2) контракти на купівлю-продаж реальних активів з поставкою у строки, вказані у контракті за цінами, погодженими в момент укладання угоди. Ці контракти прийнято називати форвардами (forward).

Форвардний контракт- це угода, за якою продавець постав-ляє конкретний актив покупцеві на обумовлену дату у майбут-ньому. На момент укладання угоди погоджується ціна на товар або фінансовий інструмент, якого ще може не бути у продавця. Сторони домовляються про строки поставки, обсяги, беручи за основу щодо якісних характеристик біржовий стандарт.

З часу свого заснування і до ХІХ-го ст. включно біржі залишалися біржами реальних товарів та фінансових інструментів. Це були пос-тійно діючі гуртові ринки основних активів. Товарна біржа реального товару у найвищій своїй формі характеризується такими рисами:

- торгівля відбувається без пред'явлення товару, за біржовими контр-актами;

- біржові товари масові, однорідні, стандартизовані, взаємозамінні;

- біржова ціна визначається під час біржових торгів через постійну реєстрацію та наступну публікацію у засобах масової інформації;

- біржові угоди можуть проводитися як з метою купівлі-продажу товарів, так і з спекулятивними цілями;

- торгівля проводиться за Правилами біржової торгівлі, виконання яких є обов'язковим для продавців та покупців.

Не дивлячись на те, що бірж реальних товарів на світових ринках залишилося зовсім мало, на наш погляд, доречно було дати ці харак-теристики, хоча б для того, щоб визначити рівень розвитку сучасних бірж України. Поки що всі українські біржі є біржами реальних ак-тивів, тому такий аналіз є актуальним. Як бачимо, із вказаних вище характеристик для вітчизняних бірж невиконаною залишилася друга, але саме її відсутність не дає змогу біржі стати справжньою.

Біржові контракти з реальним товаром з негайною поставкою (physical transactions, actual transactions) укладаються на товар, який уже є в наявності на одному із біржових складів, що можуть входити до організаційної структури біржі, або бути самостійними підприємствами і працювати з біржею на договірних засадах.

Сучасні біржі реальних товарів дозволяють доставляти товар лише у ті місця, де виконуються всі вимоги біржі щодо зберігання. Це мо-жуть бути склади, елеватори, сховища, холодильники, банки, депо-зитарії, які мають спеціальні угоди з біржею і виконують всі її при-писи. Вони, як правило, знаходяться недалеко від біржі, але й можуть розташовуватися за межами країни, де розміщена біржа. На деяких біржах передбачається поставка, наприклад, цукру не зі складу, а на умовах, визначених міжнародними правилами "Інкотермс-2000".

Навіть на біржах, де поставка здійснюється тільки через уповно-важений склад, дозволяються також інші умови. Наприклад, на Чикаго Борд оф Трейд в останні три дні місяця дозволяється поставля товар у вагонах за умови, що вони знаходяться на станції Чикаго, де можна взяти проби якості, які робить офіційна агенція з перевірки якості товару.

Склади мають відповідати таким вимогам:

- надавати біржі послуги, передбачені її керівництвом;

- надавати тарифи всіх видатків, пов'язаних із обробкою та зберіганням вантажів;

- вивозити товар зі складу лише за умови подання варранту - складсь-кого свідоцтва, проти якого здійснюються всі операції на біржі та проводяться розрахунки;

- повідомляти біржу про зміну власника складу;

- відповідно до вимог законодавства, що регулює біржову діяльність, робити облік, складати звіти, дозволяти необхідні інспекції;

- забезпечувати зберігання товару.

Склади приймають товар на відповідальне зберігання, видаючи складські розписки - варранти, — що вільно обертаються. Варрант є товаророзпорядчим документом. До речі, у новій версії законопроекту України "Про цінні папери і фондовий ринок"' до переліку цінних паперів введено групу "товаророзпорядчі", до яких віднесено коносаменти, вантажні свідоцтва, заставні. Тобто, нарешті і на нашому товарному ринку з'являться відповідні цінні папери, які допоможуть спростити процес купівлі-продажу товарів.

Покажемо традиційну процедуру укладання спотового контракту на біржі. Продавець, який вперше звертається через біржового брокера з пропозицією щодо продажу партії товару, повинен привести свій товар на біржову експертизу якісних параметрів, скомплектувати пар-тію, кратну біржовим лотам. Доставити партію на сертифікований бір-жею склад, отримати варрант та передати його брокеру для пред'яв-лення на біржу. Брокер на основі варранту заявляє товар до прода-жу на наступні торги. Якщо товар продається, то брокер віддає вар-рант своєму контрагенту - брокерові покупця, який отримує його вза-мін на банківський чек. Така процедура повністю виключає невиконан-ня укладених у біржовій залі угод як для продавця так і для покупця.

Спотові угоди є базовими угодами для ринку активів, вони виз-начають рівноважну ринкову ціну або курс на сьогодні. Однак для учасників ринку такої інформації недостатньо. Спотова ціна зміню-ється впродовж біржового дня, не кажучи уже про тижні, місяці, квартали, роки тощо. Для виробників та споживачів товарів, банків та їх клієнтів, експортерів та імпортерів важливо знати, якими спотові ціни у майбутньому, коли вони будуть продавати або купува-ти товар, надавати кредит, проводити зовнішньоекономічну діяльність. Саме така потреба і призвела до появи форвардних угод. Вважаєть-ся, що перша форвардна угода була укладена на рисовій біржі "Доджима" у 1730 р. і отримала назву "завчасна контрактація".

Вище уже вказувалося, що на Чиказькій торговельній палаті пер-ший форвард укладено у березні 1851 р. Березневий термін постав-ки пов'язаний з тим, що торговці кукурудзою, закупивши її у ферме-рів восени, сушили її у своїх елеваторах до весни, коли зійде лід та ріками можна буде доставити зерно покупцям. Однак за