Аналогічні тенденції тривають досі. Статистика свідчить: у 1997 р, кожен третій форвардний контракт на зернові культури, укладений на аграрних і товарних біржах не був виконаний. "W.J.Export-Import, Inc." - компанія-зерновий трейдер із США на українському аграрно-му ринку, за декілька років зазнала збитків на суму $3,5 млн.

Основну частину біржового обігу забезпечують 8 найбільших бірж. Це члени Національної асоціації бірж України (НАБУ):

- Київська універсальна товарна біржа;

- Київська біржа "Десятинна";

- Українська аграрна біржа (м. Київ);

- Одеська товарна біржа; І

- Харківська товарна біржа;

- Донецька товарна біржа;

- Маріупольська універсальна товарна біржа;

- Придніпровська товарна біржа (м. Дніпропетровськ).

На цих біржах укладаються контракти як із традиційним біржо-вим товаром, так і з транспортними засобами, нерухомим майном тощо. Крім того, вони надають додаткові послуги для збору, обробки та поширення інформації, пов'язаної з кон'юнктурою ринку, вико-нують рекламно-видавничу діяльність, аукціони з продажу об'єктів приватизації, сільськогосподарської продукції та промислових товарів, пропонують консультаційні, інформаційні і юридичні послуги. Київська універсальна товарна та біржа "Десятинна", в основному, спеціалізуються на об'єктах нерухомості, які до біржових товарів у класичному розумінні цього слова не належать.

Структура біржового обігу України незаперечне підтверджує, що біржі в нашій краї'ні практично виконують роль примітивного по-середника.

Перші біржі, створені у 90-х роках ХХ-го століття в Україні, були товарними, як правило універсальними. Згодом при великих товарних біржах почали виникати фондові відділи.

2.4 Особливості функціонування бірж в Україні на початку ХХІ-го століття

В Україні й досі не створена яка відповідала б своїй ролі регулятора стихійних процесів ціноутворення базових активів. Жодна Із функціонуючих у 2002 р в Україні бірж не відповідає за своєю суттю класичному поняттю біржі ні в економічному, ні в організаційному аспектах.

Практика біржового будівництва не створила кола біржових то-варів, не запровадила торгівлі стандартизованими контрактами на жоден з базових активів. Законодавство України, що регулює біржо-ву діяльність: Закони України "Про товарну біржу" та "Про цінні папери і фондову біржу", прийняті у 1991 р., - не стимулюють впровадження в практику сучасного біржового механізму. Ці законо-давчі акти досить поверхневі, не містять цілого ряду головних аспектів створення строкового ринку.

Із вертикальним структуруванням ринку на ринок "спот", тобто нинішніх центральних ринкових цін базових активів: сировинних товарів, капіталу та валюти; та строковий (ф'ючерсний), ринок май-бутніх цін - Україна суттєво спізнилася. Ринок строкових контрак-тів (форвардних, ф'ючерсних, опціонних) при нестабільній економіці, різких змінах цін на сировину, інфляції дозволяє виконувати страхові, хеджеві операції, які дозволяють істотно зменшувати фінансові ризики. Без прогнозних цін та курсів, які офіційно котируються і використовуються бізнесом розвиток промисловості й торгівлі у великих обсягах практично неможливий.

Не лише податковий тиск, що, без сумніву, е великим тягарем і поглиначем обігових коштів бізнесових структур, є причиною затяж-ної кризи виробництва. Одна з важливих причин - це відсутність механізмів регулювання ринкової вартості власних майбутніх мате-ріальних та грошових потоків. В Україні практично відсутній механізм прогнозування цін та курсів.

Перші спроби запровадження ф'ючерсних контрактів на $1000, 1000ВМ, 5 млн. російських рублів на Українській універсальній товарній біржі точно спрогнозували початковий курс гривні напере-додні грошової реформи. Однак ці контракти були нестандартизовані, неузгоджені з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, оскільки аналогічного органу для регулювання строкового товарного (ф'ючерсного) ринку в Україні не існує.

Крім цього, ринок строкових валютних контрактів без участі На-ціонального банку, як потужного його учасника, не стане повно-правним сегментом фінансового ринку, а такого наміру централь

ни такого стану справ. Потрібно лише ще раз наголосити, що голов-ною помилкою, на нашу думку, було прийняття рішення на рівні держави про створення товарної, товарно-сировинної, а потім аграрної ; біржі, як головного гуртового ринку. А це у такій великій за тери-торією країні як Україна, є недоцільним. Сьогодні в Україні потрібна ф'ючерсна біржа як фінансовий інститут, організатор торгівлі та інформаційний ціновий центр, який визначає не лише сьогоднішні ціни, але й їх майбутні прогнози.

3.2 Види біржових контрактів

Біржові товари реалізовуються на біржах через укладання біржових контрактів або угод. Через цю обставину біржі називають контрактів контрактними ринками. Угода вважається біржовою, якщо вона відповідає таким вимогам:

- укладена на товар, допущений до котирування на даній біржі;

- укладена у торговельному піті (ріt), ямі, спеціально відведеному місці у торговельному залі біржі; - укладена між членами біржі, або сертифікованими біржовими брокерами;

- укладена в межах часу, відведеного для біржової сесії.

Всі угоди, укладені на біржах, які не відповідають хоча б одній із перерахованих вимог, не є біржовими.

Біржові контракти укладаються як на перераховані вище товари та фінансові інструменти, передбачаючи реальний перехід активу від продавця до покупця, так і на купівлю та продаж зобов'язань або прав на купівлю-продаж цих активів.

З огляду на цю обставину біржові контракти поділяють на контракти з реальними активами і зобов'язаннями поставки та правами на ці активи, які називаються похідними інструментами (ф'ючерсами та опціонами).

Біржові контракти з реальними активами (товарами, фінансо-вими інструментами) в свою чергу поділяються на дві групи:

1) контракти на купівлю-продаж реальних активів з негайною поставкою, які у зарубіжній практиці називаються спотовими (spot) або касовими (cash), передбачають виконання укладених у біржовій залі під час біржової сесії у найкоротші терміни, тобто негайно.

Ці терміни встановлюються біржами індивідуально, однак