- наявність сучасних засобів зв'язку для отримання й передачі інформації;

- організація процедури клірингу та фінансових гарантій виконання біржових угод;

- наявність ліквідних біржових контрактів (спотових, ф'ючерсних та опціонних);

- продумана процедура оперативного укладання угод.

В умовах вибухового розвитку комп'ютерних технологій та глобальних мереж, наявність приміщення поступово втрачає актуальність, їй на зміну приходять віртуальні комп'ютерні біржі. Однак економічної суті від цього біржа не втрачає. Концентрація попиту та пропозиції у цьому випадку відбувається у глобальному масштабі, причому тривалість біржової сесії складає 24 години на добу. Сьогодні та в значний період часу у третьому тисячолітті провідну роль у світовій біржовій торгівлі відіграватимуть біржі, на яких присутність торговців є обов'язковою. Хоча конкуренція між біржами та бурхливий розвиток он-лайнових торговельних систем сприяють прискореному переходу від "голосових" торгів до електронних.

Організація біржової зали є практично однаковою; для всіх типів бірж світу. Як і раніше, біржа в першу чергу є місцем, де зустріча-ються продавці та покупці біржових контрактів для укладання біржових угод. Процедура групування замовлень сьогодні, як правило, відбувається за межами біржі.

В результаті можна виділити дві групи робочих органів біржі центральні та периферійні. До перших належать відділення та філії брокерських фірм та контор, брокерських і комісійних будинків та самостійних брокерів (introducing brokers), які організовують процес приймання та оформлення замовлень на укладання біржових угод. До других - безпосередні служби, які організовують торги у біржовій залі.

З юридичної точки зору біржі у всіх країнах є офіційно за-реєстрованими організаціями, створеними у різних правових _ формах. Найчастіше використовують товариства з обмеженою відповідальністю або акціонерні товариства. Біржа - самостійний спеціалізований заклад, юридична особа, що виражає інтереси добровільного об'єднання комерційних посередників та їх служ-бовців для проведення торговельних операцій у спеціальному місці за спільно виробленими правилами.

Члени біржі організовують колектив, співтовариство або асоціа-цію, в основному фізичних осіб, які виступають співвласниками та одночасно власниками вступних та щорічних пайових внесків. У розвинутих країнах світу біржі мають статус неприбуткових, некомерційних корпорацій, отримують суттєві податкові пільги. Висо-кий рівень конкуренції між біржами призводить до того, що вони уже не можуть існувати у статусі безприбуткових організацій. До головних причин, які спонукають змінювати століттями напрацьо-ваний статус, можна віднести суттєве зростання витрат на ре-організацію, впровадження електронних торговельних систем. Одним із основних шляхів вирішення цієї проблеми стало надання біржам відкритої ринкове орієнтованої форми управління, комерціалізація її діяльності та вихід на фондовий ринок із власними акціями.

Самі біржі, як правило, не здійснюють торговельних операцій від власного імені, за виключення таких, які необхідно здійснювати для її функціонування. Наприклад, продаж торговельної інформації, франчайзингових прав, купівля комп'ютерної техніки тощо.

Навіть найпростіший вид бірж, а саме біржі реального товару, які і функціонують сьогодні в Україні, вбирають в себе основи високоорганізованої структури, оскільки передбачають :

- регулярність біржових операцій;

- стабільність місця проведення торгів;

- підпорядкованість завчасно встановленим правилам; :

- рівноправність учасників біржової торгівлі;

- публічне проведення торгів;

- здійснення котирування біржових цін;

- створення умов для біржової торгівлі;

- регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції;

- надання інформаційних та інших послуг членам біржі;

- збирання та розповсюдження цінової інформації.

Типову організаційну структуру біржі показано на рис. 10.1.

Органи управління біржею відображають головну їх суть як організації торговців. Вищим органом біржі є загальні збори членів біржі. Саме вони вибирають керівні органи, до яких належать біржовий комітет або президія біржі, ревізійна комісія та арбітражна комісія.

Крім зазначених виборних органів, на загальних зборах обирається склад виконавчого комітету, або правління біржі та затверд-жується організаційна структура управління біржі.

Українські біржі мають різний правовий статус, так як згідно Зако-ну України "Про товарні біржі" вони є некомерційними; асоціаціями, згідно Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" - акціонерними товариствами. До того ж українське законодавство поки що не передбачає статусу неприбуткового акціонерного товарист-ва, найбільш поширеного у США та Великобританії. При його удосконаленні та приведенні у відповідність із світовим, варто мати на увазі той факт, що на зарубіжних біржових ринках сьогодні спостерігається тенденція до комерціалізації роботи бірж, перетворен-ня їх у бізнесові корпорації, що активно виходять на фондовий ринок з акціями власних емісій.

Загальні збори членів біржі бувають щорічними та позачерговими. Останні скликаються біржовим комітетом, ревізійною комісією або членами біржі, які володіють не менше 10% голосів. До виключної компетенції загальних зборів належить:

- здійснення загального керівництва біржею та біржовою торгівлею;

- визначення стратегії розвитку біржі, в т.ч. щодо впровадження нових видів біржових контрактів;

- формування виборних органів;

- прийом нових членів біржі;

- затвердження кошторису біржі, в т.ч. на технічне оснащення біржової торгівлі, заробітну плату найманого персоналу тощо;

- затвердження Статуту, Правил біржової торгівлі, Кодексу честі " біржовиків;

- затвердження бюджету біржі та основних фінансових документів (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів); / прийняття рішення щодо ліквідації біржі.

Для оперативного управління біржею загальні збори обирають Біржовий комітет, або Біржову раду, на який як на контрольно-розпорядчий орган покладається виконання таких функцій:

- заслуховування та оцінка звітів Правління;

- внесення змін до основних документів біржі для наступного затверд-ження на загальних зборах;

- підготовка та проведення загальних зборів членів біржі;

- обґрунтування розмірів пайових, комісійних та маржевих внесків;