З середини 70-х років, товарна частина зовнішньоторговельного балансу промислово розвинених країн була збитковою, тоді як сервісна частина завжди зводилася з перевищенням прибутків над витратами (дивиться таблицю 1).

Звичайно виробничі послуги розрізняють у такий спосіб: а) у сфері споживання (ринкового попиту); б) у сфері постачання; в) виконуючу посередницьку роль (забезпечення інформаційних, телекомунікаційних, транспортних, комп'ютерних послуг, створення організаційно-підприємницького середовища). Ці властивості виробничих послуг у кінцевому рахунку забезпечують доставку виробничих товарів на принципово новому якісному рівні - більш швидко, надійно, на великі відстані, дешевше, із поліпшенням інформованості клієнтури про альтернативні джерела обслуговування.

Таблиця

Роки | Зовнішньоторговельний | баланс

Товарна частина | Сервісна частина

1970 | 8 | 2

1975 | -31 | 5

1980 | -83 | 19

1985 | -56 | 17

1990 | -40 | 18

Динаміка зовнішньоторговельного балансу промислово розвинених країн (млрд.долл)

За останні два-три десятиліття в ряді найбільш розвинених в економічному відношенні країн відбулися швидкий ріст і зміна структури третинного сектора.

Так, якщо порівняти зміни структури зайнятості економічно активного населення двох регіонів - Західної і Східної Європи, ті розрив між ними нараховує приблизно 30 років (табл.2).

Щоб зрозуміти причини величезних змін, які відбулися у структурі виробництва за останні десятиліття, треба розкрити поняття - постіндустріальний етап розвитку, на який перейшли промислово розвинені країни Заходу і так називані країни нової індустріалізації. Настання цього етапу зв'язане насамперед із зміною попиту на споживчому ринку товарів і послуг ( а не з досягненнями науково-технічного прогресу, на думку багатьох дослідників; ці досягнення дуже важливі, надають величезний ефект зворотного зв’язку на самий розвиток, але по своїй суті вторинні), переходом суспільства від задоволення потреб "першого кола" (життєзабезпечення), що має свої досить вузькі межі, до потреб "другого кола" (або - " вільного часу"), що по суті безмежні. (Цей етап, що наступив із 70 років, ще називають етапом інформаційних потреб.) З рештою решт ці зміни в потребах суспільства визначаються змінами структури витрат сімейного бюджету. По підрахунках академіка С.Шаталина, у Росії протягом усього радянського і пострадянського періоду частка витрат на харчування в сімейному бюджеті не опускалося нижче 60%, а іноді піднімалася і до 3/4, тоді як на Заході вона в останні 20 років знизилася до 20% .

Таблица

Структура зайнятості населення по секторах господарства в Західної і Східної Європі (%)

Сектори | Східна | Європа | Західна | Європа

господарства | 1955 р. | 1995 р. | 1955 р. | 1995 р.

Третинний | 23 | 40 | 38 | 62

Промисловість і будівництво | 30 | 43 | 42 | 30

Сільське господарство | 47 | 17 | 20 | 8

Саме нові споживи суспільства викликали масовий перехід виробництва від принципу "економії масштабу" (випуск масової серійної продукції) до принципу "економії розмаїтості), до попиту на продукцію відносно дорогу, що випускається невеликими партіями, цивільну й інноваційну. Вартість одиниці продукції, що випускається, різко зросла, що викликало корінну перебудову всього логістично-розподільчого апарата. За даними професора Н.В.Алисова вартість 1 т традиційної промислової продукції в 1995 році в тис. долл. складала: залізної руди - 0,02, цементу - 0,023, природного газу (1 тис.м3) - 0,08, мінеральних добрин - 0,1, нафти - 0,12, сталі - 0,2. Вартість же інноваційної ("нової") продукції рівнялася: пластмас і синтетичних смол - 1,0, хімічних волокон - 10,0, автомобілів - 15,0, електронного устаткування - 100,0, суперкомп’ютерів - 25000.

Структурно постіндустріальне суспільство в результаті цих процесів теж неминуче змінюється: зростає так називаний середній клас, що забезпечує стабільність усього суспільства, його стійкий еволюційний розвиток, значне поліпшення криміногенної обстановки.

І тільки в цих умовах створюються передумови для кардинальних змін структури матеріального виробництва - і галузевої, і організаційної, а поступово - і територіальної. Одним із яскравих ознак постіндустріального розвитку є ріст значення дрібного підприємництва, більш відкрито до впровадження інновацій, більш гнучкого стосовно мінливого попиту на споживчому ринку, що відповідає, нагадаємо, переходові до принципу "економії різноманіття" (табл.3 ).

Таблиця

Малі підприємства в економіці ряду країн у 1996 р.

Країни | Число

у тис. | малих підприємств

на 1000 жителів | Частка малих підприємств у чисельності зайнятих, % | Частка малих підприємств у ВВП, %

Великобританія | 2630 | 46 | 49 | 53

Німеччина | 2290 | 37 | 46 | 54

Італія | 3920 | 68 | 73 | 60

Франція | 1980 | 35 | 54 | 62

Країни ЄС у цілому | 15770 | 45 | 72 | 67

Новий етап розвитку комунікаційних послуг поступово заміняє (частково) транспортні послуги. Це дозволяє співробітникам фірм "піти" із великих міст, зберігаючи при цьому повний контакт із своїм офісом. При цьому використовується оптико-волоконна система зв'язку, що дозволяє одночасно звістки 100 тис. телефонних розмов. Одержують поширення так називані відеоконференції, що заміняють особисті контакти. У Великобританії вже обладнано 250 спеціальних помешкань для таких "заочних" конференцій. За даними експертів, двочасова заочна конференція філій фірми обходитися в 2-3 тис. фунтів стерлінгів замість 15 тис. , у які обходитися звичайна нарада. Відзначається особлива роль бізнесу-центру в Шенноні (Ірландія), де створений допоміжний електронний офіс для змішаних фірм із