(людино – днів):
в тому числі цілоденні простої – 130.
Сума всіх неявок – 18874;
із них: - чергові відпустки – 3330;
- святкові і вихідні дні – 11533.
Визначити:
1) календарний і максимально – можливий фонди робочого часу;
2) коефіцієнт використання максимально – можливого фонду робочого часу;
3) середньооблікове число робітників.
Задача 7
Приводяться такі дані про відпрацьований час в окремі зміни за 2 місяці (л/д):
Січень лютий
в I зміну – 20000 21000;
в II зміну – 18000 20500;
в III зміну – 15000 14500.
На підприємстві 950 робочих місць. Підприємство працювало в січні – 24 дні, в лютому – 22 дні.
Визначити коефіцієнт змінності, безперервності та інтегральний коефіцієнт використання робочих місць.
Задача 8
На підприємстві відпрацьовано людино – днів в окремі зміни за місяць: в I зміну – 16000, в II – 13600, в III зміну – 12000. На підприємстві 800 робочих місць.
Підприємство працювало 24 дні.
Визначити:
Коефіцієнт змінності.
Коефіцієнт використання змінного режиму.
Коефіцієнт безперервності.
Задача 9
Приводяться такі дані по заводу залізобетонних виробів: |
I квартал | ІІ
квартал | III квартал | Жовтень
середньоспискове
число робітників | 1050 | 1056 | 1054 | 1051
Визначити середньооблікове число робітників за період з початку року.
Задача 10
В списках підприємства рахувалося щоденно з 1 по 10 квітня 3000 чоловік, з 11 по 30 квітня 2980 чоловік.
Визначити середньооблікове число працівників.
Задача 11
На основі нижчеприведених даних визначити відповідність середнього тарифного розряду робітників середньому тарифному розряду роботи.
Розряд
робітників
Розряд робіт |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Всього
1
2
3
4
5
6 | 16
8
3
-
-
- | 6
21
8
-
-
- | -
-
9
1
-
- | 7
3
-
40
-
20 | -
-
12
8
20
- | -
-
-
-
8
10 | 29
32
32
49
28
30
Всього | 27 | 35 | 10 | 70 | 40 | 1/8 | 200
Задача 12
На основі нижчеприведених даних розрахувати внутрішньорічні індекси сезонності за місяцями та провести аналітичне вирівнювання по рівнянню прямої.
Місяці | Середньомісячна чисельність працівників
1 –й рік | 2 –й рік | 3 –й рік
Січень | 80 | 90 | 120
Лютий | 82 | 93 | 120
Березень | 84 | 100 | 140
Квітень | 90 | 120 | 150
Травень | 100 | 130 | 160
Червень | 120 | 150 | 170
Липень | 130 | 170 | 180
Серпень | 170 | 170 | 180
Вересень | 160 | 170 | 170
Жовтень | 130 | 150 | 170
Листопад | 100 | 120 | 160
Грудень | 100 | 120 | 160
Задача 13
Є такі дані по підприємству за два роки:
Показник | I рік | II рік
Середньооблікова чисельність робітників, чол. | 400 | 400
Кількість відпрацьованих:
людино-днів | 9000 | 8400
людино-годин | 63000 | 55860
Визначати:
Фактичну тривалість робочого дня при встановленому восьмигодинному дні.
Коефіцієнт використання встановленої тривалості робочого дня.
Середню тривалість робочого місяця по роках.
Інтегральний коефіцієнт використання робочого часу.
Тема 3.2. Статистика продуктивності праці
Під продуктивністю праці необхідно розуміти результативність контрактної праці, ефективність цілеспрямованої виробничої діяльності при виробництві матеріальних благ протягом певного періоду часу.
Рівень продуктивності праці характеризується кількістю виготовленої продукції за одиницю часу, або затратами часу на виробництво одиниці продукції.
Існують прямі і зворотні рівні продуктивності праці.
Пряму величину рівня продуктивності праці можна обчислити за допомогою такої формули:
w = ,
де q – обсяг виготовленої продукції;
T – затрати робочого часу.
Зворотні рівні продуктивності праці обчислюють як відношення затрат часу до обсягу виготовленої продукції:
t = .
В статистиці обчислюють середньогодинний, середньоденний, середньомісячний, середньоквартальний і середньорічний виробіток.
Середньогодинний виробіток обчислюють як відношення обсягу виготовленої продукції до кількості відпрацьованих людино – годин.
Середньоденний виробіток обчислюють як відношення обсягу виготовленої продукції до кількості відпрацьованих людино – днів.
Середньомісячний (квартальний, річний) виробіток обчислюють як відношення обсягу виготовленої продукції до середньооблікової кількості промислово – виробничого персоналу.
Для вивчення динаміки продуктивності праці використовують натуральні, трудові і вартісні індекси продуктивності праці.
Індивідуальні індекси продуктивності праці обчислюють за допомогою таких формул:
iw = : або it = :
Крім індивідуальних індексів, динаміка продуктивності праці вивчається також за допомогою загальних індексів змінного, постійного складу та структурних зрушень.
Загальний індекс продуктивності праці змінного складу (натуральний) визначають за допомогою формули:
У W1 dT1
Iw = ,
У Wo dTo
де dT1 та dTo – питома вага відпрацьованого часу у кожному підприємству (цеху), зокрема, в загальних затратах часу;
У W1dT1, і У WodTo – середній виробіток відповідно в звітному і базовому періодах.
Загальний натуральний індекс продуктивності праці постійного складу визначають за формулою:
У W1 dT1
Iw = ,
У Wo dT1
де У WodT1 – середній виробіток базового періоду при долі затрат праці звітного періоду.
Для виявлення впливу структурних зрушень на продуктивність праці використовують натуральний індекс структурних зрушень:
У Wo dT1
Idw = .
У Wo dTo
Між індексами змінного, постійного складу і структурних зрушень існує взаємозв’язок:
У W1dT1 У W1dT1 У WodT1
: = .
У WodTo У WodT1 У WodTo
Динаміку продуктивності праці можна вивчати використовуючи також трудові індекси постійного, змінного складу та структурних зрушень.
Трудовий індекс продуктивності праці змінного складу обчислюють за допомогою формули:
to У todqo
IW = = ,
t1 У t1dq1
де У todqo і У t1dq1 – середня трудомісткість одиниці продукції в базовому і звітному періодах.
Формула індексу продуктивності праці постійного складу має такий вигляд:
У todq1
IW = .
У t1dq1
Індекс впливу структурних зрушень можна обчислити шляхом ділення індексу змінного складу на індекс постійного складу:
У todqo У todq1 У todqo
Idw = : = .
У t1dq1 У t1dq1 У todq1
Для визначення впливу асортименту продукції на динаміку продуктивності праці використовують формулу:
У to q1 У to qo
Iв. пл. асорт. =