У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





прямо пропорційно (або майже прямо пропорційно) зміні обсягу робіт. Вони розподіляються на кожний об'єкт витрат, з використанням бази розподілу виходячи з фактичної потужності звітного періоду. Базою розподілу може бути кількість годин праці, заробітна плата, обсяг діяльності і прямі витрати.

Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат встановлюється підприємством.

2. Особливості складу витрат у торгових підприємств

Необхідно підкреслити, що склад витрат у торгових підприємствах має особливості:

1. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. Сума торгової націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торгової націнки. У свою чергу, середній відсоток торгової націнки визначається діленням суми залишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок у продажній вартості отриманих у звітному місяці товарів на суму продажної вартості залишку товарів на кінець звітного місяця і продажної вартості отриманих у звітному місяці товарів.

2. У торгових організаціях до складу витрат на збут включаються витрати обігу, за винятком адміністративних, інших операційних і фінансових витрат. Це означає, що до складу витрат на збут у торговельних підприємствах не включаються такі витрати:

- загальнокорпоративні витрати, тобто організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати;

- витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського користування, а саме: операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, каналізація, охорона;

- винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна);

- витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс);

- витрати на врегулювання спорів у судових органах, на юридичні, аудиторські;

- плата за розрахунково-касові та інші банківські послуги;

- амортизація нематеріальних активів загальновиробничого користування;

- податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі, крім тих, які включаються до виробничої собівартості продукції;

- інші послуги загальновиробничого призначення;

- собівартість реалізованих виробничих запасів, що складаються з їх облікової вартості і витрат на їх реалізацію;

- сума сумнівних (безнадійних) боргів, відрахування до резерву сумнівних боргів;

- втрати від знецінення запасів;

- від операційних курсових різниць;

- визнані штрафи, пені, неустойки;

- недостачі і втрати від псування цінностей;

- витрати на дослідження і розробки відповідно до П(С)БО 8 "Нематеріальні активи";

- собівартість реалізованої іноземної валюти, перерахованої в національну валюту за курсом НБУ на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов'язані з продажем іноземної валюти;

- витрати на виплату матеріальної допомоги, на утримання об'єктів соціально-культурного призначення;

- інші витрати операційної діяльності;

- витрати на відсотки (за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою);

- інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу;

- втрати від участі у капіталі.

 

 

 

3. Податковий облік валових доходів і валових витрат

Рекомендаціями з бухгалтерського обліку валових витрат і валових доходів, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 4 серпня 1997 р. №168, передбачено, що платники податку на прибуток самостійно приймають рішення щодо методики ведення податкового обліку або на балансових рахунках 18 "Валові витрати" і 48 "Валові доходи", або без запитів у системі регістрів на цих рахунках шляхом використання даних бухгалтерського обліку для складання податкової звітності.

Оперативний податковий облік зручніше вести без застосування балансових рахунків 18 і 48

Як показує практика, зручнішим для працівників бухгалтерій є ведення оперативного податкового обліку валових доходів і валових витрат без застосування балансових рахунків 18 і 48.

Відповідно до п. 16.14 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Державна податкова адміністрація України розробила і наказом від 21 січня 1998 р. №37 затвердила Порядок складання декларації про прибуток підприємства, яким встановлено, що наведені в декларації дані повинні підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку та відповідати податковому обліку (звітності). Спеціальних правил ведення податкового обліку цим Порядком не передбачено, очевидно, маються на увазі вищезгадані рекомендації Мінфіну.

На нашу думку, оперативний податковий облік валових доходів, валових витрат, бартерних операцій та оподатковуваного прибутку належало б побудувати за формами, які б давали змогу чітко і правильно заповнити Декларацію про прибуток підприємства та встановлені до неї додатки.

Для можливості максимального використання у веденні оперативного податкового обліку даних бухгалтерського обліку необхідно, в першу чергу, забезпечити правильність ведення бухгалтерського обліку.

У вказівках Міністерства фінансів України, а також у деяких засобах масової інформації даються рекомендації щодо відображення сум нарахованого податку на додану вартість та списаних витрат обігу по дебету балансового рахунка 80 "Прибутки і збитки". Оскільки результат від реалізації товарів (робіт, послуг) повинен визначатися за даними балансового рахунка 46 "Реалізація", то доцільно і записи по дебету та кредиту цього рахунка проводити в порядку, за яким можна було б визначити прибуток від реалізації.

Тобто по кредиту рахунка 46 "Реалізація" слід відображувати виручку від продажу товарів за готівку в кореспонденції з дебетом рахунка 50 "Каса", а по безготівковому розрахунку - в кореспонденції з дебетом рахунка 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками". При цьому по кредиту рахунка 46 можна відображувати вартість продажу з податком на додану вартість або без сум цього податку. В першому випадку на весь продаж складаємо бухгалтерські проводки Д-т 50 "Каса" або Д-т 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" і К-т 46 "Реалізація", а в другому випадку:

- при продажу за готівку:

1. Д-т 50 "Каса" К-т 46 "Реалізація" на суму без ПДВ;
2. Д-т 50 "Каса" К-т 68 "Розрахунки з бюджетом" на суму ПДВ;

-


Сторінки: 1 2 3 4 5 6