Все вищесказане стосується не лише заробітної плати і обов'язкових зборів, з нею пов'язаних: всі інші елементи витрат теж реєструються тільки за місцем їх виникнення (здійснення). Наприклад, такий елемент витрат, як електроенергія, може зустрітися як на р.20 (наприклад, силова електроенергія, без якої промислове обладнання не працює), так і на р.р. 25, 26 (наприклад, витрати на освітлення офісних приміщень).

Так елементи витрат розгалужуються по різних бухгалтерських рахунках, котрі означають місце виникнення цих витрат, або, якщо можна так сказати, причину їх понесення.

Однак не варто думати, що бухгалтерові вкрай потрібна така точність, проте, якщо є можливість, її дотримуватись не завадить. Все залежить від структури підприємства, організації виробництва і управління, почуття відповідальності у керівників різних рівнів та від багатьох інших факторів. Порядок у бухгалтерії завжди свідчить про порядок на підприємстві.

Домовимося вважати, що на цей час кредитові обороти по вищезгаданих реєстрах (крім десятого) вже рознесено по головній книзі в дебет різних кореспондуючих рахунків, а самі реєстри №№1, 2, 3, 4, 6, 7 відкладено в бік. Ж.-О. №8 з наведених раніше причин ще не може бути повністю закритим по ра-хунках обліку податків (68) і дивідендів (75/2), але обороти по всіх інших рахунках, котрі проходять по восьмому журналу (наприклад, р.76), необхідно закрити і також рознести по головній книзі. Крім того, якщо в оборотах по кредиту р.68 трапиться кореспонденція з затратними рахунками, то підсумки по цих колонках теж слід занести до відповідних цим рахункам сторінок головної книги. Все щойно сказане новачкам може здатися не вартим уваги, але це дуже важливо запам'ятати, хоча припускаю, що новачок може не зрозуміти навіщо. Усвідомлення необхідності дотримання саме такого порядку може настати лише з часом, коли у нього з'явиться можливість перевірити це на практиці.

Втім, щоб не ускладнювати собі життя, бухгалтер може розрахунки по дивідендах винести за рамки восьмого журналу. Тобто аналітичній відомості цих розрахунків присвоїти номер десь після п'ятнадцятого, коли відомі будуть всі прибутки і збитки. Річ у тому, що реєстр розрахунків по дивідендах ще не знайшов свого постійного місця в нашій обліковій системі, оскільки є порівняно новим: за радянських часів поняття дивідендів взагалі не існувало з відомих кожному причин.

Можна було б і розрахунки з бюджетом винести за рамки Ж.-О. №8, якби в кредитових оборотах р.68 не траплялася кореспонденція з витратними рахунками. Але цього зробити неможливо, оскільки деякі податки і збори нараховуються за рахунок збільшення витратної частини в ціні кінцевого продукту. А всі витрати повинні, так би мовити, "зустрітися" у Ж.-О. №10. Отже, по завершенні формування цього реєстру до складу витрат вже нічого не додається.

Назви статей, наведених у таблиці, досить приблизні. Все залежить від того, наскільки та чи інша інформація потрібна на підприємстві для внутрішнього користування. До речі, такий приклад ведення десятого журналу - частина так званого управлінського обліку, оскільки записи тут можна якнайдокладніше деталізувати, і не тільки за місцями виникнення витрат, а й за видами продукції (робіт, послуг). Витратних рахунків і субрахунків може бути як завгодно багато залежно від організаційно-управлінської структури підприємства і видів його діяльності, а може бути лише один - це внутрішня справа підприємства. З цих же причин неможливо дати універсальний рецепт ведення десятого журналу, який би підходив для кожного підприємства. З упевненістю можна сказати лише одне: сторінок у Ж.-О. №10 повинно бути не менше кількості витратних рахунків (субрахунків) у головній книзі; кількість кореспондуючих рахунків (субрахунків), з кредиту яких списуються різні витрати, також визначає головний бухгалтер в міру облікової необхідності; назви статей витрат нехай визначить економіст - це повинно узгоджуватися з потребами не тільки статистичної звітності, але й внутрішнього аналізу господарської діяльності.

Взагалі, розробка макета десятого журналу - робота доволі цікава, бо вона творча, хоча й копітка, бо повинна враховувати всі потреби внутрішнього і зовнішнього користування.

Підсумки оборотів з кредиту кожного з кореспондуючих рахунків заносяться до головної книги на сторінку оборотів по дебету даного витратного. Таким чином, виходить, що у головній книзі по дебетах витратних рахунків стоять ті ж самі дані, що й на відповідній сторінці десятого журналу; з тією лише різницею, що у головній книзі зареєстровані підсумки одним рядком, а відповідна сторінка журналу розшифровує їх за статтями.

Що стосується додаткових даних, зазначених під заголовком "По інших журналах-ордерах", то ці дані заносяться до десятого журналу, як довідкові, а не такі, що потребують розноски. Ці записи, завдяки правилам облікової послідовності, на яких я наголошувала вище, є вже рознесеними по сторінках витратних рахунків головної книги - отже, у десятому журналі беруться до уваги лише як складові частини статей витрат.

Колонка "Разом за місяць", сподіваюсь, пояснень не потребує. Дані по колонці "Разом з початку року" знаходяться як сума колонки "Разом за місяць" і колонки "Разом з початку року", взятої з журналу за попередній місяць. Так збираються витрати по статтях наростаючим підсумком з початку року.

Нехай у читачів не складеться враження, що Ж.-О. №10 містить лише