Щоб вирішити цю проблему доцільно комп’ютеризувати систему фінансового контролю в Україні з доступом до локальних і глобальних мереж передачі інформації.

Відповідну увагу доцільно приділити відшкодуванню збитків виявлених ревізіями та перевірками. Бракує механізмів повернення до бюджетів чи позабюджетних фондів державних коштів витрачених установами і організаціями не за цільовим призначенням. Наказом ГоловКРУ від 2.04.2001 року №21, що спирається на Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181- ІІІ припинена чинність наказу ГоловКРУ від 3.07.1998 року №130 “Про затвердження інструкції про порядок стягнення коштів та застосування фінансових санкцій органами державної контрольно-ревізійної служби”. У зв’язку з прийняттям вищезазначеного закону з 1 квітня 2001 року органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні не мають права перевіряти питання сплати податків і зборів та відповідно донараховувати їх до бюджетів та державних фондів, що значно обмежило, що обмежило повноваження органів ДКРС щодо внесення до бюджету податків і зборів до бюджету і державних цільових фондів. Органи ДКРС застосовують фінансові санкції до порушників бюджетної дисципліни визначені Порядком забезпечення органами державної контрольно-ревізійної служби повернення коштів державного і місцевих бюджетів та державних цільових фондів, використаних підприємствами, установами і організаціями не за цільовим призначенням, та (або) не повернутих бюджетам чи фондам позик і кредитів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2000 року № 275.

Для максимального відшкодування збитків бюджету органам ДКРС необхідно контролювати виконання пред’явлених обов’язкових вимог об’єктам контролю після завершення його ревізії, особливо в частині, що стосується сплати адміністративних штрафів винними особами. Доцільно ввести і законодавчо регламентувати практику позовів до арбітражних судів на об’єкти контролю щодо повного відшкодування збитків заподіяних державі, причому, щоб ДКРС виступала позивачем від імені держави. Будемо сподіватись, що новий закон “Про фінансовий контроль в Україні” законодавчо закріпить таку норму.

З огляду на зазначені вище передумови реформування державного фінансового контролю розв’язання його проблем доцільно здійснювати в таких напрямах:

формування єдиних концептуальних засад організації державного фінансового контролю, виходячи з сучасних умов розвитку економіки України;

створення єдиного правового поля розвитку системи державного фінансового контролю та законодавчого закріплення за його суб’єктами контрольних функцій;

формування нових і удосконалення діючих процедур державного фінансового контролю;

удосконалення методик державного фінансового контролю;

оптимізація організаційних структур державного фінансового контролю;

удосконалення кадрового забезпечення системи державного фінансового контролю, створення сучасної науково-дослідної і навчальної бази за міжнародними зразками;

створення адекватної сучасним умовам інформаційно-комунікаційної інфраструктури;

покращення матеріально-технічного і фінансового забезпечення функціонування системи державного фінансового контролю.

Список використаних джерел і літератури.

Конституція України. – К.: Преса України, 1997 р.

Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України від 26.01.1993р. - № 2939- ХІІ // Голос України від 2 березня 1993 року №39

Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 24.12.1993р., із змінами станом на 21.09.2000р. - № 3813- ХІІ.

Про Рахункову палату Верховної Ради України: Закон України // Відомості ВРУ. -1996. - № 43

Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999. - № 436/95.

Про вдосконалення діяльності державних органів, роботи державних службовців та підвищення ефективності використання бюджетних коштів: Указ Президента України // Праця і зарплата. - 2000. - № 8

Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи: Указ Президента України від 27.08.2000. - № 1031/2000 //Фінансовий контроль. - 2001. - № 1. - С. 6-7

Питання державної контрольно-ревізійної служби в Україні: Постанова Кабінету Міністрів України від 5.07.1993. - № 515

Положення “Про Головне контрольно-ревізійне управління України” від 28.11.2000р. - № 1265/2000.

Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений Постановою КМУ 28.02.2002 № 228.

Андреев В.Д. Ревизия и контроль в потребительской кооперации. — М.: Экономика, 1987. — 334с.

Базась М.Ф. Кому потрібен такий фінансовий контроль? // Закон і бізнес. – 2000. - 20-26 травня.

Базась М.Ф. Методологічні засади побудови системи державного контролю // Світ бухгалтерського обліку. – 1998. - № 10. – С.70-74

Белобжецкий И.А. Финансовый контроль и новый хозяйственный механизм. – М.: Финансы и статистика. - 1989.

Белобжецкий И.А. Финансово-хозяйственный контроль в управлении экономикой. — М.: Финансы. 1979. — 160с.

Белов Н.Г. Контроль и ревизия в сельскохозяйственных предприятиях. — М.: Статистика, 1980. — 183с.

Белуха Н.Т. Ревизия и контроль в торговле. — М.: Экономика, 1988. — 255с.

Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю та аудиту: підручник. К.: Вища школа. - 1994.

Білуха М.Т. Форми фінансово-господарського контролю // Бухгалтерський облік і аудит. – 1995. - №7. - С.12-14

Бобир С.И. Контроль и ревизия хозяйственной деятельности промышленных предприятий. — М.: Высшая школа, 1975. — 392с.

Бурлаков Р. Про систему державного фінансового контролю // Право України. – 1998. - №3. - С. 69-71

Бурцев В. Координация деятельности и взаимодействие органов государственого финансового контроля: Контролинг // Аудитор. – 2000. - № 6. - С.45- 49

Бурцев В. О проблемах реформирования государственого финансового контроля.// Аудитор. – 2000. - № 3. - С.26-32

Бутинець Ф.Ф. Фінансовий контроль і ревізія. – Житомир: ЖІТІ. – 2000.

Бутинець Ф.Ф., Бардаш С. В., Малюга Н.В., Петренко Н.І. Контроль і ревізія. Вид. 2-е, доп. і перероб. Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. —