Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Не визнаюиться витратами й не включаються до Звіту про фінансові результати:

Платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо.

2. Попередня (авансова) оплатав запасів, робіт, послуг.

Погашення одержаних позик.

4. Інші зменшення активів або збільшення зобов’язань, що не відповідають озхнакам, вказаним вище ( п. 6 ПСБО 16).

5. Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку

Склад витат визначається пунктами 10 – 31 ПСБО 16 “Витрати”.

Доходи і витрати, які відповідають критеріям, викладеним вище, наводять у Звіті про фінансові результати з метою визначення чистого прибутку або збитку звітного періоду (крім випадків, коли відповідні положення (стандарти) перелбачають винятки з цього правила).

Отже, до фінансово-результатних рахунків відносяться рахунки для обліку доходів і витрат господарсько-фінансової діяльності підприємства та рахунок 79 “Фінансові результати”. Якщо підприємство прийняло раціональніший порпядок відображення фінансових результатів на рахунку 79 заключними записами на списання сальдо доходів і витрат підсумком за звітний рік, то протягом року (щоквартально) фінансові результати діяльності підприємства визначаються оперативно (без записів на бухгалтерських рахунках) у Звіті про фінансові результати.

Витрати торговельних підприємств, включаючи витрати на управління торгівлею, на перевезення, зберігання та реалізацію товарів тощо, мають безпосередній вплив на фінансові результати від реалізації товарів. Рівень витрат торгівлі є одним із найважливіших якісних показників роботи торговельних підприємств.

Бухгалтерський облік витрат торговельних підприємств має важливе значення для контролю та аналізу їх рівня, структури та динаміки.

У зв’язку з переходом з 1 січня 2000 року на організацію та ведення бухгалтерського обліку на підприємствах України за положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, розробленими на базі міжнародних, та введенням нового Плану рахунків бухгалтерського обліку принципово змінився порядок ведення обліку витрат в торгівлі,

Якщо до 1 січня 2000 року витрати торговельних підприємств обліковувались на одному синтетичному рахунку “Витрати обігу”, а деякі витрати та втрати торгівлі відображались на рахунку 80 “Прибутки і збитки”, то з 1 січня 2000 року всі витрати торговельного підприємства відображаються в обліку на наступних семи синтетичних рахунках:

92 "Адміністративні витрати"

93 "Витрати обігу"

94 "Інші операційні витрати"

95 "Фінансові витрати"

96 "Втрати від участі в капіталі"

97 "Інші витрати"

99 "Надзвичайні витрати"

Друга важлива особливість зміненого обліку витрат торговельних підприємств в тому, що вони можуть списуватись на фінансові результати господарсько-фінансової діяльності підприємства щомісячно і заключними записами в кінці звітного року. На погляд автора, протягом року витрати торгівлі, що безпосередньо не відносяться до реалізованих за місяць товарів, мають залишатися як сальдо на названих вище рахунках витрат наростаючим підсумком з початку року і за даними сальдо цих рахунків відображатися в Звіті про фінансові результати.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” ( пункти 8 і 9) придбані або отримані запаси, включаючи товари, зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість запасів, що придбані за плату є собівартістю запасів, яка складається із суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю) і витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів, транспортуванням їх до місця використання та доведенням до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях.

ПСБО 9 “Запаси” не конкретизує порядок визначення первісної (балансової) вартості товарів та визначення фактичної собівартості реалізованих товарів з врахуванням первісної їх вартості та облікових цін на товари в оптовій та роздрібній торгівлі. Водночас всупереч положенням пунктів 8 і 9 ПСБО 9 “Запаси” в пункті 22 вказується, що собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Як повинна визначатись собівартість реалізованих товарів в оптовій торгівлі в Положенні не вказується.

На наш погляд, суперечливість вказаних вище положень ПСБО 9 “Запаси” має бути врахована при розробці відомчих методичних рекомендацій з планування та обліку витрат торговельних підприємств. Згідно з положеннями пунктів 8 і 9 ПСБО 9 “Запаси” не може бути собівартості реалізованих товарів як в оптових, так і в роздрібних торговельних підприємствах без відповідної частки витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням товарів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до реалізації. Без частки названих витрат неможливо об’єктивно визначити фінансові результати й ефективність торгівлі.

Виходячи із вище викладеного, автор розглядає найбільш раціональний варіант списання на фінансові результати витрат обігу торговельних підприємств, при якому витрати, що безпосередньо пов’язані з придбанням товарів, транспортуванням їх до місця використання та доведенням до стану, в якому вони придатні до реалізації, включаються до фактичної собівартості реалізованих товарів за спеціальним щомісячним розрахунком цих витрат.

Витрати торговельного підприємства на придбання товарів, на їх доставку та доведення до придатного для реалізації стану протягом місяця обліковуються на рахунку 93 "Витрати обігу". В кінці місяця названі витрати, що відносяться за розрахунком до реалізованих товарів, списуються з рахунку 93 на збільшення собівартості реалізованих товарів.

Сума витрат обігу на придбання товарів, на їх доставку та доведення до придатного для реалізації стану, що відносяться до реалізованих товарів, визначається за розрахунком як різниця між попереднім сальдо цих витрат на відповідних статтях аналітичного обліку і залишком їх за розрахунком на залишок товарів на кінець звітного місяця.

Сума витрат обігу на