Етап оптимізації і удосконалення (початок 2001 р.), який передбачає поглиблене дослідження організації системи державного фінансового контролю і правове закріплення її складових з врахуванням позитивного зарубіжного досвіду в законах, удосконалення взаємодії контролюючих органів, створення правових гарантій ефективності державного фінансового контролю та обмеження неправомірного втручання держави у господарську діяльність.

За час, що минув державна контрольно – ревізійна служба радикально реформувалась, перетворившись на дієвий, по справжньому авторитетний інститут Європейської держави.

3. З моменту здобуття незалежності зміни в соціально – економічній ситуації і в системі господарського управління обумовили необхідність радикальних перетворень в організації та методиці контролю. Безпосередніми факторами цих змін були:

відмова від ідеологічної направленості державної та господарської діяльності, в тому числі і контролю, на побудову комуністичного суспільства;

визнання співіснування різних господарських устроїв, для чого вимагається використовувати різні напрями контролю ( фінансовий, правовий, громадський, бухгалтерський, аудиторський та інші );

ліквідація планової ( адміністративно – командної ) системи управління.

4. На сьогоднішній день, функціонування державної контрольно-ревізійної служби - невід’ємна складова системи органів державного фінансового контролю і фінансової безпеки держави загалом. Здійснюючи з власної ініціативи ревізії та перевірки за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, а також на підприємствах і організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, а за дорученням правоохоронних органів і в решти суб’єктів господарювання, розробляючи пропозиції щодо усунення виявлених хиб і порушень та запобігання їх в подальшому, державна контрольно-ревізійна служба тим самим сприяє скороченню потреби в бюджетних коштах, наповненню дохідної частини бюджетів і державних фондів та попереджає фінансові порушення і злочини. Свою специфічну роль державна контрольно-ревізійна служба відіграє також у викритті і запобіганні виникненню “тіньової економіки”, яка визначається як економічна діяльність суб’єктів господарювання, що не враховується, не контролюється і не оподатковується державою, і не спрямована на отримання доходу шляхом порушення чинного законодавства.

5. Необхідно відмітити, що протягом останні роки увага науковців була в більшій мірі спрямована на розробку проблем формування і розвитку незалежного аудиторського фінансового контролю і дуже мало уваги приділялося державному фінансовому контролю. Пояснити це можна тим, що процеси роздержавлення, приватизації, відродження відносин приватної власності, звичайно, потребують такої форми контролю. Однак, оскільки значення державних фінансів у країнах з розвинутою ринковою економікою зростає й далі, то разом із цим розвивається і вдосконалюється механізм управління державними коштами й контролю за їх використанням.

Висновки та пропозиції щодо вдосконалення практики функціонування органів Державної контрольно–ревізійної служби:

1. Значним кроком до становлення нових контролюючих структур, характерних для ринку, стало прийняття Закону України “ Про державну контрольно – ревізійну службу в Україні “ в 1993 році. Даним законом були визначені основи державної системи контролю в Україні, права і обов’язки органів державної влади і управління, органів місцевого самоврядування, підприємств, організацій, установ, посадових осіб і громадян, а також структуру і організацію системи контролю, інші норми, які стосуються державної системи контролю.

2. Необхідно відмітити, що соціально-економічні, та політико-правові перетворення у нашій державі з часу прийняття даного закону (пройшло десять років з моменту його введення в дію) привели до його часткової невідповідності наявним умовам. До недоліків чинного закону слід віднести, в першу чергу, такі:

- право органів ДКРС проводити ревізії та перевірки суб’єктів підприємницької діяльності за дорученнями правоохоронних органів передбачено в статті 14 “Взаємовідносини державної контрольно – ревізійної служби з правоохоронними органами” розділу IV “Правовий захист службових осіб державної контрольно – ревізійної служби” чинного Закону України, але при цьому не визначено сферу дії, функції і права органів служби в процесі проведення таких ревізій або перевірок.

- закон обмежує сферу дії ДКРС в частині здійснення контролю за виконанням цільових державних програм і контрактів, про авансованих за рахунок бюджетних коштів, за використанням державного майна, валютних кредитів, сплатою податків та інших обов’язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів тощо.

- органи ДКРС не мають належних важелів для забезпечення відшкодування чи поновлення завданих державі збитків, стягнення в дохід держави донарахованих платежів.

- ефективність державного контролю за використанням бюджетних коштів залишається низькою частково з причини відсутності у ДКРС права застосовувати до порушників фінансові санкції за нецільове використання цих коштів.

3. З урахуванням таких проблем вкрай необхідно внести відповідні зміни й доповнення до Закону України “Про державну контрольно – ревізійну службу в Україні”.

Внесенням змін і доповнень до закону передбачається вирішити такі питання :

а). Окреслити загальну сферу діяльності органів державної контрольно – ревізійної служби з огляду на те, що доручення контрольно – ревізійні підрозділи одержують ( і будуть одержувати ) від центральних органів влади та правоохоронних органів.

б). Визначити порядок проведення органами ДКРС ревізій і перевірок із власної ініціативи, за дорученнями Міністерства фінансів України, Кабінету міністрів України, правоохоронних органів тощо.

в). Закріпити статус ГоловКРУ України як найвищого органу ДКРС з врахуванням того, що за тенденцію адміністративної реформи ГоловКРУ підпорядковується Міністерству фінансів України.

г). Уточнити функції, права і відповідальність органів ДКРС, особливо в частині перевірки використання фінансових ресурсів підприємницьких структур, які використовують державні кошти, дотримання податкового законодавства, реалізація ревізійних матеріалів.

д). Передбачити відповідальність підприємств, установ і організацій за нецільове