодексу України, визначається Міністерством фінансів України. Така передача здійснюється за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2004рік” забороняється збільшення бюджетних призначень по загальному та спеціальному фондах Державного бюджету України на:
- оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків;
- капітальні видатки за рахунок зменшення бюджетних призначень на поточні видатки;
- видатки за бюджетними програмами, пов”язаними з функціонуванням органів державної влади, за рахунок зменшення інших видатків [62.C.80].
Видаткова частина бюджету поділяється на видатки загального фонду та видатки спеціального фонду. Видатки спеціального фонду фінансуються за рахунок цільових фондів, визначених під конкретну мету. Фінансування видатків загального фонду здійснюється шляхом залучення коштів, які не мають закріплених джерел фінансового забезпечення.
У бюджеті передбачається резервний фонд в розмірі до одного відсотка обсягу видатків загального фонду бюджету для фінансування непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні бюджету.
2. Основні аспекти виконання місцевих бюджетів за видатками
Виконати бюджет за видатками означає профінансувати видатки, передбачені в бюджеті відповідно до бюджетного розпису.
У процесі виконання бюджету важливо, щоб фінансові ресурси, надані головному розпоряднику бюджетних коштів, спрямовувалися на досягнення цілей і завдань затвердженого бюджету і були підконтрольні. Звіти повинні містити інформацію щодо ефективності використання ресурсів розпорядниками коштів з метою досягнення запланованих цілей, пов’язаних з виконанням програм і наданням послуг. Оскільки досить часто у процесі виконання бюджету трапляється відхилення обсягів фактичного фінансування від запланованих показників, постає потреба внесення змін. Моніторинг видатків у процесі виконання бюджетів дозволяє певною мірою виправити допущені прорахунки і скоригувати плани фінансування відповідно до поточних потреб. Саме здатність гнучко реагувати на суспільні потреби відрізняє успішні системи виконання бюджету від невдалих. Управління видатками потребує чітких правил і процедур, відповідних аналітичних систем і методів, періодичного надання Міністерству фінансів, Державному казначейству і обласним фінансовим управлінням важливої інформації у звітах. Підвищення ефективності та результативності управління видатками вимагатиме застосування нових децентралізованих підходів управління, а саме: встановлення цілей, стандартів якості та засобів контролю за видатками щодо використання коштів на досягнення цих цілей.
Традиційно процес управління видатками розглядався як вузька система контролю. Зміни, викликані з ухваленням Бюджетного кодексу, дозволяють використовувати бюджет як управлінський інструмент, який надає інформацію про результати діяльності, відійти від традиційного поняття бюджету як бухгалтерського документа. В майбутньому виконання місцевих бюджетів вимагатиме здійснення моніторингу діяльності постачальників, що надають послуги, які раніше надавалися міськими, районними та обласними органами влади. Це потребуватиме нових технічних навичок і процедур звітності. Для підвищення результативності діяльності міст, районів та областей вирішальне значення має здатність використовувати аналітичну інформацію при розробці планів видатків і оцінці результатів виконання бюджету.
Належне виконання бюджету вимагає дотримання таких принципів:
-