Якщо іноземний інвестор хоче припинити інвестиційну діяльність шляхом відчуження придбаних акцій, то в цьому випадку гарантії, передбачені інвестиційним законодавством, на нього не поширюються. Реалізувати акції іноземний інвестор може, відповідно до законодавства України, через фондову біржу.

Умови здійснення конкретної іноземної інвестиції можуть визначатися, наприклад, змістом інвестиційного договору (контракту). Зокрема, при здійсненні іноземної інвестиції шляхом часткової участі у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними та фізичними особами, такими документами є установчий договір і статут. У них серед інших умов передбачається порядок виходу учасника спільного підприємства й виплати йому частки статутного фонду. Виділ частки може здійснюватися в натурі або грошовій формі. Але в законодавстві не передбачено вибір способу виділу частки з статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями залежно від волі іноземного інвестора.

Аналогічні проблеми, пов'язані з гарантіями захисту прав іноземних інвесторів, мають місце при здійсненні інвестиції в інших країнах.

Строк виділу частки із статутного фонду і доходів, як правило, збігається із закінченням фінансового року і визначений в установчому договорі. Звідси передбачений установчим договором строк інший, ніж шість місяців, суперечитиме ст. 11 Закону України "Про режим іноземного інвестування". Тому доцільно викласти відповідне положення зазначеної статті в такій редакції: "...іноземний інвестор має право на повернення не пізніше шести місяців від дня припинення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено інвестиційним договором, своїх інвестицій в натуральній формі або у валюті інвестування в розмірі фактичного внеску..." [20, c. 181].

Крім цього, серед гарантій у разі припинення інвестиційної діяльності передбачено право іноземного інвестора на доходи з інвестицій у грошовій чи товарній формі за реальною ринковою вартістю на момент припинення інвестиційної діяльності, якщо інше не встановлено законодавством або міжнародним договором України.

Але законодавець не розкриває змісту поняття "доходи у грошовій чи товарній формі за реальною ринковою вартістю". Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань. Валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Взагалі одержати доходи у грошовій формі за реальною ринковою ціною неможливо, оскільки вони вже виражені в конкретному грошовому еквіваленті й їх можна лише проіндексувати, враховуючи інфляцію. Доходи в товарній формі існують в натурі. Отже, немає потреби визначати їх за реальною ринковою ціною в контексті гарантій у разі припинення інвестиційної діяльності. Визначення реальної вартості доходів, одержаних у натуральній формі, потрібне для сплати податків і зборів, у т.ч. в разі переказу за кордон. Звідси необхідно внести зміни до ст. 11 Закону України "Про режим іноземного інвестування", усунувши слова "за реальною ринковою вартістю".

Гарантії переказу прибутків, доходів та інших коштів, одержаних внаслідок здійснення іноземних інвестицій

З гарантією у разі припинення інвестиційної діяльності тісно пов'язана наступна - гарантія переказу доходів, прибутків та інших сум у зв'язку з іноземними інвестиціями. Іноземним інвесторам після сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів гарантується безперешкодний і без затримки переказ за кордон їхніх доходів, прибутків та інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах внаслідок здійснення іноземних інвестицій.

Гарантується переказ доходів та інших сум у зв'язку з іноземними інвестиціями, одержаних в іноземній валюті. Порядок переказу за кордон доходів, прибутків та інших коштів, одержаних у зв'язку з іноземними інвестиціями, визначається Національним банком України. Таким чином, гарантії переказу за кордон прибутку, одержаного на законних підставах у зв'язку з інвестиціями, охоплюють лише кошти в іноземній валюті. Водночас прибуток у результаті здійснення інвестицій може мати місце і в національній валюті.

Національним банком розроблено "Положення про порядок перерахування за кордон доходів, прибутку та інших коштів, одержаних іноземними інвесторами" [13]. Цим Положенням установлений механізм перерахування за кордон прибутку, одержаного іноземним інвестором від інвестиційної діяльності. Перерахування зазначених коштів здійснюється після сплати податків та інших обов'язкових платежів. Кожний іноземний інвестор має право на відкриття в уповноваженому банку України одного рахунку в іноземній валюті. На рахунок іноземного інвестора в іноземній валюті розповсюджується режим регулювання, передбачений для рахунків, які відкриваються іноземним юридичним особам та громадянам. Валюта України, одержана іноземним інвестором від інвестиційної діяльності, зараховується на поточні рахунки типу "Л". На цей рахунок можуть надходити дивіденди, одержані від інвестицій у цінні папери, а також кошти від їх реалізації. Гроші цього рахунку за розпорядженням власника можуть використовуватися для: здійснення будь-яких платежів на території України, включаючи платежі на оплату об'єктів приватизації; придбання іноземної пал юти відповідно до існуючого порядку для перерахування за кордон; купівлі товарно-матеріальних цінностей для їх вивезення за кордон з урахуванням вимог чинного законодавства [23] У зв'язку з цим необхідно в ст.12 Закону України "Про режим іноземного інвестування" передбачити право іноземних інвесторів на переказ за кордон прибутків та інших коштів, одержаних внаслідок здійснення інвестицій як в іноземній, так і в національній валюті [20, c. 184].

Щодо гарантій захисту іноземних інвестицій мас інтерес здійснення останніх на підставі цивільно-правових угод і