ТЕМА : Сутність і види міжнародної міграції робочої сили. Регулювання міжнародних міграційних процесів.

1. Сутність і причини міжнародної міграції робочої сили

..........................- 3

2. Державне та наддержавне регулювання міжнародної міграції робочої сили

...................…........................................................

............................................................…...- 6

3. Міжнародна економічна інтеграція

........……...……...............……................….........- 8

Література

............................................................................

.................................................................- 11

1. Сутність і причини міжнародної міграції робочої сили

Як форма міжнародних економічних відносин міжнародна міграція робочої

сили виникає і розвивається водночас зі становленням і еволюцією

міжнародної міграції капіталу, міжнародної торгівлі. Інтенсивно цей процес

відбувався наприкінці XVIII — на початку XIX ст. із здійсненням промислової

революції та формуванням технологічного способу виробництва, заснованого на

машинній праці.

Міжнародна міграція робочої сили спричинена насамперед економічними

факторами:

по-перше, дією законів капіталістичного нагромадження,

народонаселення, нерівномірності економічного розвитку тощо, які зумовлюють

відносне перенаселення в одних країнах та нестачу робочої сили в інших;

по-друге, істотною різницею в умовах праці, рівні заробітної плати,

рівні життя, умовах підприємницької діяльності тощо;

по-третє, циклічним характером економічного розвитку, зокрема

асинхронністю економічного циклу в різних країнах;

по-четверте, нерівномірним розгортанням НТР, структурних криз і

структурних реформ;

по-п'яте, демографічними факторами, різницею у природному прирості

населення. Так, якщо у XX ст. темпи щорічного приросту населення у

слаборозвинутих країнах становили приблизно 2,5%, то в розвинутих вони не

перевищували 1%;

по-шосте, політичними, військовими, національно-етнічними та іншими

неекономічними чинниками.

Міжнародна міграція робочої сили — форма міграції населення, яка полягає

в переміщенні працездатного населення у межах світового господарства в

пошуках роботи, кращих умов життя відповідно до економічних законів.

Певною мірою таке переміщення зумовлене неекономічними факторами. З

погляду речового змісту міграція малокваліфікованої та некваліфікованої,

недостатньо освіченої робочої сили відбувається, по-перше, з азіатських та

африканських країн у розвинуті країни західної Європи, з

латиноамериканських країн — до США та ін. Цей вид міграції наймасовіший. По-

друге, має місце міграція висококваліфікованої та освіченої робочої сили із

західноєвропейських країн до США, частково із слаборозвинутих країн, країн

колишнього СРСР (зокрема з України до США та країн Західної Європи і деяких

країн Східної Європи).

З погляду соціально-економічної форми міжнародна міграція робочої сили

означає процес формування її інтернаціональної вартості, а також певну

сукупність відносин економічної власності між різними суб'єктами з приводу

привласнення створеного нею необхідного і додаткового продукту.

Процес формування інтернаціональної вартості робочої сили складається з

трьох основних елементів:

1) формування нових витрат, пов'язаних з утриманням самого працівника і

членів його сім'ї. Такі витрати – це зрослі фізичні, нервові, психічні,

розумові витрати, зумовлені підвищенням інтенсивності та продуктивності

праці; споживання певної кількості матеріальних і духовних благ за іншими

цінами, оплата житла тощо. Зміни в утриманні членів сім'ї пов'язані з

грошовими переказами на утримання сім'ї, а в разі міграції найманого

працівника з сім'єю — зі споживанням інших благ та новими цінами на них;

2) поява нових витрат, зумовлених необхідністю перекваліфікації,

отримання нової професії, вивчення мови тощо;

3) розвиток нових потреб найманого працівника в якісно новому середовищі.

Йдеться про модифікацію соціально-історичного елемента вартості робочої

сили, в якому відображається розвиток матеріальних, соціальних і духовних

потреб.

Як засвідчив чималий досвід формування інтернаціональної вартості

робочої сили в країнах Європейського Союзу, така вартість утворюється на

основі середніх для певного регіону рівнів освіти та кваліфікації

працівників, середньої складності праці, середніх умов відтворення робочої

сили нормальної якості. Виявом цього процесу є вирівнювання заробітної

плати на середньому (а не нижчому і не вищому) для ЄС рівні, на яку

(зарплату) впливає не лише інтернаціональна вартість товару, а й його ціна.

Остання, у свою чергу, може відхилятися вгору й донизу від вартості залежно

від попиту та пропозиції на товар, економічної кон'юнктури загалом та інших

чинників.

В інших країнах та регіонах інтернаціональна вартість може

формуватися на нижчому від середнього рівні. Це зумовлено тим, що

імпортована робоча сила переважно використовується на непрестижних,

нижчеоплачуваних роботах, має місце дискримінація в її використанні (а

отже, й в умовах праці та оплати), в обмеженні економічних, соціальних,

політичних та громадських прав. Така ж ситуація складається в межах ЄС і у

випадку міграції малокваліфікованої робочої сили з асоційованих країн,

держав колишнього СРСР.

Щорічно в пошуках роботи, кращих умов життя в 90-х роках емігрувало

до 25 млн. осіб (на початку 80-х років — приблизно 20 млн. осіб). Кількість

іноземних працівників у США в середині 90-х років становила 7—8 млн. осіб,

в країнах Західної Європи — понад 10 млн. осіб, у нафтодобувних країнах

Близького Сходу — до 4 млн. осіб. Це свідчить про переміщення центру

міграції робочої сили зі США до Західної Європи.

Створюючи кращі умови праці, встановлюючи вищу заробітну плату, США

проводять активну політику переміщення кадрів вищої та найвищої

кваліфікації, особливо молодих. Тому не дивно, що майже третина всіх

лауреатів Нобелівської премії в цій країні — емігранти.

Найбільшого динамізму й завершеності набула міжнародна міграція

робочої сили в країнах Європейського Союзу, про що буде сказано далі.

Важливою її особливістю в 90-ті роки стала масова міграція

працездатного населення як всередині СНД, так і в інші розвинуті країни.

Наприклад, у Росії в середині 90-х років налічувалося до 3 млн. мігрантів,

зокрема й з України.

Якісно новою формою міграції робочої сили в епоху НТР є масові

переміщення науково-технічних кадрів із Західної Європи та країн СНД

(насамперед з Росії та України) до США.

Ще однією рисою міжнародного руху робочої сили в сучасних умовах є

послаблення стихійності та посилення регульованості цього процесу як з боку

окремих національних країн, так і міжнародних