господарчу діяльність;*
підготовка та правова експертиза господарчих договорів, зовнішньоторговельних контрактів, установчих документів підприємств, документації на отримання ліцензій тощо;*
консультації з організації та ведення бухобліку, складання фінансової та податкової звітності, кошторису, планування та контролю, калькуляції собівартості продукції, питань ціноутворення, організації розрахунків із партнерами по ринку;*
консультації з питань діяльності на фондовому та валютному ринках, прогнозування динаміки валютних курсів та стан обмінних курсів валют і котирування цінних паперів, інвестування коштів маркетингу, управління активами фірм;*
консультації із загальних питань ведення бізнесу (збільшення капіталу підприємств, реорганізація, злиття та придбання інших компаній);*
збір, аналітична обробка і надання клієнтам різноманітної інформації про тенденції розвитку економіки на макрорівні, фінансовий стан, особливості господарювання, місце контрагентів на ринку, поточну, господарську кон'юнктуру, стан світових ринків різних товарів тощо [35, с. 162].
В сучасних умовах у банківській практиці почали впроваджуватися нові технології в банківському обслуговуванні клієнтів — система дистанційного банківського обслуговування. Комерційні банки надають клієнтам такі послуги, як проведення банківських операційна «вдома» «home banking»), в офісі та ін. — повсюди, де це зручно клієнту. На сьогодні виділяються чотири основних різновидності віддаленого банкінгу:
1) телефонний банкінг, коли за допомогою звичайного чи мобільного телефону можна виконати безліч банківських операцій;
2) відеобанкінг — це телеміст, який працює між клієнтами і банком; за допомогою спеціальних пристроїв, обладнаних телемоніторами клієнт може поспілкуватися із службовцем в банку і за його допомогою здійснити необхідні операції;
3) Інтернет-банкінг — коли клієнти використовують цю систему для управління банківськими рахунками. Так, у липні 2003 року Приватбанк запровадив унікальний проект у рамках якого власники міжнародних платіжних карток Visa та Master Card, можуть підключитися до системи інтернет-банкінгу «Приват 24» через мережу банкоматів по всій Україні.
4) РС-банкінг, коли доступ до рахунка банку здійснюється за допомогою персонального комп'ютера. В Україні ця система відома як «Банк-клієнт», що дозволяє банку продавати, а клієнту отримувати максимальний спектр банківських послуг. В перспективі таке обслуговування клієнтів банками стане основною формою банківських послуг. Надання банками нових фінансових послуг розширяє клієнтську базу і пропозиції своїх продуктів, диктує нові методи і правила дистанційного обслуговування клієнтів.
На сучасному етапі розвитку банківської справи в Україні у зв'язку з розвитком фінансового ринку та його входженням у світову банківську систему відбувається процес розширення банківських операцій та послуг, поліпшення їх якості, ускладнення технологічних рішень. Розвиток банківських операцій та послуг сприяє диверсифікації ризиків, отриманню прибутку з нових джерел, поліпшує структуру балансу банків, їх ліквідність. Розглянуті напрями розвитку ринку банківських послуг сприятимуть розширенню сфери діяльності комерційних банків, їх адаптації до нових умов ринку та зростаючих потреб клієнтів, адекватній вимогам ринкової економіки [41, c. 41].
ВИСНОВКИ
Отже, характеризуючи особливість правового регулювання фінансової діяльності банків, необхідно вказати на натсупне:
Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банк – це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку здійснювати в сукупності такі операції: залучення до вкладів грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.
Надання банкам таких повноважень водночас призвело до необхідності впровадження заборони на діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам'ятних, ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника.
Законодавство встановлює також певні обмеження щодо прямої чи опосередкованої участі банку в капіталі будь-якого підприємства, установи, який не повинен перевищувати 15 відсотків капіталу банку. А сукупні інвестиції банку не повинні перевищувати 60 відсотків розміру капіталу банку. Законодавством обмежено можливість комерційного банку мати у власності нерухомість. Банки можуть мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більше 25 відсотків капіталу банку.
Банкам забороняється вступати в договірні відносини з клієнтами — юридичними чи фізичними особами, якщо є сумнів, що особа виступає не від власного імені.
Основними правовими актами, що регулюють фінансову діяльність банків є Закон України «Про банки і банківську діяльність», Закон України «Про заставу», «Про лізинг», «Про обіг векселів в Україні» і «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»; Декрет Кабінету Міністрів України від «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Положення Національного банку України «Про кредитування» тощо.
Незважаючи на це, створена на сьогодні правова база не в повній мірі забезпечує ефективність банківського регулювання, яке повинно бути спрямоване на:
розширення спектру банківських послуг, безперебійне здійснення розрахунків, операцій в реальному секторі економіки, розробку нових банківських продуктів* приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;
відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-ко-респондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;
розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;
операції з валютними цінностями;
емісію власних цінних паперів;
організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;
здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);
надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);
лізингові операції;
послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;
випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;
випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих