що перший складають в основному за даними поточного обліку, а показники річного балансу обов'язково підтверджуються результатами інвентаризації, що забезпечує їх достовірність.
Баланс та інші форми звітності підписуються керівником підприємства і головним бухгалтером, а у випадку відсутності на підприємстві бухгалтерської служби, - керівником спеціалізованої організації або спеціалістом, які за угодою виконували роботу з ведення бухгалтерського обліку і складання звітності. Особи, які підписали звітність, несуть повну відповідальність за достовірність звітних показників.
Підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність:
органам, до сфери управління яких вони належать;
трудовим колективам (на їх вимогу);
власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено законом;
органам виконавчої влади та іншим користувачам відповідно до законодавства. Строки подання фінансової звітності встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Фінансова звітність не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством. Відкриті акціонерні товариства, підприємства-емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні і фондові біржі, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов'язані не пізніше 1 липня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність і консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань.
Контроль за дотриманням законодавства про бухгалтерський облік і звітність в Україні здійснюється відповідними органами в межах їх повноважень, передбачених законами.
Відповідні органи при перевірці поданої на їх адресу звітності встановлюють правильність оформлення звіту і звітних даних; наявність всіх звітних форм; взаємозв'язок і погодженість між окремими показниками.
Затвердження звітності підприємства відповідним органом оформляється актом (висновком), у якому дається також оцінка діяльності підприємства та пропозиції щодо підвищення ефективності його діяльності.
Виправлення показників, що відносяться до звітного періоду і які зумовлюють зміни окремих облікових записів підприємства, називається реформацією.
3. Структура і зміст балансу
Основною формою фінансової звітності є баланс. Зміст і форма балансу, а також загальні вимоги до розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженим наказом Мінфіну України від 31.03.99 № 87.
З метою одержання інформації, необхідної для управління і контролю, статті активу балансу згруповано у три розділи, пасиву - у п'ять розділів.
Розділ І "Необоротні активи" характеризується такими статтями.
У статті "Нематеріальні активи" відображають вартість об'єктів, які належать до складу нематеріальних активів. У цій статті відображають окремо: первинну і залишкову вартість нематеріальних активів, а також нараховану суму зносу. Залишкова вартість нематеріальних активів визначається як різниця між первинною вартістю і сумою нарахованого зносу. До підсумку балансу нематеріальні активи включаються за залишковою вартістю.
У статті "Незавершене будівництво" відображається вартість незавершеного будівництва (включаючи обладнання для монтажу), яке здійснюється для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва.
У статті "Основні засоби" відображається вартість власних і одержаних на умовах фінансового лізингу об'єктів і цілісних майнових комплексів. У цій статті наводяться окремо: первинна вартість, сума нарахованого зносу і залишкова вартість основних засобів. До підсумку балансу основні засоби включаються за залишковою вартістю.
У статті "Довгострокові фінансові інвестиції" відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також всі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який час.
Оборотні активи у розділі II балансу відображаються статтями: "Запаси", "Дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги", "Дебіторська заборгованість по розрахунках" (з бюджетом, по виданих авансах, нарахованих доходах тощо), "Поточні фінансові інвестиції", "Грошові кошти та їх еквіваленти" (в касі, на поточних та інших рахунках в банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів).
Витрати, які мали місце у звітному або попередніх звітних періодах, але належать до наступних звітних періодів, відображаються у розділі ПІ "Витрати майбутніх періодів" активу балансу.
Статті пасиву балансу об'єднані відповідно у п'ять розділів: І "Власний капітал", II "Забезпечення наступних витрат і платежів", III "Довгострокові зобов'язання", IV "Поточні зобов'язання", V "Доходи майбутніх періодів".
Власний капітал розділу І пасиву балансу характеризується такими статтями: "Статутний капітал", "Пайовий капітал", "Додатковий капітал", "Резервний капітал", "Нерозподілений капітал", "Вилучений капітал", "Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)".
У статті "Статутний капітал" відображається зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які являються внеском власників (учасників) в капітал підприємства.
Додатковий капітал характеризується двома статтями. У статті "Додатковий вкладений капітал" акціонерні товариства відображають суму, на яку вартість реалізованих випущених акцій перевищує їх номінальну вартість (аналогічно розумінню "Емісійний дохід").
У статті "Інший додатковий капітал" відображають суми дооцінки необоротних активів; вартість активів, безоплатно одержаних підприємством від інших юридичних і фізичних осіб, та інший додатковий капітал.
У статті "Резервний капітал" відображають суму резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.
У статті "Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)" показують суму прибутку, яка реінвестована у підприємство (або суму непокритого збитку). При цьому суму непокритого збитку наводять у дужках і віднімають при визначенні підсумку балансу.
У статті "Неоплачений капітал" відображають суму заборгованості власників (учасників) по внесках до статутного капіталу. Цю суму показують в дужках і віднімають при визначенні власного капіталу.
У статті "Вилучений капітал" господарські товариства відображають вартість акцій власної емісії (або паїв), викуплених товариством у його учасників. Суму вилученого капіталу наводять у дужках і віднімають при визначенні підсумку власного капіталу.
Отже, сума власного капіталу підприємства на звітну дату за даними розділу І пасиву балансу визначається шляхом додавання до суми статутного капіталу сум резервного і додаткового капіталу та нерозподіленого прибутку і відніманням з одержаної суми непокритого збитку, неоплаченого і вилученого капіталу.
У розділі II "Забезпечення наступних витрат і платежів" пасиву балансу відображаються нараховані