Законодавство України підкреслює, що виплачувана компенсація іноземному інвестору має бути швидкою, адекватною, ефективною і визначеною на час фактичного здійснення рішення щодо відшкодування збитків. Таким чином, сума компенсації визначається розміром збитків, завданих іноземному інвестору.

На наш погляд, у законодавстві про іноземні інвестиції доцільно передбачити конкретні строки виплати компенсації. Це посилило б дію коментованої державно-правової гарантії. Крім цього, видається необґрунтованим ототожнювати поняття компенсації та відшкодування збитків. Компенсація повинна стосуватися випадків реквізиції іноземних інвестицій. Усі втрати й збитки іноземних інвесторів, завдані їм внаслідок реквізиції, мають бути відшкодовані за поточними ринковими цінами та/або на підставі обґрунтованих оцінок, підтверджених аудитором чи аудиторською фірмою.

Сума компенсації має виплачуватися у валюті, в якій були здійснені інвестиції, чи в будь-якій іншій прийнятній для іноземного інвестора валюті, відповідно до чинного законодавства України 3 моменту виникнення права на компенсацію й до моменту її виплати на суму компенсації нараховуються відсотки згідно з середньою ставкою відсотка, за яким лондонські банки надають позики першокласним банкам на ринку євровалют. Компенсація повинна виплачуватись у разі реквізиції у випадках, передбачених законом.

Підстави відшкодування збитків зовсім інші. Зобов'язання по відшкодуванню шкоди (збитків) належать до так званих позадоговірних зобов'язань. Умовами виникнення відповідальності за заподіяну шкоду є: а) наявність збитків; б) протиправна поведінка заподіювана шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою; г) вина.

Підстави відшкодування збитків і компенсація майнових втрат, завданих інвестору внаслідок реквізиції іноземної інвестиції, є за своїм правовим характером різними категоріями.

Якщо реквізиція здійснюється на основі й у випадках, передбачених законом, то однією з підстав відшкодування збитків є завжди неправомірна поведінка, тобто скоєння правопорушення. Тому, хоча за розміром відшкодованих втрат ці категорії можуть збігатися, за правовим змістом їх не можна ототожнювати. Звідси - до державно-правових гарантій необхідно відносити право іноземних інвесторів на компенсацію втрат у разі реквізиції здійснених інвестицій у розмірі їх вартості, а також упущену вигоду.

Відшкодування збитків іноземним інвесторам, заподіяних їм в результаті правопорушень, повинно регулюватися, виходячи із загальних засад цивільно-правової відповідальності. Звідси відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями (або в результаті бездіяльності) державних органів України чи їх посадових осіб, а також внаслідок неналежного здійснення такими органами чи їх посадовими особами передбачених законодавством обов'язків щодо іноземного інвестора або підприємств з іноземними інвестиціями, не можна вважати державно-правовою гарантією захисту прав іноземного інвестора.

Зміст гарантії презюмує забезпечення відповідних умов іноземному інвестору, передбачених законодавством. У разі обмеження державою в особі уповноважених органів у випадках, передбачених законодавством, майнових прав іноземних інвесторів (зокрема, при реквізиції), втрати повинні бути компенсовані. Тим самим держава приймає на себе зобов'язання гарантувати забезпечення майнових прав іноземних інвесторів.

Збитки, включаючи упущену вигоду, заподіяну іноземним інвесторам в результаті дій, бездіяльності або неналежного виконання державними органами України чи їх посадовими особами передбачених законодавством обов'язків щодо іноземного інвестора, повинні відшкодовуватися виходячи із загальних засад цивільно-правової відповідальності.

У чинному законодавстві міститься положення, згідно з яким компенсація виплачується у валюті, в якій були здійснені інвестиції, чи в іншій прийнятній для іноземного інвестора валюті, відповідно до чинного валютного законодавства. Останнє регулює порядок надання ліцензій на вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, але не стосується питання розміру і визначення валюти компенсації. Тому в законодавстві про іноземні інвестиції необхідно передбачити, що у разі відсутності можливості виплати компенсації у валюті, в якій здійснювалася інвестиція, відшкодування втрат провадиться в іншій іноземній валюті за бажанням інвестора [22, c. 98].

Таким чином, положення ст. 10 Закону України "Про режим іноземного інвестування" доцільно викласти в такій редакції: "Іноземні інвестори мають право на компенсацію втрат і збитків, заподіяних внаслідок реквізиції. Усі витрати і збитки іноземних інвесторів, завдані їм внаслідок цих дій, повинні бути відшкодовані за поточними ринковими цінами та/або на підставі обґрунтованої оцінки, підтвердженої незалежним аудитором чи аудиторською фірмою.

Компенсація, що виплачується іноземному інвестору, має бути адекватною понесеним витратам і збиткам, визначеною на час фактичного здійснення рішення щодо відшкодування збитків і виплачена в шестимісячний строк з дня здійснення реквізиції.

Сума компенсації має виплачуватися у валюті, в якій була здійснена інвестиція. У разі неможливості виплати компенсації у валюті, в якій була здійснена іноземна інвестиція, за бажанням інвестора компенсація виплачується в будь-якій іншій прийнятній для нього валюті. З моменту виникнення права на компенсацію і до моменту її виплати на суму компенсації нараховуються відсотки згідно з середньою ставкою відсотка, за якими лондонські банки надають позики першокласним банкам на ринку евровалют (ЛІБОР).

Компенсація збитків іноземним інвесторам здійснюється з державного бюджету України у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України".

Гарантії в разі припинення інвестиційної діяльності

У разі припинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор має право на повернення своїх інвестицій в натуральній формі або у валюті інвестування в сумі фактичного внеску (з урахуванням можливого зменшення статутного фонду) без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі