у порівняно однакових виробничих умовах вбере в себе однакову кількість витрат що в Україні, що в Америці. Тут я не говорю про досягнення їхніх супертехнологій або якісь непринципові відхилення у рецептурі - це деталі, важливим є лише те, що елементи витрат в цілому одні і ті самі, а за якими ознаками їх класифікувати - це питання взаємної домовленості.
Хочете, щоб вас розуміли американці? Назвіть прямі витрати змінними, накладні - постійними, цехові - операційними, загальногосподарські - адміністративними, а з останніх виділіть маркетингові - і з взаєморозумінням за океаном у вас буде все гаразд.
У продовження розмови про назви рахунків і їх незмінну суть поговоримо про рахунок, який у нас прийнято називати "Реалізація", тобто р. 46. Кому здається, що його неможливо відшукати в системах обліку інших країн, той глибоко помиляється. Там можна не побачити точно такої назви, і звісно ж, ймовірність зустріти її під номером 46 дорівнює нулю, але будь-яка облікова система, що базується на методі подвійного запису, не може не передбачати наявності рахунка, на якому мають "зважуватися" доходи і витрати.
Американські бухгалтери цей рахунок називають майже так само коротко: "Доходи від реалізації". У британців назва його довга і не дуже конкретна, хоча теж зрозуміла, - "Рахунок продажів і прибутків та збитків" - ось так все одразу. Дані цього рахунка іноді називають "Звітом про фінансові результати". Нічого дивного: наш звіт про фінансові результати набирається з даних оборотів рахунка "Реалізація".
Відкрийте головну книгу на сторінці р.46 і побачите справжній звіт про фінансові результати за будь-який період з початку року. До речі, ви звертали увагу, шановні читачі, що стандартна сторінка головної книги містить рядків рівно стільки, скільки потрібно, щоб записати дванадцять місяців плюс підсумки оборотів по рахунках за кожен квартал, 9 місяців, рік? Ось так: січень, лютий, березень, а потім рядок "Разом за I квартал"; квітень, травень, червень, "Разом за II квартал" і ще один рядок "Разом за півріччя" тощо. Рядків якраз вистачить. Мало хто це помічає, а ще менше бухгалтерів, котрі б не лінувалися записувати підсумки оборотів за кожен квартал і відповідний період з початку року. Зрозуміло, що такі підсумки потрібно підбивати далеко не по всіх рахунках, але по рахунках реалізації, витрат або податків - рекомендую, це дуже зручно. Тоді ваша головна книга цілком відповідатиме своїй назві, адже вона є найважливішим синтетичним реєстром фінансово-майнового стану. В цьому разі я говорю лише про облік, що виконується в ручному режимі, оскільки для комп'ютерів такої проблеми взагалі не існує: видати на будь-який час обороти за будь-який період з початку року по будь-яких рахунках - це чи не найлегше завдання для ЕОМ.
Сумою оборотів по кредиту р.46 показані доходи від реалізації, точніше, надходження: грошові, негрошові і в кредит (див. один з попередніх уроків). Суми оборотів по дебету - зменшення цих доходів на величини: ПДВ, акцизів та собівартості виготовлення в частині, що припадає на реалізацію (для виробничих видів діяльності), або собівартості реалізованих товарів і суми витрат на реалізацію (для торгівлі).
Непрямі (операційні, адміністративні і маркетингові) витрати перед тим, як бути списаними в реалізацію (дебет р.46), спочатку потрапляють на р.20, тобто додаються до прямих витрат. Правильно це чи ні - питання спірне, однак фахівці вважають, що в дебетових оборотах р.46 кожен вид витрат зручніше виділяти окремо, не змішуючи прямі витрати на реалізацію з операційними, адміністративними і маркетинговими. Така незначна зміна в записах могла б полегшити економічний аналіз, адже саме накладні витрати, через свою постійність, хоча й відносну, мають найбільший вплив на щомісячні зміни в фінансових результатах. Можливо, з цих міркувань звіт про прибутки та збитки зарубіжного зразка (income statement) містить окремі рядки для різних груп витрат: змінних, операційних, адміністративних і маркетингових.
Тепер підіб'ємо підсумки декількох останніх уроків. Але спочатку відповім на запитання, яке доводиться чути найчастіше з тих пір, як нове поняття "валові витрати" дещо витіснило до того часу всім зрозуміле поняття собівартості. Зрозуміле, тому що "законність" віднесення тих чи інших елементів витрат регламентувалася спеціальним нормативним документом. Документ більше не діє, і дехто розгубився: як правильно чинити, виводячи балансовий прибуток, якщо величина собівартості ніким не контролюється? Відповідь дуже проста: до собівартості кінцевого продукту може відноситися все, без чого цей продукт не може бути виготовленим. Не більше того і не менше. В ринкових умовах неможливо виправдовувати високу неконкурентоспроможну ціну своєї продукції підвищеними витратами, на які слід спочатку заробити капітал, тобто створити відповідні джерела фінансування. Так відокремлюється собівартість від прибутку.
Облік грошових коштів зав'язує "вузол" бухгалтерського мережива, облік розрахунків по придбанню різних активів показує зв'язок між грошовими коштами і тими активами, на які вони перетворилися. Поточні активи поступово витрачаються на потреби статутної діяльності, а їх вартість переноситься на ціну кінцевого продукту, отже, рано чи пізно компенсується покупцями.
Від грошових коштів до розрахунків, від розрахунків до собівартості і формування фінансових результатів - так починається і завершується будь-який цикл виробничої, торговельної чи іншої діяльності підприємства.
У такому ж порядку здійснюється і бухгалтерський облік, але така послідовність облікових етапів, як правило, не помічається через
