складу | ksk | C | 1 | 1 | +
2 | назва складу | nskl | C | 20 | 20
Назва файлу “Перевід”
Ідентифікатор OPER
Тип машиного носія МД
Табл. 4.6. Структура запису файлу OPER
№ |
Назва реквізиту | Умовне позначення
Фор- Прог-
мула рама |
Тип | Довжина
символів
цілі дроб. байт | Ключ впоряд
кування
1 | код один виміру | kodv | С | 2 | 2 | +
2 | код облік один виміру | koodv | C | 2 | 2 | +
3 | коеф. переводу | koef | N | 3 | 3
4 | назва один виміру | nov | C | 10 | 10
Назва файлу “Залишок”
Ідентифікатор RZAL
Тип машиного носія МД
Табл. 4.7. Структура запису файлу RZAL
№ |
Назва реквізиту | Умовне позначення
Фор- Прог-
мула рама |
Тип | Довжина
символів
цілі дроб. байт | Ключ впоряд
кування
1 | код складу | kskl | С | 2 | 2 | +
2 | номенклат № | nomn | C | 2 | 2 | +
3 | дата | data | D | 6 | 8 | +
4 | кількість | kil | N | 5 | 5
Назва файлу “Підрозділ”
Ідентифікатор DPDR
Тип машиного носія МД
Табл. 4.8. Структура запису файлу DPDR
№ |
Назва реквізиту | Умовне позначення
Фор- Прог-
мула рама |
Тип | Довжина
символів
цілі дроб. байт | Ключ впоряд
кування
1 | код підрозділу | kpid | C | 3 | 3 | +
2 | назва підрозділу | npid | C | 20 | 20
Назва файлу “Отримувач”
Ідентифікатор DOTR
Тип машиного носія МД
Табл. 4.9. Структура запису файлу DOTR
№ |
Назва реквізиту | Умовне позначення
Фор- Прог-
мула рама |
Тип | Довжина
символів
цілі дроб. байт | Ключ впоряд
кування
1 | код отримувача | kotr | C | 3 | 3 | +
2 | назва отримувача | notr | C | 20 | 20
Назва файлу “Операція”
Ідентифікатор DOPR
Тип машиного носія МД
Табл. 4.10. Структура запису файлу DOPR
№ |
Назва реквізиту | Умовне позначення
Фор- Прог-
мула рама |
Тип | Довжина
символів
цілі дроб. байт | Ключ впоряд
кування
1 | код операції | kop | C | 1 | 1 | +
3 | осн рахунок | osr | C | 2 | 2 | +
4 | суб рахунок осн рахунку | sror | C | 2 | 2 | +
5 | коресп рахунок | kr | C | 2 | 2
6 | суб рахунок коресп рахунку | srkr | D | 2 | 2
5. Проектування модулів перетворення даних.
Для розвязку задачі випуску готової продукції доцільно використовувати діалоговий режим обробки інформації, оскільки в основі даного режиму лежить взаємодія людини і машини, за допомогою передачі і прийому повідомлень через термінальний пристрій. При такій обробці забезпечується:
незалежний звязок людини і операційної системи через прийом і видачу повідомлень;
пошук необхідних користувачу даних чи програм;
швидка переробка операційною системою прийнятих повідомлень і передача результатів користувачу;
активний вплив користувача на хід і порядок виконання технологічних операцій переробки даних;
При даному режимі розвязку задачі можна виділити пять розрахункових модулів, які подані в додатку 9. Даний модуль містить сукупність підмодулів, таких як: модуль вводу, модуль корегування довідників, модуль розрахунку та модуль друку. Вхідною інформацією для модуля є файли бази даних: VRUX, DDOK, DPRO, OPER, DOPR, DSKL, DOTR, які формуються на основі вхідних документів: ”Накладної на здачу готової продукції на склад” та “Накладної на видачу готової продукції зі складу” (здійснення першого підмодуля). Результатом виконання другого підмодуля буде проведення корегування довідників. Після реалізації третього підмодуля (розрахунку) сформується файл бази даних RZAL. Кінцевим результатом модуля буде друк “Відомості наявності готової продукції на складі”, “Відомості надходження готової продукції на склад”, “Відомості вибуття готової продукції зі складу” та “Сальдової відомості”.
Висновки
При автоматизації будь-якого процесу, що включає управління даними, виникає необхідність розробки технологій збору, зберігання та обробки інформації. Одним із методів рішення цієї задачі - є створення автоматизованих комплексів на основі системи управління базами даних. Така технологія дозволяє швидко і ефективно управляти масивами та потоками інформації.
Виконанння діалогового режиму при проектуванні сприяє найкращому поєднанню можливостей людини та ЕОМ у процесі розвязування багатьох задач.
Так діалоговий режим спілкування людини з базами даних АСУ забезпечує:
можливість перегляду різних комбінацій пошукових ознак у запиті;
покращення характеристик вихідних даних за рахунок оперативного користування запиту з терміналу;
можливість розширення, звуження або зміни напрямку пошуку одразу після отримання результатів;
багатоплановість точок доступу;
швидкий доступ до рідковикористовуваної інформації;
оперативний аналіз з вихідної інформації;
В курсовому проекті спроектовано розвязування задачі випуску готової продукції.
В першому розділі проекту приведено теоретичні відомості щодо проектування; в другому - проведена формалізація економічних процесів; в третьому і четвертому відповідно - проектування позамашинної та внутрімашинної інформаційної бази, в пятому - проектування модулів перетворення даних.
Література.
Бухгалтерський облік в умовах реформування економіки під ред. Г.П. Журавля та ін. - К: ІСД МОУ 1995 -380с.
Волков С.И., Романов А.Н. Организация машинной обработки экономической информации. - М: Финансы и статистика, 1988 - 399с.
Економічний аналіз діяльності промислових підприємств та обєднань. під ред. Шкарабана С.І. - К: НМК ВО, 1992 - 236с.
Модин А.А. и др. Справочник разработчика АСУ - М: Высшая школа, 1990 -189с.
Научные основы организации управления и построения АСУ под ред. В.О. Крилова, - М: Высшая школа, 1990 -278с.
Одинцов Б.Е. Экономическая информатика, - Х: , 1996 –220с.
Технология обработки данных в АСУ (пособие оператору) - К: Техника 1987 -160с.
Додаток1