Для автоматизації бухгалтерського обліку діяльність підприємства зручно представляти у вигляді послідовності окремих господарських операцій. Задача бухгалтера на початковому етапі полягає в тому, щоб із всієї сукупності характеристик господарської операції виділити необхідні параметри і ввести їх в програму, Для цього можуть бути використані діалогові форми "Операция" або "Документ".

Програма "1С: Бухгалтерия 7.7" дозволяє виконувати реєстрацію облікової інформації кількома способами: Ч» введення проводок вручігу; ^> використання механізму типових операцій; %* введення документів з наступним формуванням проводок.

1) Ручний режим введення господарських операцій використовується для виконання одиничних господарських операцій, підготовка документів по яких займатиме багато часу.

Введення і редагування операції вручну виконується в програмі "1С: Бухгалтерия 7.7" при роботі з журналом операцій або журналом проводок.

Операція - це електронний бланк для запису всієї сукупності проводок, що характеризують окрему господарську операцію.

Операція містить не тільки проводки, але і деяку загальну частину, що характеризує її в цілому: зміст, загальну суму за всіма проводками, дату, номер та ін. Перелік реквізитів операції визначається конфігурацією.

Кореспондуючі рахунки та інші параметри вводяться бухгалтером безпосередньо з клавіатури або шляхом вибору зі списків. Програма тільки здійснює контроль коректності введеної інформації.

Режим ручного введення є максимально гнучким: можна зазначити будь-який зміст операції і ввести будь-які проводки. Крім того, цей режим не потребує попереднього налагодження і простий в опануванні.

Режим типових операцій призначений для швидкого введення великої кількості однотипних операцій, а також для виконання дій, що часто повторюються, при яких необхідно вводити в журнал операцій групу взаємопов'язаних проводок. До таких операцій належать операції, що супроводжуються розрахунками, а саме: нарахування ПДВ, заробітної плати тощо.

Для виконання типових операцій застосовують шаблон типової операції. Шаблон типової операції - це алгоритм виконання господарської операції, що містить: правила заповнення основних і додаткових реквізитів, які передбачені в формі операції; список проводок операції, правила заповнення реквізитів проводок - кореспондуючих рахунків, суми, субконто, кількості, валюти і суми у валюті та формули розрахунку сум проводок.

Створення шаблону типової операції відбувається в режимі "1С: Предприятие 7.7", що дозволяє бухгалтеру самостійно виконувати налагодження програми відповідно до своїх потреб.

Використання типових операцій значно зменшує час введення операцій і дозволяє уникнути помилок при розрахунках та визначенні кореспондуючих рахунків в проводці.

Наявність потужних інструментальних засобів дозволяє гнучко пристосовувати програми до автоматичного виконання масових розрахунків, які залежать як від\ специфіки конкретної ділянки обліку, так і від особливостей облікової політики підприємства. При цьому вказані засоби не лише дають можливість змінювати окремі параметри, такі як, наприклад, шифри рахунків, субрахунків, аналітичних рахунків, їх назви, ставки податків тощо, але й дозволяють досить повно описати і модифікувати правила виконання розрахунків.

3) Також в програмі передбачений найбільш ефективний засіб введення проводок за фактами господарської діяльності - складання кореспонденції рахунків за документами.

Документ - це комплексний засіб введення облікової інформації, що забезпечує технологічну процедуру виписки первинного документа, в електронному вигляді (діалоговій формі документу) та на паперовому бланку. Внесена в діалогову форму інформація використовується програмою для формування та друку первинної (паперової) форми документу і автоматичного формування бухгалтерських проводок. Режим "Конфигурация" включає документи різних видів:

- призначені лише для введення, зберігання і друку первинних документів ("Платежное поручение', "Договор"};

- документи, які крім введення даних первинних документів, виконують автоматичне формування проводок ("Ввод в эксплуатацию", "Приходный кассовый ордер");

- регламентовані документи, які не містять ніяких даних, а використовуються виключно для автоматичного формування проводок ("Финансовые результаты").

Відображенням бази даних програми "1С: Предприятие 7.7" є журнал операцій, що має вигляд списку господарських операцій, які відбулись на підприємстві (див. рис. 4.7). Кожному рядку журналу відповідає одна операція. Структура журналу операцій задається на етапі конфігурування, але для кожної операції зазначається номер, назва виду документа, якому належить операція, дата здійснення операції (дата документу), час, сума операції, користувач, що виконав операцію та зміст операції. "Журнал операций" безпосередньо пов'язаний з "Журналом проводок", що містить проводки, які відповідають операціям.

Основними реквізитами журналу проводок є: дата операції (документу); час операції (документу); назва виду документа, якому належить операція.

Використання номера журналу дозволяє поділити всі проводки на групи за їх належністю: проводки, що стосуються тільки розрахунку заробітної плати; проводки, що відображають облік основних засобів тощо.

В програмі реалізовано можливість роботи як з регламентованими, так і зі стандартними звітами.

В типову конфігурацію включено набір стандартних звітів. Стандартні звіти - це цілісна система, яка дозволяє формувати одні звіти на підставі інших, деталізуючи дані звіту. Вони призначені для отримання даних за підсумками по бухгалтерських проводках в різних розрізах. Такі звіти можуть бути складені при використанні Плану рахунків бухгалтерського обліку, що використовується в програмі, незалежно від змісту та призначення конкретних рахунків. Стандартні звіти можуть застосовуватись для отримання як узагальненої, так і детальної Інформації по будь-яких ділянках обліку.

Для роботи зі звітами використовується пункт меню "Отчетность", при чому на екран видається діалогова форма налагодження параметру звіту.

В ній потрібно ввести значення параметрів, що визначають склад даних, які входять до звіту (період, за який видаватимуться дані бухгалтерського обліку, шляхом введення початкової та кінцевої дати, інші параметри, (наприклад, тип валюти).

Програма також надає можливість збереження сукупності параметрів для звіту заданого виду для подальшого використання, І можливість деталізації (розшифровки) звітів при його перегляді. На найнижчому рівні деталізації здійснюється перехід