же принципах, що і в колишньому СРСР. Це негативно впливає на бюджетне регулювання як одну із підсистем бюджетного механізму демократичної держави.
Позитивне вирішення проблем реформування бюджетного регулювання можливе за умов комплексного розв’язання цілого ряду взаємозв’язаних завдань.
Одним із першочергових завдань вважаємо забезпечення чіткого розмежування функцій між центральними органами держаної влади та управління, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування, розробку відповідних державних нормативів чи стандартів, які дали б можливість визначити обсяг фінансових ресурсів, необхідний і достатній для виконання таких функцій.
Наступним завданням можна вважати чітке розмежування видатків між окремими ланками бюджетної системи відповідно до уточнених функцій органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування. При делегуванні функцій органами влади та управління вищого рівня нижчому рівню доцільно передавати джерела фінансування таких видатків.
Одним із важливих завдань реформування бюджетного регулювання є перегляд розподілу доходів між окремими ланками бюджетної системи з таким розрахунком, щоб кожен орган влади та управління відповідного рівня мав достатні кількість та обсяг власних доходів, необхідні для виконання власних повноважень. Для цього доцільно переглянути механізм закріплення доходів за окремими бюджетами і за Державним бюджетом України залишити закріпленими податки на споживання і на прибуток підприємств державної форми власності, а всі інші податки (за деякими виключеннями) передати до місцевих бюджетів, що дасть можливість радикально зміцнити фінансову базу органів місцевого самоврядування.
3.Організаційне та законодавче забезпечення бюджетного регулювання в умовах бюджетної реформи в Україні.
Основні законодавчі документи, які регламентують міжбюджетні відносини, це Конституція України, Бюджетний кодекс, Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”, щорічні закони про державний бюджет України. Міжбюджетні трансферти поділяються на три групи (стаття 96 бюджетний кодекс).
До першої групи належать трансферти, що здійснюються в порядку вирівнювання бюджетної спроможності на безоплатній і безповоротній основі для покриття поточних видатків:
дотація вирівнювання дохідної спроможності бюджету,
трансферти що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів.
До другої групи належать трансферти, що надаються для використання на певну мету в порядку, визначеного тим органом, який прийняв рішення про його надання:
субвенція на здійснення програм соціального захисту, що надається з державного бюджету;
субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок наданих пільг, встановлених державою (надається з державного бюджету);
субвенція на виконання інвестиційних проектів;
субвенції на утримання об’єктів спільного користування чи ліквідацію негативних наслідків діяльності об’єктів спільного користування;
субвенції на виконання власних повноважень територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань.
До третьої групи належать інші трансферти, що надаються на безоплатній і безповоротній основі у вигляді дотації.
Відповідно до статті 97 Бюджетного кодексу з державного бюджету можуть надаватися такі міжбюджетні трансферти місцевим бюджетам:
дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районним бюджетам та бюджетам міст республіканського значення Автономної Республіки Крим та міст обласного значення,
субвенція на здійснення програм соціального захисту,
субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою,
субвенція на виконання інвестиційних проектів,
інші види цільових субвенцій.
З державного бюджету кошти, які не мають цільового використання, повинні надаватися тільки у вигляді дотації вирівнювання. Надання інших видів нецільових трансфертів з державного бюджету Бюджетним кодексом не дозволено.
Процес розподілу дотації вирівнювання, що надається з державного бюджету місцевим бюджетам, унормовується положенням статті 98 Бюджетного кодексу. Метою встановленого порядку розподілу дотації вирівнювання та коштів, що підлягають передачі в державний бюджет, є пом’якшення територіальних відмінностей у рівні бюджетної забезпеченості, стимулювання діяльності органів влади, спрямованої на підвищення мобілізації доходів у бюджети, та реалізація державної бюджетної політики через передачу коштів у вигляді цільових трансфертів. У Бюджетному кодексі встановлена послідовність здійснення розподілу міжбюджетних трансфертів між бюджетами.
Дотація вирівнювання районним бюджетам визначається як перевищення обсягу видатків перелік яких визначено статтею 89 Бюджетного кодексу, і визначається із застосуванням фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригуючих коефіцієнтів, над доходами.
Розподіл обсягу бюджетних трансфертів, визначених пунктами 1 та 3 частини першої статті 96 Бюджетного кодексу, затвердженого законом про Державний бюджет України між районними бюджетами визначається на основі формул.
Формула розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів, визначених пунктами 1 та 3 частини першої статті 96 Бюджетного кодексу, затверджується
Кабінетом Міністрів України і повинна враховувати такі параметри:
фінансові нормативи бюджетної забезпеченості та коригуючі коефіцієнти до них,
кількість мешканців та кількість споживачів соціальних послуг,
індекс відносної податкоспроможності відносно міста чи району,
прогнозний показник обсягу доходів районних бюджетів, передбачених статтею 66 Бюджетного кодексу, проводиться шляхом застосування індексу податкоспроможності відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що визначається на основі звітних даних про фактичні надходження відповідних податків, зборів до цих бюджетів за три останні бюджетні періоди, що передують рокові, у якому формуються показники бюджету на плановий період. При цьому враховуються (частина сьома статті 98) втрати закріплених доходів у базовому періоді відповідних бюджетів відповідно до рішень рад.
Формула розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів розроблена на виконання частини третьої статті 98 Бюджетного кодексу України для визначення обсягу між бюджетних трансфертів (дотації вирівнювання, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів) між державним бюджетом і районними бюджетами.
індекс відносної податкоспроможності бюджету є коефіцієнтом, що визначає рівень податкоспроможності адміністративно-територіальної одиниці у порівнянні з аналогічним середнім показником по Україні у розрахунку на одного мешканця,
для індексу відносної податкоспроможності відповідних бюджетів використовується кошик доходів місцевого самоврядування, визначених відповідно до статті 64 Бюджетного кодексу, а також доходи передбачені пунктами 1, 3-5 частини другої статті 66,
індекси відносної