“Бюджетні права органів державної влади та місцевого самоврядування”

ЗМІСТ

ВСТУП

1.Сутність бюджетного права органів законодавчої і виконавчої влад.

2. Бюджет в умовах забезпечення правових норм функціонування в Україні.

3. Бюджетний процес – об’єктивна процедура правових норм в Україні.

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

Вступ

Попередній досвід проведення ринкових реформ в Україні свідчить, що перебороти кризові явища тільки політичними методами неможливо. Потрібні чіткі економічні важелі стабілізації економіки, до яких відносяться податки, кредит, ціни, тобто необхідна нова економічна політика. Головне місце в її розбудові належить фінансовій системі, яка проходить шлях становлення і розвитку в період економічної кризи та інфляції, що тяжким тягарем лягли на фінанси держави.

В умовах перехідної економіки і створення ринкового середовища, бюджет залишається важливим фінансовим інструментом, який най агреговане характеризує параметри економіки ( структуру доходів і витрат, динаміку макроекономічних показників тощо) і дає змогу поставити концептуальні завдання розвитку економіки.

Побудова моделі економіки ринкового типу вимагає теоретичного переосмислення і практичного дослідження місця і ролі бюджету, його дохідної частини в економічній системі держави. Значення бюджету посилюється ще й тим, що в умовах економіки перехідного типу держава змушена взяти на себе функцію перерозподілу своїх фінансових ресурсів для забезпечення соціальних гарантій населення, фінансування соціально-культурної сфери, міждержавних економічних відносин.

Перехід економіки до ринкових умов господарювання, вимагає використання економічних методів керівництва суспільним виробництвом, а ефективність мобілізації фінансових ресурсів до бюджету стала однією з найважливіших проблем створення сприятливих економічних умов господарювання суб'єктів підприємницької діяльності.

У процесі докорінного реформування економіки важливим є визначення того, що макроекономічна стабілізація не можлива без значної, глибокої перебудови державних фінансів в цілому і бюджету як центральної їх ланки зокрема.

Що первинне: доходи чи видатки бюджету? Це дискусійна пробле-ма і вона залишається першочерговою в процесі реформування бю-джетних відносин і організації прогресивного бюджетного планування. "Потреба" й "можливість" суспільства забезпечити фінансування дер-жавних видатків є досить актуальною проблемою, її оптимізація сприяє поступовій фінансовій стабілізації, особливо в перехідний період ре-формування економіки та побудови ринкової інфраструктури.

Актуальність теми полягає в тому, що бюджет виступаючи не тільки як фінансовий план, в якому особлива увага приділяється механізмам платежів, обліку і звітності, він одне з о основних знарядь макроекономічної стабілізації й економічного зростання. І це зумовлює необхідність проведення комплексу заходів щодо забезпечення повного і своєчасного надходження до бюджету доходів і витрат бюджету в плані їх впливу на економіку .

1.Сутність бюджетного права органів законодавчої і виконавчої влад.

Бюджетне право - це сукупність юридичних норм, що регулюють діяльність органів державної влади і управління по складанню, розгляду, затвердженню та виконанню бюджету.

Особливість бюджетних прав в порівнянні з іншими галузями права полягає в тому, що бюджетні права за своїми юридичними властивостями наближаються до обов’язків, значною мірою одночасно і є обов’язками (наприклад, право затверджувати бюджет, право розподіляти бюджетні кошти). Отже, в більшості випадків, бюджетне право і обов’язок об’єднані в одному повноваженні.

Основу бюджетно-правового статусу державних органів влади і їх територіальних підрозділів становить право на самостійний бюджет.

Бюджетно-правовий статус державних і місцевих органів влади узагальнено становить сукупність таких прав:

- право на власний бюджет;

- право на отримання бюджетних доходів і залучення їх до даного виду бюджету;

- право на використання бюджетних коштів на потреби держави, місцевих органів влади за призначенням;

- право розподілу бюджетних доходів між бюджетами даної території;

- право утворення і використання в межах бюджету цільових або резервних фондів.

Місце кожного з суб’єктів у системі адміністративно-територіального поділу впливає на конкретний перелік наданих їм бюджетних прав. Безперечно, що районні і міські органи влади (міст з районним поділом) володіють більш широким колом бюджетних прав, оскільки вони вступають у стосунки не тільки з керівними, але й підпорядкованими органами влади. Тому ряд бюджетних прав відсутній у нижчій ланці місцевих органів влади (сільських, селищних), наприклад, право на розподіл доходів між бюджетами, нагляд за виконанням підпорядкованих бюджетів.

Бюджетна ініціатива - це право членів законодавчого органу вносити зміни в представлений урядом проект бюджету. Користуються такими правами народні депутати і Президент.

Бюджетні права органів державної влади та управління розподілені наступним чином:

Верховна Рада України як найвищий орган законодавчої влади приймає закони, в т. ч. з фінансових питань, приймає Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період, затверджує Державний бюджет та вносить зміни до нього, здійснює контроль за виконанням Державного бюджету, визначає перелік податків і зборів, а також засади внутрішньої і зовнішньої політики України.

Президент України як глава держави створює у межах коштів, передбачених Державним бюджетом, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби, підписує закони, прийняті Верховною Радою, має право вето щодо прийнятих Верховною Радою законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд у Верховну Раду.

Рахункова Палата Верховної Ради України здійснює:

- контроль за своєчасним виконанням Державного бюджету, фінансуванням загальнодержавних програм, укладанням угод про державні позики і кредити;

- контроль за використанням золотого запасу, запасу дорогоцінних металів та каменів;

- надання кредитів та проведення операцій з розміщення золотого резерву і резерву в іноземній валюті.

Кабінет Міністрів України як найвищий орган виконавчої влади:

- забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, політики у сферах праці і зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки, культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;

- організовує розробку проекту закону про Державний бюджет на відповідний рік і забезпечує його виконання;

- приймає рішення про використання коштів Резервного фонду Кабінету Міністрів