з предмету «Державні фінанси та управління ними»

“ПОДАТКОВІ НАДХОДЖЕННЯ ДО БЮДЖЕТІВ, ЇХНЯ ХАРАКТЕРИСТИКА, РОЛЬ І МІСЦЕ У ДОХОДАХ БЮДЖЕТАХ”

ЗМІСТ

ВСТУП

Податки в економічній системі України.

Податкові надходження як інструмент бюджетного регулювання.

3.Інформаційне забезпечення справляння податкових надходжень.

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

Вступ

Вступаючи у ХХІ століття, Україна здійснює перехід від командно-адміністративної системи до сучасної ринкової економіки. Логіка ринкових перетворень в Україні вимагає одночасного утвердження політичної незалежності держави і побудови сучасної національної економіки. Економічна концепція державотворення базується на ідеї глибоких інституційних змін (в першу чергу відносин власності), досягненні грошово-кредитної, фінансової і цінової стабільності, державному регулюванні ринкових відносин, соціальному захисті населення.

Податки являються необхідною ланкою економічних відносин у суспільстві. Вони є основною формою доходів держави і не менш важливим важелем економічного впливу держави на суспільне виробництво. Проте податки самі по собі, автоматично не здатні вирішувати ці проблеми. Від вміння керувати таким важливим і разом з тим складним податковим механізмом залежить вирішення як політичних так і економічних і соціальних проблем держави.

Одною із важливих проблем є проблема налагодження ефективного механізму справляння податків. Сьогодні з особливою гостротою відчувається необхідність систематизованого аналізу надходження податків, тенденцій розвитку податкової бази і її елементів та науково-обгрунтоване прогнозування поступлень платежів до бюджету. Від того наскільки вміло і послідовно буде вирішуватися це завдання в значній мірі залежить ефективність податкової системи в загалі.

Питання прогнозування надходжень актуальні у зв’язку із недостатньою їх науковою розробкою. На сьогодні податкові органи не мають достатніх методичних розробок по аналізу поступлень, а особливо аналізу бази оподаткування.

Не рідко податкові органи на місцях самостійно розробляють методики прогнозування надходжень. Однак таке розв’язання цих проблем є недостатнім, а іноді просто шкідливим, оскільки на має достатнього наукового підґрунтя. Саме ці і пов’язані з ними проблеми спонукають до вивчення питання прогнозування надходжень.

Метою написання роботи є вивчення проблем пов’язаних з налагодження роботи по аналізу та прогнозуванню надходжень платежів до бюджету та їх мобілізацію.

Для досягнення мети в роботі вирішується наступні завдання:

Предметом дослідження є економічні відносини які виникають в процесі інформаційно-комунікативної роботи по справлянню податків та зборів податковими органами на локальному рівні.

Об’єктом курсової роботи виступає діяльність державної податкової адміністрації Івано-Франківської області. Об’єкт досліджується через призму проблемних аспектів та з позиції використання роботи по аналізу та прогнозування надходжень.

1. Податки в економічній системі України

Податки є однією з найважливіших фінансових категорій. Вони є чи не найдавнішою формою фінансових відносин між державою і членами суспільства. Один дуже давній автор говорив, що коли б ми могли розбудити померлих людей, то перше, що почули б від них – це прокляття податкам, під тягарем яких згиналися їх плечі.

Розглядаючи податки епохи середніх віків, ми попадаємо ніби в музей знарядь, якими катували людей; але разом з тим, податки принесли людям і свободу: хіба політичний лад Англії не виріс на грунті боротьби проти свавілля податків, хіба свобода Північної Америки не була вигодувана англійським свавіллям із сфери оподаткування, а у Франції хіба не податковий гніт і фінансове безладдя внесли в голови французьського населення ідеї свободи?

Податок – це закоренілий заколотник, що проник бунтівним духом підбурювача, джерело свободи, але і знаряддя муки. [10, с.65]

При виясненні суми податку зробимо невеликий екскурс в історію розвитку даного поняття.

"Під податком слід розуміти обов'язкові для громадян платежі відомої частки свого майна або суспільних потреб" – стверджував російський вчений В. Львов. Він виділяє і дві, головні, на його погляд, головні риси податку:

обов'язковість платежів і їх встановлення верховною владою;

платіж, що вносяться для задоволення потреб держави. [7 с. 22]

Подібне визначення використовує і Франческо Нітті. І.Х. Озеров стверджує, що податок є та частина багатства, яку громадяни примусово віддають державі і місцевим суспільно – правовим органам для задоволення суспільних потреб.

Податок носить примусовий характер і служить для виробництва тих послуг, корисність яких відчувається всіма жителями, як примусовий збір, що вилучається з осіб, що знаходяться на певній території, для покриття загальних витрат держави. [10, с. 43]

Дещо специфічного визначення податків притримується П. Тарасов. Він також вважає, що до них відносяться всі постійні і правомірні збори держави з громадян, що використовуються для покриття державних витрат. [17, с. 38]

Досить вагомий внесок у розвиток природи податків вніс А. Вагнер. Він один із перших заявив, що "податки як примусові платежі окремих господарств стягуються державою частково для державних видатків, частково – для змін в розподіленні суспільного продукту". Іншими словами, Вагнер до чистого фіскального призначення податків додає і регулятивну спрямованість примусових платежів.

На відміну від професора Вагнера, який визначення податків обґрунтував обов'язком особи надавати тій державі, в якій ця особа проживає, кошти для виконання покладених на державу функцій, Е. Сакс обґрунтовує податок з огляду на виключно економічні явища "Держава задовольняє визначені потреби особи, а особа, в свою чергу, за це сплачує їй певну суму грошових коштів у вигляді податків". Отже, Е. Сакс визначення податків обґрунтовує з урахуванням поняття обміну між державою та фізичною або юридичною особою.

Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. в економічній теорії набув розвитку новий напрямок - суб'єктивно – психологічний або маржиналістичний. Представники цієї школи будували свої теорії оподаткування на суб'єктивно – психологічних концепціях.

Певний внесок у