Ця версія пояснення має перевагу не лише тому, що в ньому збігається написання імен і символів на гербі. В даному випадку історично достовірним є те, що першими біржами були зібрання власників грошово-обмінних контор для операцій з монетами і злитками коштовних металів. Основна перевага цієї версії полягає в тому, що вона дає близьке за змістом тлумачення.

В російській мові це слово також цікаво трактується. У відомому словнику Володимира Дали "Толковнй словарь живаго великорус-ского язьїка" (кінець ХІХ-го ст.) зустрічаємо такі пояснення:

1) будівля або місце, де у визначений час збираються купці за торговель-ними справами;

2) саме зібрання;

3) час зібрання купців.

Не будучи економістом і тим більше біржовиком, В.І. Даль зумів коротко і доступно розтлумачити загальноприйняте вживання слова.

Сьогодні всі ці пояснення терміну зберігаються, хоча й допов-нилися новими тлумаченнями. Найважливішим є те, що і профе-сіонали, і аматори визнають три основних значення біржі:

- об'єднання комерційних посередників;

- місце торгів;

- гуртовий ринок.

Історично початковою формою гуртової торгівлі була караванна, яку пізніше замінила ярмаркова, яку в свою чергу витіснила, хоча й не повністю, біржова. Основна різниця між цими трьома різно-видами гуртової .торгівлі, полягає ..у їх регулярності. Караванна форма була епізодичною, ярмаркова - періодичною. Біржа ж є стаціонарним торговельним місцем з фіксованими днями та годинами роботи.

У середні віки, що характеризувались розпадом звичних зв'язків і поділом ринку, з'являються спочатку дрібні, а потім і більші за розміром ярмарки, про скликання яких попередньо повідомляли І точно визначали час і місце їх проведення. Регіональні ярмарки організовували купці, ремісники з допомогою феодальних управи-телів. "Люди із запорошеними ступнями" - негоціанти, мандрівні комерсанти, що готували умови для концентрації великих партій товарів - були прообразом брокерів-приймальників замовлень, чиї контори та фірми сьогодні розташовані в місцях економічної актив-ності у будь-якому куточку земної кулі.

Так виникає поняття організованого ринку - тобто впорядко-ваного ринку, який характеризується такими ознаками (рис. 1.1):

- наявність організації, яка керує ринком;

- концентрація попиту і пропозиції в просторі та часі;

- наявність правил торгівлі щодо укладання угод і розрахунків за ними;

- регулювання з боку держави та саморегулювання.

1.2 Суть біржі та її економічна природа

Найважливішими рисами середньовічної ярмарки, що збереглися й у сучасній комерційній діяльності, були принципи саморегулювання та арбітражу, а також формалізовані торговельні процеси. У ередньовічній Англії законодавство визначало стандарти (правила, вимоги) поведінки, що влаштовували місцеву владу. Ці вимоги були мінімальними, але вони становили основу загальноприйнятої практики оформлення угод, торговельних рахун-ків, фрахтових, складських розписок і квитанцій, акредитивів, актів про передачу та інших торговельних документів.

Біржі класифікують за видами біржових товарів, принципами організації, правовим статусом, фірмою участі торговців у біржових торгах, асортиментом товарів, роллю та місцем у світові, торгівлі, сферою діяльності, видами угод (рис. 1.3).

Згідно першої ознаки біржі класифікують на товарні, товарно-сировинні (в Україні до цього виду відносять аграрні, фондові та валютні). Автор не поділяє думок тих дослідників, які до цієї класифікації відносять ще й біржі праці. Останні мають зовсім іншу економічну сутність і є кадровими агенціями.

Згідно ЗУ "Про товарну біржу" ...товарна біржа є організацією, котра об'єднує юридичних та фізичних осіб, які здійснюють виробничу та комерційну діяльність, і має. за мету надання послуг в укладанні біржових угод, виявленні товарних цін, попиту та пропозиції на товари, вивчення, впорядкування та спрощення товарообороту і пов'язаних з ним торговельних операцій" .

На фондових біржах здійснюються операції з найліквіднішими масовими цінними паперами, які за умовами емісії мають вторинне обертання, як-от, акції акціонерних товариств відкритого типу, державні облігації, казначейські зобов'язання та векселі тощо.

На валютних біржах, яких до речі на світових ринках майже немає, за виключенням бірж у постсоціалістичних країнах, торгують значними за обсягами контрактами з іноземною валютою.

В Україні на 1.01.2000 р. за даними Держкомстату налічувалося 365 бірж6, з них п'ять фондових (Міжбанківська валютна також має статус фондової), а решта - товарні, товарно-сировинні й аграрні. Як бачимо процес створення бірж після фінансової кризи 1998 р. не припинився. Він триває і досі. За період 2000-2002 рр. кількість бірж зросла на 46 одиниць. Товарні біржі мають право торгувати цінними паперами за умови відкриття фондового відділу та отримання відповідних ліцензій від Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

За другою ознакою, яка характеризується ступенем участі держави у біржовій торгівлі, біржі поділяють на три види:

1) публічні (державні),

2) приватні організації торговців,

3) змішані.

Державні біржі засновуються органами державної влади (товарні -Міністерством економіки, фондові - Міністерством фінансів тощо). Такі біржі розповсюджені в Європі, у Франції, Нідерландах, Бельгії. Щодо Франції, то після сумнозвісного краху фінансової системи за часів Джона Ло (1719 р.) Кодексом Наполеона були заборонені приватні біржі. Дані біржі є загальнодоступними для всіх бажаючих укласти біржову угоду. Для цього вони повинні звернутися до службовців біржі. Біржова діяльність регламентується законодавством і знаходиться під контролем держави.

Приватні біржі засновуються торговцями, які створюють біржову корпорацію, лише вони мають доступ до торгівлі, всі інші повинні укладати угоди через посередництво членів біржі. Якщо перший вид бірж прийнято називати європейським, то другий - англо-американським, оскільки такі біржі працюють у Англії та США.

Сьогодні майже не залишилося приватних бірж, які працюють на принципах саморегулювання, і у їх діяльність